Освіта Запорізького краю - 2016

                                              Алгоритм роботи школи з обдарованими дітьми

1.  Виявлення здібностей та обдарувань учнів:

• використання методик «Оперативна пам'ять», «Пам'ять на образи», «Кількісні відношення», «Ме­тодика Равена»;

• проведення тесту А. Фурмана для визначення інтелектуального потенціалу дитини;

• запровадження діагностики для вивчення інте­ресів особистості, діагностики інтелекту;

• створення банку даних «Обдарована дитина».

2.  Мотиваційна робота з обдарованими учнями для орієнтації їх на досягнення високих результатів діяльності.

3.   Організація системної роботи:

• робота  гуртків;

• самоосвітня діяльність учнів;

• робота в мережі Інтернет;

• робота консультаційного центру;

• змістовна позанавчальна робота;

• співпраця з позашкільними установами.

4. Добір та розстановка кадрів, розподіл між ними прав та обов'язків з урахуванням особистісних рис та можливостей, психологічної сумісності, мети особистого розвитку:

• психологічне діагностування та анкетування;

• моніторинг діяльності вчителя;

•  науково-методичне забезпечення роботи з обдарованими дітьми;

•  розробка та впровадження авторських про­грам;

•  видавнича діяльність.

5.  Формування відносин співробітництва, парт­нерства у системі «Вчитель — учень»:

• психолого-педагогічні семінари, тренінги;

• зворотне анкетування;

• проблемні семінари, «круглі столи»;

• створення «ситуації успіху».

6.  Самореалізація творчої особистості:

• предметні  олімпіади різних етапів;

• районні, обласні та всеукраїнські турніри, конкурси;

• конкурси-огляди, фестивалі художньої твор­чості;

• інтелектуальні ігри;

• творчі звіти;

• учнівське самоврядування;

• день самоврядування.

7. Розробка та вдосконалення системи заохочень, стимулювання відповідно до досягнутих результатів:

• визначення критеріїв використання системи заохочень;

• проведення Дня науки;

• нагородження переможців та призерів олімпі­ад, конкурсів, фестивалів тощо.

8. Управлінська підтримка творчих груп, форму­вання єдиного творчого поля:

•  випуск шкільної газети «Шкільний вісник»;

•  створення умов для видавничої діяльності вчи­телів та учнів;

•  усебічне сприяння роботі творчих груп та об'єднань;

• система морального та матеріального стиму­лювання педагогічних працівників.

9. Очікувана мета.

 Випускник — це:

•  сформована особистість із глибокими та міцними знаннями;

• максимальний розвиток творчої та інтелекту­альної обдарованості;

• майбутній учений, дослідник;

• усебічний загальнокультурний розвиток;

• гуманістичний світогляд;

• активні життєві компетенції;

• конкурентоздатність у європейському та світо­вому просторі;

• вільне володіння комп'ютером;

•  володіння  іноземною мо­вою;

• уміння співпрацювати в колективі;

• висока культура, добрі естетичні смаки;

• прагнення до постійного вдосконалення здо­ров'я у всіх його проявах: духовному, соціально­му, психічному, фізичному.

План роботи заступника директора

з навчально-виховної роботи з молодими вчителями

·        Ознайомлення вчителя-стажиста з правилами внутрішкільного розпорядку школи, з основними правами і обов’язками педагога ( Закон України « Про загальну середню освіту », статут школи ), з оплатою праці.

·        У ході вступної бесіди виявити нахили, здібності, потенційні можливості молодого вчителя, його сімейний стан, матеріальне становище, побутові умови.

·        Закріплення  за вчителем – стажистом наставника.

·        Надання допомоги молодому вчителю у плануванні його роботи.                                

·        Ознайомлення вчителя – стажиста з організацією виховної роботи у школі.

·        Включення вчителя – стажиста до роботи школи молодого вчителя.

·        Проведення науково-методичними кафедрами роботи щодо вдосконалення професійної майстерності молодого вчителя.

·        Складання розкладу уроків для організації взаємовідвідування уроків вчителя – стажиста і його наставника.

·        Проведення діагностування молодого вчителя ( в кінці першого року роботи ).

·        Організація самоосвіти молодого вчителя.

·         Включення молодого вчителя в роботу майстер-класів, творчих груп.

·        Складання пам’яток на допомогу вчителю – початківцю.

·        Ознайомлення вчителя з передовим педагогічним досвідом.

·        Організація, здійснення внутрішкільного контролю за роботою молодого вчителя.

·        Організація і проведення «Дебюту молодого вчителя».

Організація та проведення  стажування молодих спеціалістів

Відповідальність за проведення стажування випускників вищих навчальних закладів у школах покладається на директора або його заступника з навчально-виховної роботи.

До початку навчального року в школах розробляється план роботи з учителями-стажистами, молодими та малодосвідченими вчителями, у якому поряд з іншими заходами відображаються заходи з питань організації і проведення стажування молодих учителів.

З метою своєчасної і чіткої організації роботи із стажистами, молодими та малодосвідченими вчителями в закладах освіти видається наказ, у якому зазначаються:

•    відповідальний за організацію стажування;

•    строки проведення стажування;

•    список учителів-стажистів і закріплених за ними вчителів-наставників;

•    склад комісії з питань підбиття підсумків стажування і строки підбиття підсумків.

