Структура характеристики на студента-практиканта Керівник практики школи (учитель початкових класів) складає характеристику студента, яка обов'язково завіряється підписами директора, вчителя та печаткою школи. В характеристиці оцінюється діяльність практиканта на переддипломній педагогічній практиці. Орієнтовна структура характеристики на студента- практиканта 4 курсу: 1. Прізвище, ім'я, по батькові. Школа і клас, в яких студент проходив переддипломну практику, термін проходження практики. 2. Знання програми початкових класів і змісту навчального матеріалу в них. 3. Уміння планувати навчальний матеріал на уроках. 4. Уміння здійснювати зв'язок із життям, розв'язувати завдання виховання, впливати на свідомість, почуття, волю дітей. 5. Уміння організовувати учнів на роботу, керувати їх увагою й активізувати розумову діяльність, інтерес до навчального матеріалу, забезпечити набуття учнями міцних знань і навичок. '= 6. Уміння здійснювати індивідуальний підхід до учнів і попереджувати в них відставання та неуспішність під час навчальних занять. 7.Рівень оволодіння практикантом методикою викладання кожного предмета початкової школи. 8. Уміння проводити позакласну роботу з учнями та культурно-освітню роботу з батьками. 9. Ставлення практиканта до роботи і його дисциплінованість. Педагогічна культура практиканта. 10.Характер труднощів при здійсненні самостійної педагогічної діяльності та оцінка за практику. 11. Позитивні сторони і основні прогалини в педагогічній підготовці практиканта. 12. Об'єктивність оцінювання знань учнів. Методичні рекомендації до проведення педагогічної практики 90 13. Врахування вікових особливостей дітей при навчанні й організації виховної роботи. 14.Ставлення практиканта до роботи і його дисциплінованість. Загальна оцінка переддипломної практики за весь період Орієнтовна схема аналізу уроку української мови 1. Тема і мета уроку. 2. За яким планом проводиться урок? (Вказати основні етапи уроку.) 3. Які запитання ставить учитель до учнів? Які відповіді ставили учні? Дати характеристику типових відповідей учнів - стислі, повні, неповні, невдалі, як учитель виправляє у відповідях помилки учнів, як учити правильно відповідати, розповідати? 4. Яку наочність використав учитель на уроці? Чи дотримувався основних вимог щодо використання наочності в роботі на уроці? 5. Які нові слова і вирази діти засвоїли на уроці? Як учитель пояснював значення нових слів? Як привчав учнів вживати у своїй мові нові слова і вирази? 6. Як учитель проводив роботу по підготовці до уроку української мови? 7. Які навички виробляв учитель в учнів? Яким чином? 8. Як учитель урізноманітнював роботу по підготовці до уроку мови? 9. У чому полягала виховна робота на уроці? (Навести конкретні приклади.) 10. Чого навчилися учні на уроці: які здобули знання, уміння і навички? 11. Які прийоми аналізу і синтезу застосовувалися на уроці, їх доцільність? Орієнтовна схема аналізу уроку математики 1. Тема і мета уроку. 2. Тип уроку (за дидактичною метою) і структура (етапи уроку). 3. Відповідність змісту навчального матеріалу меті уроку, його науковість, доступність. 4. Організація уроку: – готовність вчителя й учнів до уроку (необхідні посібники, дошка); – перехід від одного етапу уроку до іншого (постановка мети і підведення підсумку на кожному етапі); – прийоми перевірки математичних знань, умінь і навичок; – прийоми перевірки домашнього завдання (інструктаж, об'єм завдань, доступність); Методичні рекомендації до проведення педагогічної практики поєднання колективних, індивідуальних та групових форм роботи на уроці; здійснення індивідуального підходу до дітей; – культура мовлення і оформлення записів на дошці та у зошиті учнями; – дисципліна, педагогічний такт; – дотримання гігієнічних вимог (провітрювання класу, проведення фізкультхвилинок, постава при письмі, прийоми зняття втоми, закінчення уроку за дзвоником. 5. Методи і прийоми навчання. Спрямованість методів і прийомів на активізацію пізнавальної діяльності учнів, використання дидактичних елементів зацікавленості. Організація самостійної роботи (кількість робіт на уроці, інструктаж, перевірка і самоперевірка результатів). Розвиток математичного мислення в учнів. 6. Обладнання уроку, виховне значення уроку. 7. Висновки і побажання, рекомендації (оцінити досягнуті результати). Орієнтовна схема аналізу уроку природознавства 1. Тип уроку. 2. Мета і завдання уроку. Відповідність типу дидактичній меті, віку учнів, складність і новизна вивченого матеріалу. 3. Обладнання уроку (для вчителя, для учнів), відповідність його меті, завданням, змісту уроку. 4. Готовність класу до уроку. 5. Структура уроку: основні етапи уроку, доцільність розподілу часу між окремими етапами уроку, перехід від однієї частини уроку до іншої. 6. Оцінка змісту навчального матеріалу. Відповідність матеріалу уроку програмі та підручнику, віку учнів, досягненням науки. Аналіз науковості теоретичних положень. Виховні можливості навчального матеріалу. Ідейна насиченість, можливість вирішення завдань морального та естетичного виховання; зв'язок з місцевим матеріалом, життєвим досвідом. 7. Методи, прийоми, засоби навчання, використані на уроках. Які принципи навчання найбільш реалізовані на уроці? Відповідність методів і методичних прийомів особливостям змісту, типу, меті уроку та віку дітей. Прийоми активізації пізнавальної діяльності учнів на уроці. Керівна роль учителя в процесі самостійної роботи учнів. Доцільність використання наочних посібників та технічних засобів навчання. Обсяг, доступність, міра складності. Методичні рекомендації до проведення педагогічної практики 145 8. Методи перевірки знань і умінь учнів. Які методи застосовувалися? Які види перевірки мали місце на уроці? (Фронтальне, індивідуальне, поточне, тематичне, атестаційне). Характер оцінки знань учнів. Місце прийомів заохочення учнів до вивчення матеріалу через оцінку. 