Вчителі - наставники:

•    надають допомогу молодим спеціалістам у розробці індивідуальних планів роботи;

•    контролюють виконання індивідуальних планів молодими;

•   залучають молодих учителів до роботи в шкільних та методичних об'єднаннях;

•    надають індивідуальну допомогу молодим учителям з питань удосконалення навчально-виховного процесу, проведення відкритих уроків та позакласних заходів;    організують і проводять декади наставника;

•    подають директорові школи пропозиції про вдосконалення стажування молодих спеціалістів.

Вчителі - стажисти:

•    користуються всіма правами і пільгами, які встановлені для педагогічних працівників даного закладу;

•    несуть відповідальність за обов'язки, які покладені на них трудовими договорами і правилами внутрішнього трудовою розпорядку;

•    виконують свої функціональні обов'язки згідно з посадою, яку обіймають.

За підсумками стажування директор школи видає наказ, у якому:

•    зазначає, у який період проводилось стажування молодих учителів;

•    підбиваються підсумки роботи стажистів, вказується на недоліки в   роботі;

•    відмічаються кращі керівники стажування, зазначаються недоліки, які були допущені в ході стажування;

        з метою ліквідації недоліків плануються заходи на наступний навчальний рік. 

     Індивідуальний план   роботи

         вчителя-наставника    Колокольцевої О.В.                         з молодим вчителем Ханчук А.В.

№	Зміст роботи	Термін виконання
1	Планування роботи вчителя української мови та літератури	Серпень
2	Коригування навчальних програм.	Вересень
	Особливості викладання предметів.
	Ознайомлення з новинками навчально - методичної бази
	Національний аспект при викладанні мови
	Педагогіка особистості, суттєві підходи до НВП	Протягом року
3	Складання картки необхідної навчально-методичної літератури	Жовтень
	Підготовка вчителя і учнів до уроку. Система вимог до сучасного уроку
	Побудова основних типів уроків
4	Проблема педагогічного оцінювання	Листопад
	Робота вчителя над здійсненням орієнтовних вимог до усного й писемного мовлення учнів.
	Відвідування різних  типи уроків досвідчених вчителів	Протягом року
5	Оцінка навчальних досягнень учнів. Тести у навчальному процесі сучасної школи	Грудень
	Розроблення  тестових  завдання для використання на уроках
6	Методика проведення сучасного уроку. Педагогічні технології	Січень
7	Підготовка вчителя й учнів до уроків розвитку мовлення. Складання плану-конспекту.	Лютий
	Аналіз уроків молодого вчителя	Протягом року
8	Особливості проведення уроків позакласного читання. Система засобів стимулювання читацьких інтересів учнів.	Березень
9	Проведення уроків літератури рідного краю	Квітень, травень
	Ознайомлення з досвідом роботи вчителя-наставника	Протягом року

Зміст і форми роботи наставника зі стажистом

·        Складання індивідуального плану роботи стажиста з урахуванням його потреб і можливостей.

·        Взаємовідвідування уроків і позакласних заходів з їх подальшим обговоренням.

·        Спільні відвідування уроків досвідчених колег і їх ретельний аналіз.

·        Випереджувальне відвідування стажистом уроків, що проводяться наставником.

·        Спільне зі стажистом складання календарно-тематичних планів, конспектів уроків.

·        Допомога стажисту в розробці уроків, позакласних заходів.

·        Надання стажисту рекомендацій щодо самоосвіти.

·        Ознайомлення стажиста з науково-методичною літературою.

·        Обговорення новинок педагогічної літератури, творчих здобутків інших вчителів.

·        Допомога в роботі з важковиховуваними дітьми та їх сім’ями .

·         Залучення стажистів до методичної, громадської роботи.

Пам’ятка наставнику для аналізу уроку молодого вчителя

·        Чи зацікавив вас урок ?

·        Чи забезпечується цілеспрямована розумова діяльність учнів?

·        Чи дотримується вчитель педагогічного такту ?

·        Як створюються ситуації для глибокого сприймання матеріалу, емоційних переживань учнів?

·        Як здійснюється контакт з класом та окремими учнями, тобто як налагоджено зворотній зв’язок ?

·        Наскільки ефективно організовано самостійну роботу учнів, як учитель озброює їх навичками самоосвіти, самоконтролю ?

·        Що на уроці найбільше вдалося вчителеві ?

·        Які заходи виховного характеру було здійснено ?

·        Як формувалася на уроці свідома робоча дисципліна ?

·        Що не вдалося ? Чому ? Як працювати над усуненням недоліків ?

Пам’ятка для наставника

·        Разом із стажистом глибоко проаналізуй навчальні плани і пояснювальні записки до них.

·        Допомагай стажисту скласти календарно-тематичний план, звернувши особливу увагу на підбір матеріалу для систематичного повторення, практичних і лабораторних робіт, екскурсій.

·        Допомагай у підготовці до уроків, особливо перших уроків, першої зустрічі з учнями. Найбільш важкі теми розробляй разом із стажистом. У своєму класі намагайся вивчати складний матеріал з випередженням на 2-3 уроки, щоб дати стажисту можливість навчитися методиці розкриття найбільших складних тем.

·        Допомагай стажисту у веденні тематичного обліку знань, проведенні залікових уроків.

·        Разом підбирайте і готуйте дидактичний матеріал, наочні посібники, тексти задач, вправ, контрольних, самостійних , залікових робіт.

·        Відвідуй уроки стажиста з наступним їх детальним аналізом, запрошуй його на свої уроки, разом їх обговорюйте.

·        Допомагай у підборі літератури для самоосвіти.

·        Ділися досвідом шляхом доброзичливого показу зразків роботи.

·        Допомагай своєчасно, з терпінням, наполегливо. Ніколи не забувай відмічати позитивне в роботі стажиста.

·        Вчи не копіювати, не сподіватися на готові розробки, а виявляти власний педагогічний почерк.

Поради досвідчених колег молодому вчителю

1.      Перед уроком перевірте, чи все потрібне на місці, чи немає непотрібних предметів біля дошки, чи чисто у класі.

2.      Раціонально використовуйте кожну хвилину уроку.

3.      Не використовуйте багато часу для перевірки домашнього завдання. Використовуйте різні форми перевірки. Вводьте систему взаємоперевірки.

4.      Поясніть учням мету, завдання уроку.

5.       Коли пояснюєте новий матеріал, намагайтеся вичленити проблеми, пропонуйте учням вирішувати їх самостійно.

6.      Не спішіть виправляти помилку учня, краще, якщо її виправлять однокласники.

7.      Намагайтеся організувати самостійну роботу учнів на уроці.

8.      На уроці кожен учень має бути на виду, до кожного шукайте індивідуальний підхід.

9.      При використанні технічних засобів навчання, комп’ютерної техніки, наочності  не марнуйте час, намагайтеся використовувати засоби навчання ефективно.

10.  При організації самостійної роботи, гри, усних відповідей не квапте учнів.

11.  Використовуйте всі наявні можливості для реалізації принципів інноваційних технологій.

12.   Звертайте увагу на виховні аспекти уроку.

13.  Домашнє завдання потрібно давати з поясненням, до дзвоника. Не затримуйте учнів після дзвоника. Проводьте фізхвилинку.

14.   Пам’ятайте: кожний урок не повинен бути схожий на попередній.

Рекомендації з підготовки молодого вчителя до уроку

1.      Вчитайся у розділ програми, який потрібно вивчити на даному уроці, а в деяких випадках – і в пояснювальну записку до програми.

2.      Вивчи матеріал цього розділу, питання, теми.

3.      Сформуй задум уроку, дай відповідь на питання, щоб ти хотів досягнути у результаті його проведення, сформулюй мету уроку.

4.      Уяви колектив даного класу, уявно намалюй конкретних учнів. Уяви психологію цих учнів, використовуючи мистецтво педагогічного перевтілення, намагайся накреслити їхні дії на шляху до досягнення мети.

5.      Вибери з усього арсеналу методичних прийомів найоптимальніші для даного матеріалу і для даних учнів.

6.      Зістав вибрані прийоми зі своїми можливостями, змоделюй свої дії на даному уроці.

7.      Продумай структуру уроку і зафіксуй все знайдене у плані – конспекті.

8.      Підготуй наочні посібники, не забудь підготувати і перевірити справність ТЗН.

9.       Повтори вузлові елементи плану, продумай непередбачені обставини.

10.  Спитай себе : « Ти готовий до уроку ? ».

Довідка

про підсумки

 науково – методичної роботи з молодими спеціалістами

у 2014 – 2015 навчальному році

З метою чіткої організації роботи з молодими, малодосвідченими та новопризначеними педагогами, спрямованої на підвищення рівня їхньої психолого-педагогічної, загальнокультурної, фахової й методичної підготовки та надання практичної допомоги в становленні вчителя  у Лежинському НВК протягом навчального року створювалися умови для роботи молодих та новопризначених спеціалістів.

         На початку навчального року наказом директора № 146 від 29.08.2014 року «Про організацію науково - методичної роботи у школі» була затверджена форма роботи з молодими та малодосвідченими  педагогами як «Школа молодого вчителя», яка є однією з форм підвищення кваліфікації молодих спеціалістів. Керівником  «Школи молодого вчителя» призначений заступник директора з навчально-виховної роботи Гуркова Т.П., який здійснює методичне керівництво роботою молодих, малодосвідчених та новопризначених педагогів. Було складено індивідуальні плани роботи з молодими спеціалістами та плани роботи вчителів - наставників з молодими спеціалістами.

          Основне завдання «Школи молодого вчителя» -  формувати педагогічну майстерність, творчу індивідуальність молодих педагогів.