9. Діяльність учителя: володіння матеріалом, культура мовлення, стиль спілкування з класом, зацікавленість роботою, артистичність. 10. Діяльність учнів: зацікавленість роботою, самостійність, активність, дисциплінованість. 11. Дотримання гігієнічних правил, умови підтримки працездатності учнів на уроці. 12. Загальні висновки про урок. Рівень досягнення мети. Якість знань ( повнота, глибина, осмисленість), сформованість умінь і навичок. Як реалізована розвиваюча мета уроку ? Як проявлявся творчий підхід учителя до уроку? Недоліки уроку і помилки учителя. 13. Пропозиції й рекомендації. Орієнтовна схема аналізу уроку іноземної мови 1. Мета уроку визначена (чітко, конкретно, дидактично правильно, недостатньо чітко, неконкретно, дидактично виправдано). 2. Види (етапи) мовної діяльності (взаємопов'язані, недостатньо логічно послідовно, не послідовно, обумовлені темою і метою уроку, не обумовлені змістом уроку та поставленим дидактичним завданням). 3. Використані методи роботи (ефективні, малоефективні, неефективні, передбачають ознайомлюючий, стандартизуючий, варіантний, комбінований характер мовної діяльності школярів). 4. Прийоми (вступу, активізації, практичного застосування фонетичного, лексичного, граматичного матеріалу, різноманітні, Методичні рекомендації до проведення педагогічної практики доцільні, стимулюючі активну пізнавальну мовну діяльність учнів, одноманітні, доцільні, нестимулюючі). 5. Учитель застосував (хорові, парні, індивідуальні, комбіновані форми роботи, які сприяли, не сприяли формуванню мовних умінь і навичок). 6. Використання аудіовізуальних способів навчання (магнітофон, програвач, діафільми, епідіаскоп, кінофільм, таблиці, картини і т.д.). 7. Зворотний зв'язок (достатній, достатній частково, незадовільний). 8. Темп уроку (високий, уповільнений). Мовною практикою охоплені (всі учні класу, більша частина, менша, окремі учні). 9. Мовна діяльність школяра (повністю, частково) спрямована на (формування, активізацію, автоматизацію) умінь та навичок (вимови, аудіювання, діалогічного мовлення, монологічного, читання) (відповідає, частково відповідає, не відповідає визначеній меті уроку). 10. Мовлення учнів має (рецептивний, репродуктивний, умовно продуктивний, продуктивний характер), комунікативне (повністю, частково) обумовлене, необумовлене. 11. Учні оперують (фонетичним, лексичним, граматичним) матеріалом на рівні (слова, речення, репліки, зв'язного висловлювання) з використанням (без використання) навчальної опори (логічних: аналогій, алгоритмів, схем, таблиць; зорових, складових ) слухо-зорових: картин, ілюстрацій, озвучень картини та діафільмів і т.д.). 12. Учні проявили (стійкі, слабкі, незадовільні) уміння і навички під час оперування лексичними одиницями, граматичними структурами в (алогічних, відмінних) ситуаціях усного спілкування, читання (про себе, вголос, синтетичного, аналітичного). 13. Типовими недоліками в мовній підготовці школярів є (недосконала вимова, відсутність фонематичного слуху, мовної інтуїції, обмежений лексичний запас, читання або недостатнє Методичні рекомендації до проведення педагогічної практики усвідомлення граматичних структур, недостатні навички самостійного мовлення без використання навчальних опор, невміння користуватися стимулюючими до розмови репліками, уповільнена мовна реакція і т.д). 14. Інтерес учнів до вивчення іноземної мови (великий, значний, незначний, відсутній). 15. Урок проведений на (високому, невисокому, незадовільному науковому рівні); методично (грамотно, недостатньо грамотно, незадовільно). Вчителю потрібно: - дотримуватись вимог програми; - ознайомитись із рекомендаціями інструктивно-методичних матеріалів і методичних посібників із питань; - вивчити досвід розв'язання таких методичних проблем у практиці роботи вчителів; - звернути увагу на підготовку учнів до уроку, наявність у них підручників, словників, зошитів, організацію групових і парних видів роботи, чіткість і лаконічність формування завдань учням, естетичний вигляд наочних посібників та ін.; - відвідати уроки вчителів у класах; поглиблено самостійно вивчити тему (проблему). Орієнтовна схема аналізу уроку літературного читання 1. Тема, мета уроку. 2. Основні етапи уроку, види роботи. 3. Використання наочності, робота з нею. 4. Які запитання ставилися до учнів, як вчитель (студент) вчить правильно відповідати і розповідати? 5. Словникова робота. Які нові слова засвоїли? Як пояснював вчитель нові слова? 6. Чим учитель зацікавлював дітей? Як підтримував увагу? 7. Елементи гри на уроці. 8. Виховна робота на уроці. 9. Мова вчителя, контакт з класом. 10. Чого навчились учні на уроці? Типи та структура уроків для початкової школи За класифікацією В.А. Онищука виділяються таки типи уроків: 1. Урок засвоєння нових знань; 2. Урок формування умінь та навичок; 3. Урок застосування знань, умінь та навичок; 4. Урок узагальнення та систематизації; 5. Урок контролю та корекції знань, умінь та навичок; 6. Комбінований урок. Структура комбінованого уроку 1. Організаційна частина передбачає мобілізацію уваги учнів, психологічну підготовку до навчальної діяльності. 2. Повідомлення теми та завдань уроку, мотивація навчальної діяльності учнів: визначення основних цілей уроку, передбачуваних результатів та очікувань, стимулювання діяльності учнів на уроці (слід вказати, що даний етап уроку може бути перенесений на четвертий етап уроку і проводитись після етапу перевірки домашнього завдання і етапу актуалізації). 3. Перевірка домашнього завдання передбачає індивідуальне і фронтальне усне опитування дітей, роботу за індивідуальними картками, взаємоперевірку учнями один одного, виконання тестів, письмових завдань тощо. На цьому етапі вчитель обов’язково повинен вказати та проаналізувати виявленні недоліки при виконанні домашнього завдання. 