     Основними напрямами роботи «Школи молодого вчителя» є:

•  здійснення заходів із поглиблення педагогічних знань, методоло­гії
 навчання, вивчення нормативних матеріалів, документів Міністерс­тва освіти і науки України;

•  вивчення теорії, практики та методики виховання, психології, етики, аналіз програмних документів із питань виховної роботи, фор­мування в молодих вчителів посадових умінь і навичок;

•  поглиблення науково-теоретичної підготовки з предмета та мето­дики його викладання, поповнення знань із суміжних дисциплін;

•  науково-методична робота з вивчення узагальненого передового
педагогічного досвіду (на місцевому, районному, обласному рівнях),
визначення шляхів творчого його використання;

•  здійснення заходів з метою підвищення освітнього, науково-ме­тодичного та культурного рівня молодого вчителя;

•  організація проведення відкритих уроків, виховних заходів, предметних тижнів, семінарів,  конкурсів, екскурсій, спортивних змагань тощо.

          За молодими та новопризначеними спеціалістами для активізації та систематизації роботи були  закріплені, із числа досвідчених фахівців, наставники:

·        Кущ Г.Д.., вчитель початкових класів – наставник Жарік  Н.М.;

·        Ханчук А.В., вчитель української мови та літератури– наставник Штефко Т.Ф.

           Індивідуальні плани роботи молодих вчителів та їх наставників було  розроблено  з урахуванням їхньої теоретичної і методичної підготовки молодих вчителів, їх стажу роботи.

     Основними  формами науково-методичної та  навчально роботи в «Школі молодого вчителя» були:

•  відвідування уроків і позакласних заходів у досвідчених колег;

•  індивідуальні консультації;

•  практичні заняття, на яких здійснюється моделювання та обгово­рення запропонованих моделей уроків, позаурочних заходів, виготов­лення зразків дидактичних матеріалів;

•  співбесіди з адміністрацією школи, методистами районного методичного кабінету, зустрічі за круглим столом;

•   проведення молодими спеціалістами відкритих уроків, заходів, участь у різних формах методичної роботи;

•  опрацювання методичної та наукової літератури з визначених проблем.

           Молоді спеціалісти у 2014-2015 н. році працювали над наступними індивідуальними планами психолого-педагогічної  самоосвіти:

·        Щур Г.Д.  – «Педагогічна підтримка дітей із затримкою психічного розвитку.»;

·        Ханчук А.В.. – «Інноваційні технології навчання учнів на уроках української мови та літератури»»;

               У процесі стажування молоді   учителі  набували знання з психології, педагогіки, методики викладання шкільних  предметів  та різних напрямків виховної роботи. За час проходження стажування вони намагалися проявити себе в  різних  формах науково – методичної роботи.

              У напрямку навчальної  роботи стажисти вивчали принципи перспективного та поточного планування навчально-виховного процесу в школі,  розробляли календарне планування, поурочні плани, планували позакласну роботу з предмета відповідно до плану  роботи школи на навчальний рік. При проведенні уроків використовували різноманітні методи, прийоми, форми і засоби навчання, які сприяли активізації пізнавальної діяльності учнів,  приділяли велику увагу індивідуальній роботі з учнями. Проводили позакласну роботу з предмета,  брати участь в оформленні навчальних кабінетів.

         Основні  форми навчальної та науково-методичної роботи, в яких приймали участь молоді вчителі наступні:

Щур Г.Д.:

-         проведення відкритого уроку «Письмове додавання трицифрових чисел без переходу через розряд. Розпізнання кола і круга за істотними ознаками.Творча робота над задачею.»

-        відвідування уроків  і позакласних заходів у  колег;

-        проведення відкритого виховного заходу «Вогонь - друг, вогонь – ворог.»

-       участь у проведенні декади молодого вчителя;

-       виступи на засіданнях ШМК. -  «Рекомендації ,щодо педагогічної підтримки дітей із ЗПР »;- 

-       виступ на засіданні творчої групи молодих вчителів Запорізького району на тему: «Види роботи над текстом»;

-       підготовка учнів до участі у конкурсі з громадянської освіти «Кришталева сова»;

Ханчук А.В.:

-       проведення відкритого уроку: «В.Нестайко- відомий у світі український дитячий письменник. Ттореадори з Васюківки» (6 клас); «Речення з кількома рядами однорідних членів» (8 клас); урок позакласного читання в 7 класі «О.Генрі «Дари волхвів»

-       відвідування уроків  і позакласних заходів у  колег;

-       проведення  позакласного заходу: урок мужності «Зростаймо патріотами»

-       участь у проведенні декади молодого вчителя

-       підготовка учнів до І та ІІ етапів олімпіади з української  мови,

-       підготовка учнів до участі у конкурсах та олімпіадах: «Соняшник», «Патріот», імені Петра Яцика (Новак Є – ІV), імені Т.Г.Шевченка (Осауленко А)

 Основними завданнями стажування молодих вчителів протягом 2014 – 2015 навчального року було набуття практичних навичок і вмінь, необхідних для педагогічної роботи, вміння застосовувати теоретичні знання, набуті під час навчання у навчальному закладі. Велика увага приділялася вдосконаленню педагогічних навичок як навчальної так і виховної роботи
з учнями під час проведення уроків, виховних заходів, у процесі позакласної роботи. Молоді вчителі відводили особливу увагу вивченню передового педагогічного досвіду вчителів своєї школи, району, області, доопрацьовували засвоєння і застосування різноманітних методів навчання, використання сучасних засобів навчання, впровадження нетрадиційних форм, методів і прийомів навчання, нових педагогічних технологій у практичну діяльність. Велику роль у становленні молодого вчителя відігравали адміністрація школи та вчителі-наставники.

           Керівник «Школи молодого вчителя» Гуркова Т. П. організовувала  індивідуальні консультації з молодими вчителями, проводила практичні заняття, на яких здійснювалося моделювання та обгово­рення запропонованих моделей уроків, позаурочних заходів, виготов­лення зразків дидактичних матеріалів, готувала молодих спеціалістів до проведення відкритих уроків , позакласних заходів, участь у різних формах науково-методичної роботи, здійснювалося опрацювання методичної та наукової літератури з питань викладання предметів та методичних рекомендацій щодо викладання предметів, ведення класних журналів, різних форм планування роботи. Також надавалися рекомендації по підготовці виступів на педагогічних радах, засіданнях предметних кафедр, педагогічних читаннях. Постійно проводилися  співбесіди молодих спеціалістів з керівником школи, заступниками директора, методистами районного методичного кабінету, зустрічі за круглим столом, тренінги, практичні заняття.  

    Найвідповідальнішим етапом у становленні молодих вчителів була участь у проведенні декади молодих спеціалістів. Відповідальним від адміністрації за проведення декади педагогічної майстерності була заступник директора з навчально-виховної роботи Гуркова Т.П. Метою проведення декади, насамперед, було підвищення кваліфікації молодих спеціалістів, демонстрація цікавих методичних напрацювань, які могли показати молоді вчителі під час проведення відкритих уроків. Під час проведення уроків молоді спеціалісти демонстрували свої цікаві напрацювання. Всі проведені уроки були методично грамотно побудовані, проведені на належному рівні. Молоді вчителі досягали поставленої мети завдяки постійній активній взаємодії з учнями та вдало підібраній наочності, формам і методам навчання на уроках. Доцільно було використано відеофрагменти, мультимедійні презентації, матеріали для проведення фізкультхвилинок, дидактичні ігри та роздавальний матеріал. Через використання нетрадиційних форм проведення уроків, вчителі робили їх сучасними, оригінальними. Це говорить про те, що  показові  уроки, які проводили вчителі  перетворювалися на заходи творчого зростання, педагогічного вдосконалення, ставали своєрідним майстер-класом. Молоді та новопризначені вчителі не лише готували і проводили уроки, але й детально здійснювали самоаналіз проведених уроків, визначали свої досягнення та недоліки. Досвідчені вчителі – наставники Жарік Н.М. та Штефко Т.Ф. допомагали своїм стажерам готувати показові уроки, підготуватися  до самоаналізу проведених уроків.

За підсумками декади педагогічної майстерності з молодими спеціалістами та новопризначеними педагогічними працівниками вчителі створили Портфоліо – звіти, в яких представили фотоматеріали та короткий опис проведених заходів.

Під час проведення декади педагогічної майстерності  спостерігався  високий рівень активності молодих педагогів, їх старанність та  співпраця з досвідченими вчителями.

        Виходячи із вище викладеного,  рекомендуємо:

1. Продовжити роботу «Школи молодого вчителя» у наступному навчальному році з метою підвищення фахового рівня  молодих спеціалістів, надання їм методичної допомоги.

2. Відмітити добросовісну роботу наставників Жарік Н.М., Штефко Т.Ф.., які надавали організаційні та методичні рекомендації у роботі молодих вчителів.

                  

     Заступник директора з навчально-виховної роботи:               Т. П.Гуркова

Організація  роботи   “Школи  молодого  вчителя”

            Напрямки роботи:

·         ознайомлення з підходами до виховного процесу в школі з формування всебічно розвиненої особистості на основі традицій національного виховання та особистісно зорієнтованої  концепції освіти;

·         поглиблення науково-теоретичної підготовки з предмета та методики його викладання, поповнення знань із суміжних предметів

№ з/п	Захід	Дата проведення	Відповідальний	Відмітка про виконання
І	Вивчення директивних документів, нормативних та інструктивно-методичних матеріалів Міністерства освіти і науки України
1.	Вивчення нормативно-правової бази: ·         Закону України «Про освіту»; ·         Закону України «Про загальну середню освіту»; Положення про навчально-виховний заклад системи освіти.	протягом року	Гуркова Т.П.
2.	Ознайомлення зі Статутом навчального закладу, правилами внутрішньо шкільного розпорядку, правилами техніки безпеки в навчальному закладі.	вересень	ГурковаТ.П., Кулініч А.С.
3.	Ознайомлення з підходами до виховного процесу в закладі освіти, до формування всебічно розвиненої особистості на основі традицій національного виховання та особистісно зорієнтованої  концепції освіти.	вересень	ГурковаТ.П., Кулініч А.С.
ІІ	Продовження практики наставництва з метою допомоги молодим учителям.
4.	Складання розкладу для взаємного відвідування уроків молодим вчителем і наставником.	жовтень	Керівники ШМК
5.	Складання розкладу взаємного відвідування уроків молодих учителів. Відвідування уроків учителя-наставника: ·         методика організації початку уроку; ·         форми та методи роботи з класом; ·         організація самостійної діяльності учнів під час уроку; ·         диференціація на уроці; активізація пізнавальної діяльності учнів на уроці.	протягом року	Гуркова Т.П. наставники
6.	Вивчення нормативних документів з розвитку освіти.	протягом року	наставники
7.	Складання плану самоосвіти молодих учителів.	вересень	наставники
8.	Ознайомлення молодих учителів з пам’ятками вчителеві-початківцю.	вересень	наставники