4. Контроль, корекція та актуалізація опорних знань передбачає повторення, уточнення та систематизацію знань, умінь та навичок, які стануть основою для вивчення нової теми. 5. Сприймання та усвідомлення учнями нового матеріалу (вивчення нового матеріалу): первинне сприймання й осмислення нових знань може здійснюватися за допомогою Методичні рекомендації до проведення педагогічної практики різних методів та прийомів: розповіді, пояснення, бесіди, роботи з підручником, створення проблемних ситуацій, демонстрації наочних посібників тощо. Слід відзначити, що під час пояснення нового матеріалу не можна перевантажувати його зміст другорядними деталями, а чітко, логічно і послідовно пояснити основне. 6. Узагальнення, систематизація та закріплення вивченого матеріалу здійснюється шляхом виконання молодшими школярами системи усних і письмових вправ. На цьому етапі визначальна роль в осмисленні нових знань належить логічним операціям аналізу і синтезу, абстрагування і конкретизації, порівняння й узагальнення. 7. Підсумки уроку: на цьому етапі вчитель має узагальнити набуті знання учнів, акцентувати увагу на основних нових поняттях, які вивчали на уроці, проаналізувати роботу дітей на уроці, порівняти очікувані результати з реальними результатами роботи дітей. 8. Повідомлення домашнього завдання. Пропонуючи домашнє завдання, необхідно пояснити зміст роботи, способи й послідовність її виконання. Структура уроку засвоєння нових знань (на прикладі української мови) 1. Організація учнів для роботи. 2. Актуалізація опорних знань учнів. 3. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми та мети уроку. 4. Сприймання й усвідомлення учнями нового навчального матеріалу: спостереження й аналіз мовних явищ під керівництвом учителя; висновки, формулювання правила учнями; робота з підручником (уточнення формулювання правила за підручником, вивчення правила та добір нових прикладів для його ілюстрування); перевірка розуміння нового матеріалу (повторення вивченого правила, аналіз нових прикладів). 5. Осмислення нових знань у процесі практичної діяльності: формування вмінь користуватися знаннями (новим правилом) у процесі виконання різноманітних вправ під керівництвом вчителя; самостійна творча робота. 6. Завдання додому: пояснення домашнього завдання і способу його виконання. 7. Підсумок уроку. Структура уроку формування умінь і навичок (на прикладі української мови) 1. Організація учнів для роботи. 2. Словникова робота. Робота над помилками. 3. Перевірка домашнього завдання. 4. Мотивація навчальної діяльності учнів і повідомлення теми і мети уроку. 5. Тренувальні вправи на осмислення знань, умінь, навичок за певною системою з поступовим ускладненням форм роботи, зростанням самостійності і творчої активності учнів. 6. Творчі вправи. 7. Підсумок уроку. 8. Завдання додому. Структура уроку контролю та корекції знань, умінь та навичок (на прикладі української мови) 1. Організація учнів для роботи. 2. Мотивація навчальної діяльності учнів і повідомлення мети уроку. 3. Підготовча робота: читання тексту диктанту; з'ясування, як учні зрозуміли зміст тексту диктанту; словникова робота. 4. Контрольний диктант: учитель читає речення, потім диктує його по частинах, учні записують; записане речення повторюється для перевірки; учитель диктує весь записаний текст, учні перевіряють; учні ще раз самостійно перевіряють записаний текст. 5. Відповіді на запитання, які виникли в учнів під час написання контрольного диктанту (після того, як зібрано зошити). 6. Завдання додому (з урахуванням необхідності підготовки учнів до уроку аналізу результатів контрольного диктанту). Структура уроку аналізу результатів письмових (контрольних робіт) робіт (на прикладі української мови) 1. Перевірка домашнього завдання. 2. Мотивація навчальної діяльності учнів і повідомлення мети уроку. 3. Загальна характеристика результатів перевірки знань і навичок, виявлених учнями під час виконання контрольної роботи, диктанту: результати виконання контрольної роботи; аналіз позитивних моментів у роботах окремих учнів; аналіз типових недоліків у роботах. 4. Робота над типовими помилками: пояснення орфограм, повторення правил; запис аналогічних прикладів; складання речень зі словами, в яких допущено помилки. 5. Завдання додому. 6. Робота над індивідуальними помилками. Структура уроку навчального переказу (українська мова) 1. Мотивація навчальної діяльності учнів, визначення мети, завдань уроку. 2. Читання тексту для переказу. 3. Аналіз змісту прочитаного тексту. 4. Словникова робота. 5. Повторне читання тексту по частинах: робота над планом. 6. Усний переказ тексту. 7. Заключне цілісне читання тексту. 8. Підготовка варіанта переказу на чернетках. 9. Редагування виконаної роботи. Індивідуальна робота вчителя з окремими учнями. 10.Переписування учнями остаточного варіанта переказу. Структура уроку аналізу учнівських переказів і творів (українська мова) 1. Перевірка домашнього завдання. 2. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення мети, завдань уроку. 3. Загальна характеристика результатів перевірених робіт, творчих успіхів окремих учнів. 4. Зачитування та аналіз кращих робіт. 5. Робота над типовими лексичними, стилістичними, орфографічними та пунктуаційними помилками. 6. Підбиття підсумків. 7. Завдання додому. Структура уроку читання 1. Повторення вивченого матеріалу. Актуалізація опорних знань. Перевірка домашнього завдання. 