ІІІ	Поглиблення науково-теоретичної підготовки з предмета та методики його викладання, поповнення знань із суміжних предметів
10.	Ознайомлення молодих вчителів із системою роботи в закладі освіти: ·         план роботи школи на навчальний рік; ·         традиції школи; права та обов’язки вчителів-предметників, класних керівників, завідувачів навчальними кабінетами.	серпень - вересень	ГурковаТ.П., Кулініч А.С.
11.	Надання допомоги молодому вчителеві в плануванні роботи (навчальні програми, вимоги   до календарного та поурочного планів, критерії оцінювання навчальних досягнень учнів), в ознайомленні з вимогами до ведення зошитів, щоденників, шкільної документації.	протягом року	Наставники
12.	Надання допомоги молодому вчителеві у визначенні типології уроків та вимог                                      до їх проведення, тематичного оцінювання; в аналізі результатів роботи за семестр, визначенні напрямків роботи та складанні календарно-тематичного плану на семестри.	протягом року	Наставники
13.	Проведення Декади молодого вчителя (за окремим планом): проведення відкритих уроків; круглий стіл «Чому ви навчилися у свого молодого колеги?»; звіт про роботу над індивідуальною проблемною темою та науково-методичним проектом.	квітень	ГурковаТ.П., Кулініч А.С., керівники ШМК
IV	Контрольно-діагностична робота
14.	Визначення рівня професійної підготовки молодих фахівців, визначення педагогічних проблем учителя.	до 10.09.2014	Рось Н.Т.
15.	Здійснення попереджувального контролю з метою пошуку найбільш ефективних методів проведення уроків та найраціональніших прийомів роботи вчителя.	протягом року	Дирекція НВК
16.	Здійснення контролю за виконанням учителями єдиних вимог до учнів, норм педагогічної етики та принципів особистісно орієнтованої освіти.	протягом року	Дирекція НВК
17.	Вивчення результативності методичної роботи з молодими вчителями, реалізації ними рекомендацій та процесу адаптації їх у школі.	квітень	ГурковаТ.П., Кулініч А.С.

Тематика засідань  “Школи молодого вчителя”

№	Питання  теорії	Практичні  заняття	Дата	Відповідальний	Відмітка про виконання
1.	Загальні засади організації навчально-виховного процесу в школі.	Ознайомлення із Статутом школи, правилами внутрішнього розпорядку, технікою безпеки  в школі. Ознайомлення з планами роботи кращих учителів школи. Призначення наставників, складання індивіді дуального графіку роботи. Складання орієнтовного плану роботи молодих спеціалістів.	серпень	ГурковаТ.П., Кулініч А.С., наставники
2.	Правила оформлення шкільної документації. Принципи й технологія побудови уроків. Форми організації діяльності учнів.	Оформлення классного журналу . Заповнення шкільної документації. Складання конспекту уроку (практикум). Формулювання мети уроку.	вересень	Наставники
3.	Психологічні основи діяльності учнів в процесі навчання.	Психологічні особливості пізнавальної діяльності школярів. Відвідування та аналіз уроків.	жовтень	Рось Н.Т., наставники
4.	Учнівський колектив – основи виховання.	Складання психолого-педагогічної характеристики учня, класного колективу. Розв’язання педагогічних ситуацій.	листопад	РосьН.Т., наставники
5.	Розвиток пізнавального інтересу учнів.	Конструювання проблемного уроку (практикум). Відвідування та аналіз уроку .	грудень	Адміністрація, наставники
6.	Моральне та патріотичне виховання учнів.	Розробка планів проведення уроків мужності, зустрічей              з цікавими людьми, ветеранами. Розробка, зміст і методика проведення  вікторин, КВК серед учнів.	січень	Наставники
7.	Організація  самостійної роботи учнів.	Методика роботи з книжкою на уроці. Методика проведення практичних робіт.	лютий	Керівники ШМК, наставники
8.	Інтенсифікація та оптимізація навчального процесу.	Конструювання уроку конференції (практикум). Конструювання уроку консультації. Ділова гра. Розв’язання конфліктних ситуацій.	березень	Наставники
9.	Вчителі очима учнів (КВК). Творчий звіт.	Досвід у гуморі.	квітень	Адміністрація
110.	Методика проведення навчальних екскурсій, правила безпеки життєдіяльності. Підготовка і проведення ДПА	Аналіз форм і методів організації навчальних екскурсій і навчальної практики. Планування заходів щодо підготовки до проведення ДПА.	травень	Наставники, керівники ШМК .
11.	Підсумкове заняття.	Творчий звіт молодих вчителів.	червень	ГурковаТ.П., КулінічА.С., наставники

 

Декадник молодого спеціаліста - 2015

«Молодість + талант = творчий молодий учитель» - саме під таким девізом проходив у цьому навчальному році Декадник молодих спеціалістів, головною метою якого було підвищення професійної компетентності молодих педагогів.

Декадник складався з декількох етапів: «Тижня успіхів молодого вчителя», в рамках якого молоді педагоги провели цікаві відкриті уроки та заходи, виставки методичних напрацювань та представлення власного хобі «Творчий портрет молодого вчителя», а також презентації школи молодого вчителя.

Молоді педагоги, а їх у школі молодого вчителя 2, були активними учасниками усіх заходів та проявили себе творчими, енергійними та цілеспрямованими.

Презентація школи молодого вчителя «На крилах молодості», яка відбулась 20 березня  2015 року, стала заключним етапом декадника та надала можливість кожному педагогу продемонструвати своє уявлення про сучасного молодого вчителя та поділитись враженнями про роботу у школі. Щирі слова подяки за свої перші учительські кроки молоді педагоги адресували вчителям-наставникам.

Творчих успіхів та наснаги на початку їх учительського шляху побажали молодим педагогам директор закладу О.В. Кучеренко та керівник ШМВ заступник директора з навчально-виховної роботи Т.П Гуркова. А за активну участь у роботі ШМВ вручили кожному молодому спеціалісту символічний подарунок - світлини «Мої перші кроки до майстерності».

Завершенням презентації стало вручення Копилочки порад, пам’яток та рекомендацій молодим вчителям.

План роботи
школи становлення
молодого вчителя
на 2015-2016
навчальний рік

Керівник: Гуркова Т.П.

№  з/п	Зміст роботи	Термін виконання	Відповідальні
1.	Заняття №1 1.      Завдання «Школи молодих вчителів» на 2015-2016 н. р. 2.      З метою ефективного планування методичної роботи з молодими вчителями провести моніторинг труднощів, які виникають у процесі педагогічної діяльності 3.      Теоретичний семінар: «На шляху до творчого зростання»: ·         Плани самоосвіти молодих вчителів; ·         Визначення методичних проблем, над якими працюватимуть молоді колеги відповідно тем школи, району 4.      Опрацювати нормативні документи: ·         Методичні рекомендації щодо викладання предметів у 2015-2016 н. р. ·         Вивчення пояснювальних записок до програм ·         Ознайомлення з новими програмами 5.      Ведення шкільної документації (класні журнали) 6.      Складання виховних календарно-тематичних та поурочних планів 7.      Вивчення критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень учнів з предметів та виставлення семестрових балів	Серпень, вересень  2015 Вересень До 10.09.15 Вересень До 10.09.15           До 03.09.15 До 03.09.15	Керівник «Школи…» Гуркова Т.П. Молоді педагоги
2.	Завдання №2. Урок— як основна організаційна форма навчання 1.      Коло освітянських ідей: «Удосконалення структури, типів та форм уроків»( Пропозиції молодих вчителів) 2.       Ігрове конструювання: «Робота з медіозасобами на уроках української мови» (Домашні заготовки) 3.      Методична естафета «Нестандартні уроки». Самоаналіз уроку.(Відкритий урок у молодого вчителя)	Листопад 2015	Молоді вчителі Молоді вчителі
3.	Зайняття 3. Використання порт фоліо  як методу професійного становлення молодого вчителя. 1.      Ознайомлення з методом порт фоліо. 2.      Вимоги до оформлення порт фоліо вчителя. 3.      Використання комп’ютерних технологій у створенні порт фоліо.	Грудень До 15.12.15	Гуркова Т.П. Писанко І.В.
4.	Зайняття 4. Використання інноваційних технологій у навчально-виховному процесі. 1.      Інтерактивні форми роботи з учнями на уроках та позакласній виховній роботі. 2.      Організація дослідницько-пошукової діяльності учнів на уроках природознавства 3.      Провести методичний фестиваль «Ініціатива і творчість молодих». Використання інноваційних технологій у навчально-виховному процесі (розробки фрагментів уроків)	Січень, лютий 2016	Гуркова Т.П.
5.	Зайняття 5. Компетентнісно зорієнтований підхід до навчання 1.      Шляхи формування компетентностей учнів на уроках Калейдоскоп відкритих уроків. 2.      Портфоліо молодих вчителів.	Березень, квітень 2016	Лапенкова Н.І., Гуркова Т.П.