2. Мотивація навчальної діяльності учнів. Повідомлення теми і мети уроку. Види робіт: підготовча робота до сприймання тексту: робота з наочністю, розповідь учителя, бесіда, лексико- семантична робота, лексико-стилістична робота, лексико- орфоепічна підготовка, ознайомлення з планом роботи над твором, вправи на класифікацію, робота зі змістом підручника, читання додаткових матеріалів учителем, учнями, створення проблемної ситуації, робота з основними структурними елементами книжкового апарату, прогнозування змісту твору за вказаними ознаками, робота над заголовком твору і т.ін; бесіда; актуалізація, уточнення і доповнення знань та уявлень учнів про явища, факти, події, що зображенні у творі; узагальнення спостережень після екскурсії; демонстрація кінофільму; постановка мети вивчення матеріалу («знання», «уміння» - визначаються за пізнавальною, виховною і спеціальною навчальною метою до кожного уроку). 3. Сприймання та усвідомлення нового матеріалу. Розвиток мовленнєвих умінь і навичок. Види робіт: читання тексту учнями, вчителем; комбіноване читання (вголос-мовчки, учні-вчитель); відповіді на запитання, поставленні до читання; бесіда-роздум над прочитаним; зіставлення запропонованих прислів’їв, приказок із прочитаним текстом; відповіді на запитання (завдання), вміщені в кінці тексту; визначення серед запропонованих запитань (завдань) тих, що мають (не мають) відношення до тексту; встановлення фактологічного ланцюжка подій; робота з наочністю, ілюстрацією підручника; постановка запитань учнями; ведення діалогу з автором твору; кодування інформації, вміщеної в тексті; виразне читання тексту вчителем за складеною партитурою ( як підсумок усієї самостійної роботи учнів по «впізнанню» нового тексту; цей варіант первинного читання твору можна використовувати лише на прозових текстах, його не рекомендується використовувати систематично). 4. Повторне читання тексту учнями і робота над текстом. Види робіт: орфоепічне читання; тлумачне читання; акцентологічне читання; навчальне читання з постановкою таких запитань, котрі починаються зі слів: «Чому?», «Де?», «Коли?», «Як?»; вправи з розвитку техніки читання; детальний переказ прочитаного; оглядове читання з елементами вибіркового; поєднання колективного читання з індивідуальним; знаходження завершених за змістом частин тексту; визначення головної думки твору; композиційний аналіз; складання плану; переказ за планом; підготовка до стислого переказу і стислий переказ прочитаного; аналіз вчинків дійових осіб їх мотивів; словесне малювання; робота за ілюстрацією ( впізнання і переказ відповідної частини, опис); вправи на розширення «поля читання»; інтонаційне читання; логічне читання; робота по розширенню активного словника учнів. 5. Узагальнювальна бесіда за змістом твору. Види робіт: розкриття ідейної спрямованості тексту; розкриття теми (основної думки) за опорними запитаннями; бесіда з метою підготовки до творчої роботи над текстом; бесіда за опорними запитаннями; робота з ілюстрацією підручника; робота з основними структурними елементами книжкового апарату; висловлення оцінних суджень; з’ясування причинно- наслідкових зв’язків; навчання технології логічного читання; вибіркове читання, робота в групах і т. ін. 6. Робота над виразністю читання твору. Види робіт: складання партитури читання тексту на основі усвідомлення ідейно-змістової та емоційно-образної спрямованості тексту; читання додаткових текстів учителем (учнями); слухання фонозапису твору; вправи на інтонування речень; читання, драматизація; групове ( індивідуальне ) читання; заучування напам’ять ; декламація; читання в особах тощо. 7. Застосування знань на основі творчої роботи над текстом. Види робіт: творчий переказ; розповідь за аналогією; ілюстративна робота (словесне, графічне малювання); колективна декламація; читання-інсценізація; постановка «живих» картинок; складання сценарію за прочитаним - 4 кл.; робота над деформовою структурою тексту; комунікативне читання; складання усної (письмової) анотації до прочитаного твору; продукування діалогів; складання монологів від імені головного героя або одного з них за прочитаним змістом твору; складання опису з елементами міркування; робота над лексико- семантичними групами; робота над засобами виразності тексту (визначення ролі тієї чи іншої частини мови в описі, розповіді, міркуванні персонажів, подій, вчинків…); запис нової думки (слів, виразів); трансформативне читання-розповідь і т. ін. 8. Підсумок уроку. Види робіт: встановлення спільних і відмінних рис у текстах, які розглядались на уроці; бесіда-роздум творчого характеру; використання ТЗН і перечитування окремих частин текстів, що розглядалися на уроці за вказаною ознакою; розв’язання завдань на основі тексту; постановка запитань до текстів учнями; ведення словників («Золоті зерна», «Перлини мудрості», «Барвисті слова»); з’ясування спільних (відмінних) завдань (запитань) у методичному апараті підручника до розглянутих на уроці текстів; запис за опорною схемою основної думки; аналіз книжкових ілюстрацій (демонстраційні малюнки) до розглянутих текстів; з’ясування позиції учня «автора» («художника») тексту і т.ін. 9.Домашнє завдання. Види робіт: вибіркове читання пейзажних описів, подій, слів головного героя, авторських слів, діалогів; графічне малювання; складання плану; виписування найвлучніших слів для Методичні рекомендації до проведення педагогічної практики 186 характеристики героїв, подій, вчинків, описів; складання діалогу з героями, автором; добір прислів’їв, приказок; вивчення напам’ять; визначення головних і несуттєвих слів у тексті (абзаці); підготовка однієї частини тексту до виразного читання; і т. ін. Якість уроку визначає не скільки структура уроку і тип його, стільки особливість учителя, який організує урок. Приклад: дії Ш.О. Амонашвілі на уроці: 1. Перед початком кожного уроку він, як правило: повідомляє дітям, які їх чекають важливі справи, повідомляє і часто записує план (хід) уроку, погоджує його з дітьми, іноді пропонує визначити, з якого завдання починати урок. 2. Коли має на меті перевірити новий для себе спосіб, метод, форму, заздалегідь повідомляє учнів про це, просить допомогти, сприяти успішній роботі. 3. Коли урок проходить напружено, в пізнавальній боротьбі і він відчуває внутрішнє задоволення, то в кінці уроку: дякує дітям, пояснює, чому сам навчився на уроці, чому діти його навчили; буває, що діти дякують учителю за цікавий урок, і це приносить радість. 4. Час від часу просить дітей оцінити урок: як він пройшов і чи захопив їх; які завдання найбільш сподобалися, які вони хотіли б дати поради вчителю, чого чекають від нього, яке «домашнє завдання» хотіли б запропонувати вчителю. 5. У кінці уроку вчитель, як правило, пропонує підвести підсумки: до чого прагнули на уроці, чи задоволені своєю участю, хто чому навчився, чим оволодів, чим задоволений, або незадоволений, у кого які виникли проблеми, інтереси. 6. Якщо Амонашвілі Ш.О. відчуває, що урок пройшов невдало, то в кінці уроку повідомляє про це дітям, по можливості називає причину. 7. Часто пропонує дітям на уроках альтернативні навчальні матеріали, завдання і задачі (вибрати вірш, яким задачам і завданням віддати перевагу, пакет із завданням різного рівня складності). 8. Часто звертається дітей з прохання допомогти: підготувати завдання (задачі, приклади, кросворди), знайти розповідь, вірш на певну тему. 9. Іноді при написанні творів сам сідає за вільну парту і пише з ними твір, потім читає його, діти аналізують його. 10. Заохочує в дитині: сміливість розуму, вміння сумніватися, прагнення до самостійності, готовність захищати свою точку зору, творчий підхід, допитливість. 11. Допитливість придає суспільну значущість пізнавальним успіхам дитини. АНАЛІЗ УРОКУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ, проведеного студенткою групи ________________ __________________________________________________________________________________ у 2 класі, ____________________ Тема уроку: _________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ Місце уроку в системі роботи з української мови. Це один із уроків теми _________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ Мета уроку. - _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________; - розвивати __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________- виховувати __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________. Завдання певного етапу уроку, що проводив студент:забезпечити вироблення вмінь і навичок:_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________. Тип уроку. ___________________________________________________________________________ Загальна оцінка проведеного уроку, раціональність розподілу часу на окремі види роботи. Урок проведений на належному ( неналежному ) науковому і методичному рівні. При плануванні та проведенні уроку практикант дотримувалася (не дотримувалася) загальнодидактичних вимог. Тип та структура уроку відповідають (не відповідають) його цілям та завданням. Обрані шляхи досягнення мети, комплекс прийомів, завдань сприяли ( не сприяли) реалізації поставленої мети: __________________________________________________________________. Планування та проведення уроку в цілому відповідає (не відповідає) логіці навчального процесу. Структурні компоненти уроку визначені ( не визначені) із врахуванням психологічних закономірностей засвоєння знань. Розподіл часу на уроці не відповідав ( відповідав) запланованому у конспекті, тому що на уроці__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________. Завдяки цьому, практикантка (не) встигла виконати всі заплановані вправи, але найголовніші етапи уроку були проведені у необхідному обсязі. Темп уроку був________________________________________________________. Швидкий темп уроку сприяв підвищенню активності учнів у процесі уроку. Урок розпочався з мотивування активної діяльності учнів на уроці. Практикантка попередила та оголосила форму проведення уроку _____________________________та правила поведінки на ньому. Також розповіла про «бонуси», які учні отримували за правильні відповіді протягом уроку. «Бпонуси» визначили оцінку, поставлену наприкінці уроку. Практикантка приділила значну увагу відновленню попереднє вивченого матеріалу, забезпечивши теоретичне підґрунтя наступної роботи. Актуалізація знань дала можливість полегшити сприйняття нового матеріалу. Визначити тему та мету уроку____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________. Вивчення нового матеріалу розпочалося із сприйняття та первинного усвідомлення його учнями. Відбулоя пояснила новий матеріал за допомогою таблиці. Закріплення знань відбувалося у процесі виконанні таких вправ як: ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________-Учні пригадали_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________. Наприкінці уроку підвели підсумки шляхом__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________. Узагальнили та систематизували інформацію про те, що нового дізналися на уроці, що повторили. Раціональність, доцільність, ефективність методів, прийомів, дидактичного матеріалу та форми організації діяльності учнів. Використані методи та прийоми були ефективними (неефективними) , (не) сприяли сприйняттю та засвоєнню набутих знань протягом уроку. На початковому етапі уроку, на етапі мотивації учнівської діяльності, (не ) була створена певна емоційна атмосфера уроку та психологічний настрій учнів, за допомогою інструктажу вчителя, щодо форми проведення уроку. На етапі актуалізації опорних знань, учні пригадали вже вивчену тему за допомогою_______________________________________________________________ методу На етапі сприйняття та засвоєння нового матеріалу, (не) вдало обрано шлях пояснення правила.. Для закріплення вивченого правила, (не) обрано такі методи______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________. Використані методи сприяли кращому засвоєнню нової інформації учнями. Проведення цих вправ було у формі___________________________________________________________________-, що зосереджувало увагу учнів на ході уроку та сприяло їх зацікавленості. Основні засоби навчання, їх доцільність та ефективність. Основним засобом навчання на уроці був___________________________________________. У дидактичному матеріалі ______________________________________з поясненням нової теми та система вправ для закріплення вивченого матеріалу. Вправи у дидактичному матеріалі розташовані за принципом «від легшої до найважчої». Також у дидактичному матеріалі була додаткова вправа для сильних учнів, на випадок швидкого виконання попередніх вправ, учні могли виконати це завдання на найвищий бал. Також на уроці використовувався підручник для з’ясування більш детальної інформації учнями. Розвиток комунікативної компетенції учнів. Одним із основних принципів розвитку мовлення та навчання дітей рідної мови є принцип комунікативної спрямованості навчання. Розвиток комунікативної компетенції учнів здійснювався протягом всього уроку шляхом ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ Реалізація культурно-змістової лінії. Культурно-змістова лінія повинна була реалізуватися під час ___________________________________________________________________________________ Робота над оволодінням учнями способами дії з навчальним матеріалом. Практикантка розвивала в учнiв умiння________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________--. Вдосконалювала їх уміння у __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ Робота над збагаченням словникового запасу учнів Робота над збагаченням словникового запасу учнів відбувалась під час виконання вправ. Учні, за потрібністю, запитували значення нових слів, а я пояснювала їх. Результативність роботи на уроку. Учні ___________________________________-засвоїли новий матеріал та продемонстрували набуті знання у ході закріплення вивченого матеріалу. Вони з’ясували ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________-На етапі підведення підсумків, всі набуті знання були узагальнені та систематизовані. Зауваження: 1. не врахувала ________________________________________________________________ 2. не встигла__________________________________________________________________ 3. . Темп уроку був_____________________________________________________________ 4. . Учні були __________________________________________________________________ 5. Не вдало обрано метод __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ ОЦІНКА ЗА УРОК 5, «відмінно», (А), 90 - 100 Оцінка ставиться, якщо, враховуючи настанови методиста і вчителя, або, спираючись на зразки методичних матеріалів, грамотно в методичному та мовному аспектах сплановано урок, визначено реальні цілі, конкретні етапи уроку та методичні прийоми для досягнення поставлених цілей на кожному з них. При цьому: 1) повністю реалізовано виховний, розвиваючий та освітній потенціал уроку; 2) методичні прийоми відповідають цілям та етапу навчання; 3) правильно встановлено послідовність та співвідношення тренувальних і мовлен-нєвих вправ; 4) правильно намічено об'єкти контролю на уроці та критерії їх оцінювання, використано різноманітні прийоми контролю; 5) дано чіткі установки на виконання учнями мовленнєвих дій, були встановлені і під¬тримані засобами іноземної мови різноманітні мовленнєві контакти; 6) правильно розподілено час на мовлення учнів і вчителя на уроці; 7) якщо студент впевнено веде урок (практично не до¬пускає помилок, помічає помилки учнів і володіє мовленнєвими способами їх виправлення; 8) володіє прийомами активізації всіх учнів класу і здійснює індивідуальний підхід до них; 9) практикант грамотно використовує технічні та інші допоміжні наочні засоби навчання як наявні, так і самостійно виготовлені; 10) грамотно проводить дидактичні ігри. . 4, «добре», (В), (С), 74 -89 Оцінка ставиться, якщо, враховуючи настанови методиста і вчителя, або, спираючись на зразки методичних матеріалів, грамотно в методичному і мовному аспектах сплановано конкретні етапи уроку та методичні прийоми для досягнення поставлених цілей на кожному з них з урахуванням ступеня навчання та місця даного уроку в серії уроків за темою і в результаті реалізації запланованих навчальних дій цілі уроку досягнуті в цілому, але план виконано неповністю. При цьому: 1) не в повній мірі реалізовано виховний, освітній або розвиваючий потенціал уроку; 2) в основному правильно встановлено послідовність і співвідношення мовних і мовлен¬нєвих вправ; 3) використо¬вуються різні прийоми контролю; 4) студент дає чіткі установки на виконання учнями мовленнєвих дій, встановлює і підтриму¬є засобами іноземної мови різноманітні мовленнєві контакти; 5) уміє викликати інтерес до більшості навчальних дій, що виконуються на уроці; 6) практикант використовує наявні і самостійно виготовлені посібники, але методика їх викорис¬тання не завжди раціональна; 7) грамотно проводить дидактичні ігри. 8) виявлено вміння проводити лекційні та практичні заняття, але заняття шаблонні; 9) звітна документація оформлена згідно вимог. У щоденнику студента-практиканта зафіксовано зміст роботи протягом усього періоду проходження практики, є характеристика, підписи керівника від бази та університету завірені печаткою. 3, «задовільно», (D), (E), 60 - 73 Оцінка ставиться, якщо, враховуючи настанови методиста і учи¬теля, або, спираючись на зразки методичних матеріалів, студент в основному правильно в мето-дичному і мовному аспектах спланував урок, визначив цілі, етапи уроку, методичні прийоми для досягнення цілей, що були поставлені на кожному з них, і в результаті реалізації запланованих навчальних дій цілі уроку досягнуті неповністю. При цьому: 1) не в повній мірі реалізовано виховний, освітній, розвиваючий потенціал уроку; 2) методичні прийоми не відповідають меті; 3) мають місце порушення послідовності вправ та співвідношення тренувальних і мовленнєвих вправ; 4) неправильно намічені об'єкти контролю та критерії їх оцінювання, використовуються одноманітні прийоми контролю; 5) практикант часто переходить на рідну мову під час проведення уроку, робить мовні помилки і не помічає в багатьох випадках помилок учнів; 6) недостатньо володіє прийомами активізації всіх учнів на уроці, не здійснює індивідуальний підхід до них; 7) нераціонально використовує наочні посібники; студент постійно користується конспектом під час уроку і не може скоригувати свою діяльність у разі необхідності. 8) завдання виконано з помилками. Всі завдання практики виконувалися, але допущені неточності. Документація оформлена неповно, з помилками. Щоденник недооформлено. У характеристиці-відгуку оцінка керівника за практику від бази – «задовільно». 2, «незадовільно», (FX), (F), 1 - 59 Оцінка ставиться, якщо, завдання невиконані. Виявлені проблеми встановлення контакту, не сформовані вміння проводити відповідні види педагогічної діяльності. Звітна документація оформлена з помилками. Відсутній щоденник, характеристика-відгук. Учитель_______________ Підпис________________ Оцінка_______________ Клас_________________ Дата________________ План – конспект уроку з трудового навчання Тема уроку: Мета уроку: Дидактичні матеріали: Об’єкт праці: Тип уроку: Структура уроку I.Організаційна частина ( __ хв) II. Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів (__ хв) III. Мотивація навчально-трудової діяльності (__ хв) IV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку (__ хв) V. Вивчення нового матеріалу (__ хв) VI. Практична робота (__ хв) VII. Підсумок уроку (__ хв) ХІД УРОКУ І. Організаційна частина. II. Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів. III. Мотивація навчально-трудової діяльності . IV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку. Тема уроку: Мета уроку: Завдання уроку: V. Вивчення нового матеріалу. VI. Практична робота Тема: 6.1 Вступний інструктаж Завдання 1. Завдання 2. 6.2. Поточний інструктаж 6.3 Заключний інструктаж VII. Підсумок уроку. 7.1 Рефлексія 7.2 Заключна частина КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ПЕДПРАКТИКИ 1. ФАХОВИЙ МОДУЛЬ «Відмінно» ставиться, якщо студент володіє глибокими знаннями: • про сучасні технології навчання й виховання; • про альтернативні програми з дисциплін, винесених на практику; • має міцні теоретичні знання з фундаментальних дисциплін У студента розвинені професійні вміння: проектувальні • уміє здійснювати перспективне й тижневе планування власної роботи й діяльність учнів класу; • виявляє самостійність та ініціативність при плануванні навчальних і позакласних занять з фаху. конструктивні: • уміє визначити й обґрунтувати мету, зміст, методи й прийоми навчання; • уміє скласти розгорнутий конспект, при цьому виявляє самостійність та ініціативність; • уміє визначити зміст позакласного заходу з фаху відповідно до рівня психофізіологічного розвитку дитини, дібрати відповідний матеріал і змоделювати форму заходу. процесуальні: • вільно володіє матеріалом уроку, не припускається мовленнєвих помилок; • уміє використовувати на уроках та в позакласних заходах різні методи активізації пізнавальної діяльності учнів; • володіє вміннями оцінювати рівень знань, умінь і навичок учнів відповідно до чинних норм. гностичні: • уміє здійснювати аналіз відвіданих уроків з різних аспектів; • уміє аналізувати позакласні виховні заходи з фаху, які проводять інші студенти; • уміє аналізувати власну діяльність, оцінювати результативність проведеного уроку, позакласного заходу і вносити необхідні корективи; • уміє оформити конспект залікового заходу згідно з чинними вимогами. комунікативні: • безконфліктно спілкується; • має бездоганне літературне мовлення (на уроках і в позаурочних ситуаціях); • уміє правильно реагувати на зауваження, що виникають у процесі діяльності «Добре» ставиться, якщо студент має знання: • про сучасні технології навчання й виховання; • про альтернативні програми з дисциплін, винесених на практику; • має теоретичні знання з фундаментальних дисциплін, проте вони не досить глибокі У студента розвинені професійні вміння: проектувальні: • уміє здійснювати перспективне й тижневе планування власної роботи й діяльності учнів класу; • уміє планувати навчальні й позакласні заходи, при цьому виявляє самостійність, але та ініціативність конструктивні: • уміє складати розгорнуті конспекти уроків, проте виконує це не самостійно, а з допомогою методиста чи вчителя; • уміє обґрунтувати мету, зміст, однак не завжди добирає ефективні методи й прийоми навчання; • уміє визначити зміст залікового виховного заходу з фаху відповідно до рівня психофізіологічного розвитку дитини, дібрати відповідний матеріал, але не може моделювати форму заходу. процесуальні: • вільно володіє матеріалом уроку, проте припускається окремих мовленнєвих огріхів і не завжди помічає їх у мовленні учнів; • уміє використовувати на уроках та в позакласній діяльності методи активізації пізнавальної діяльності учнів, проте вибір їх обмежений; • не завжди повною мірою реалізує мету й завдання уроку; • володіє вміннями оцінювати рівень знань, умінь і навичок учнів відповідно до чинних норм. гностичні: • уміє здійснювати аналіз відвіданих уроків; • уміє аналізувати позакласні заходи з фаху, які проводять інші студенти, але при цьому не може внести власні пропозиції щодо поліпшення виконаної роботи; • в основному вміє аналізувати власну діяльність, але припускається незначних огріхів при оцінюванні результативності проведеного уроку, виховного заходу з фаху і внесенні до їх змісту необхідних коректив; • уміє оформити конспект залікового заходу з фаху відповідно до чинних вимог, проте при цьому припускається незначних помилок у формулюванні мети, завдань, доборі прийомів роботи тощо; комунікативні: • безконфліктно спілкується; • уміє правильно реагувати на педагогічні ситуації, що виникають у процесі діяльності «Задовільно» ставиться, якщо студент демонструє недостатню глибину знань: • про сучасні технології навчання й виховання; • про альтернативні програми з дисциплін, винесених на практику; • має поверхові теоретичні знання з фундаментальних дисциплін. У студента розвинені професійні вміння: проектувальні: • має певні труднощі у перспективному й тижневому плануванні власної роботи й діяльність учнів класу; • не виявляє вміння планувати навчальні й позакласні заняття; • не виявляє самостійності й ініціативності при плануванні роботи. конструктивні: • не завжди й точно визначає й обґрунтовує мету, зміст, методи й засоби навчання; не вміє встановити конкретні завдання уроку чи позакласного заходу з фаху; • при укладанні конспекту уроку чи позакласного заходу з фаху послуговується виключно опублікованими у фахових виданнях методичними матеріалами, при цьому конспект носить характер розгорнутого плану; • не враховує рівень психофізіологічного розвитку дитини, має певні труднощі при доборі матеріалу при укладанні конспекту позакласного заходу з фаху; процесуальні: • слабо володіє матеріалом уроку, припускається грубих мовленнєвих помилок, не помічає помилок у мовленні учнів; • на уроках та позакласних заходах не застосовує методи активізації пізнавальної діяльності учнів; • не повною мірою реалізує мету й завдання уроку; • не завжди аргументує оцінювання рівня знань, умінь і навичок учнів. гностичні: • демонструє фрагментарні вміння при виконанні аналізу відвіданих уроків; • має значні труднощі при виконанні аналізу позакласних заходів з фаху, які проводять інші студенти; • не вміє аналізувати власну діяльність, оцінювати результативність проведеного уроку, виховного заходу і не реагує на зауваження вчителя, методиста; • при оформленні конспекту залікового заходу припускається значних відступів від вимог; комунікативні: • у процесі спілкування з учнями, класним керівником, методистами провокує конфліктні ситуації • не завжди правильно реагує на зауваження вчителів, класного керівника, методистів, колег-студентів. «Незадовільно» ставиться, якщо студент не знає: • предмет, який викладає; • теорії й методики навчання дисциплін; • теорії й методики виховної роботи. У студента на недостатньому рівні розвинені професійні вміння: проектувальні: • безвідповідально ставиться до перспективного й тижневого планування навчально-виховної роботи в класі; • припускається грубих помилок при плануванні навчальних і виховних занять з предметів. конструктивні: • при плануванні мети, змісту, методів й засобів навчання припускається грубих помилок; • не вміє укладати конспекти уроків; • у виховній роботі користується готовими розробками, які не може співвіднести з віковими особливостями учнів, їх інтересами. процесуальні: • не володіє матеріалом уроку, припускається грубих мовленнєвих помилок, не помічає помилок у мовленні учнів; • не може під час проведення уроків і позакласних заходів залучити учнів до активної діяльності; • під час проведення виховного заходу з фаху не може вільно відновити розроблений матеріал; • на уроках не вдається реалізувати поставлену мету; • не вміє оцінити рівень знань, умінь і навичок учнів; гностичні: • не вміє аналізувати відвіданих уроків; • не відвідує позакласні заходи з фаху, які проводять інші студенти; • не вміє аналізувати власну діяльність, оцінювати результативність проведеного уроку, виховного заходу і не реагує на зауваження вчителя, методиста; • не вміє правильно оформити конспект залікового заходу з фаху; комунікативні: • не може встановити контакт з учнями; • у процесі спілкування з учнями, класним керівником, методистами провокує конфліктні ситуації; • не реагує на зауваження вчителів, методистів, колег-студентів. 1. II. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОДУЛЬ «Відмінно» ставиться, якщо студент: • відповідально ставиться до виконання обов’язків учителя під час практики; • провів необхідну кількість уроків і позакласних заходів; • відвідував усі заняття у колег-практикантів; • вчасно здав належним чином оформлену документацію за педпрактику; • брав активну участь в обговоренні результатів педпрактики на підсумковій конференції. «Добре» ставиться, якщо студент: • до виконання обов’язків учителя ставився відповідально, проте не завжди був активним у позакласній роботі; • провів необхідну кількість уроків і позакласних заходів; • відвідував усі заняття у колег-практикантів, проте не завжди був активним під час їх аналізу; • вчасно здав належним чином оформлену документацію за педпрактику; • брав участь в обговоренні результатів педпрактики на підсумковій конференції. «Задовільно» ставиться, якщо студент: • до виконання обов’язків учителя ставиться відповідально, проте не провів мінімально визначену кількість уроків; • відвідував усі заняття у колег-практикантів, проте не брав участі у їх обговоренні; • вчасно здав належним чином оформлену документацію за педпрактику; • не брав участі в обговоренні результатів педпрактики на підсумковій конференції. «Незадовільно» ставиться, якщо студент: • до виконання обов’язків учителя ставився безвідповідально; • не відвідував заняття у колег-практикантів, не брав участі в обговоренні жодного заходу; • вчасно не здав документацію за педпрактику або здав не належним чином оформлену документацію; • не брав участі в обговоренні результатів педпрактики на підсумковій конференції.