Вступ

      «Від творчого вчителя – до творчого учня» - така цільова  установка науково-методичної роботи нашого  навчального закладу.
      Учитель плекає особистість. Але особистість може бути сформована лише особистістю. Модернізація національної освіти відповідно до потреб сучасності, інтегрування в світовий освітній простір збіглися з перехідним періодом, що характеризується низкою протиріч. Сучасна освіта має відповісти на запитання: кого ми вчимо? Навіщо? До чого прагнемо?
      Серед найбільш цікавих і загадкових явищ природи дитяча обдарованість традиційно займає одне з провідних місць. Проблеми її діагностики та розвитку хвилюють педагогів протягом багатьох століть. Інтерес до неї в даний час дуже високий, що легко може бути пояснено громадськими потребами. Традиційно цілям суспільного прогресу приділялося досить значне місце. Наприклад, у нашій країні протистояння капіталістичної і соціалістичної систем вимагало значного напруження сил і максимального використання інтелектуальних ресурсів, особливо в сфері фізики і математики. У зв'язку з цим функціонувала досить ефективна система виявлення і навчання високо обдарованих дітей. Сучасна особистісно-орієнтована тенденція пов'язана з виходом на перший план цінності особистісного розвитку і самореалізації. Так, високі індивідуальні досягнення зазвичай сприяють самореалізації особистості і рухають суспільство вперед.
      Останнім часом термін «обдарованість» отримав знову громадське визнання, так само як і соціальна значимість проблеми навчання обдарованих дітей, що є важливим кроком до її вирішення.
      Робота з обдарованими дітьми виступає одним з варіантів конкретної реалізації права особи на індивідуальність. А так як школа виявляється не дуже добре пристосованої для тих, хто сильно відрізняється від середнього рівня у бік великих здібностей, тому що складно перебудувати систему навчання, змінити ставлення вчителів до «нестандартним» дітям, школа відчуває особливі потреби в підручниках і програмах, у яких враховувалися б індивідуальні запити та інтереси обдарованих дітей, то це право роботи з обдарованими дітьми взяла на себе система додаткової освіти. В умовах установи додаткової освіти цього домогтися реально, тому що, саме додаткова освіта розширює сферу творчості обдарованої дитини. Отже, саме високо обдаровані люди здатні внести свій найбільший внесок у розвиток суспільства.
      Розбудова  державності в Україні зумовила нові тенденції в розвитку освіти. З'явилася нагальна потреба суспільства у творчих, діяльних, обдарованих, інтелектуально, творчо і духовно розвинених громадянах. Кожна дитина по-своєму неповторна. Вона приходить у цей світ, щоб творити своє життя, знайти себе: хтось здібний до музики, образотворчого мистецтва, художньої праці, хтось до математики, хтось пише вірші, оповідання. Скільки дітей - стільки й здібностей, які залежать від психолого-фізіологічних особливостей людини, соціального оточення, сім'ї та школи.

І. Форми і методи роботи з обдарованими дітьми

        Робота з обдарованими дітьми вимагає належної змістової наповненості занять, зорієнтованості на новизну інформації та різноманітні види пошукової аполітичної, розвиваючої, творчої діяльності. Вона під силу висококваліфікованим, небайдужим до свого предмета вчителям. Формами роботи можуть бути групові та індивідуальні заняття на уроках і в позаурочний час, факультативи. Зміст навчальної інформації має доповнюватись науковими відомостями, які можуть одержати в процесі виконання додаткових завдань у той же час, що й інші учні, але за рахунок вищого темпу обробки навчальної інформації. Серед методів навчання обдарованих учнів мають превалювати самостійна робота, пошуковий і дослідницький підходи до засвоєних знань, умінь і навичок. Контроль за їх навчанням повинен стимулювати поглиблене вивчення, систематизацію, класифікацію навчального матеріалу, перенесення знань у нові ситуації, розвиток творчих елементів у їх навчанні. Домашні завдання повинні мати творчий, диференційований характер. Вищеперелічені аспекти, які мають бути органічно вплетеними в уроці, доповнюються системою позакласної та позашкільної роботи: виконання учнем позанавчальних завдань; заняття у наукових товариствах; відвідування гуртка або участь у тематичних масових заходах (вечорах любителів літератури, історії, фізики, хімії та ін.); огляди-конкурси художньої, технічної та інших видів творчості, зустрічі з ученими тощо. Індивідуальні форми позакласної роботи передбачають виконання різноманітних завдань, участь в очних і заочних олімпіадах, конкурсах на кращу науково-дослідну роботу. Вчителі повинні послідовно стежити за розвитком інтересів і нахилів учнів, допомагати їм в обранні профілю позашкільних занять.
       Помітна роль у розвитку інтелектуально обдарованих дітей належить Малій академії наук України, її територіальним відділенням.


1.Рекомендації педагогам у роботі з обдарованими дітьми

1. Учитель не повинен повсякчас розхвалювати кращого учня. Не слід виділяти обдаровану дитину за індивідуальні успіхи, краще заохотити спільні заняття з іншими дітьми.
2. Учителеві не варто приділяти багато уваги навчанню з елементами змагання. Обдарована дитина буде частіше від інших переможцем, що може викликати неприязнь до неї.
3. Учитель не повинен робити з обдарованої дитини "вундеркінда”. Недоречне випинання винятковості породжує найчастіше роздратованість, ревнощі друзів, однокласників. Інша крайність – зловмисне прилюдне приниження унікальних можливостей і навіть сарказм з боку вчителя – звичайно, недопустимі.
4. Учителеві треба пам’ятати, що в більшості випадків обдаровані діти погано сприймають суворо регламентовані заняття, що повторюються.

Якості, якими має володіти вчитель для роботи з обдарованими дітьми.

1. Бути доброзичливим і чуйним.
2. Розбиратися в особливостях психології обдарованих дітей, відчувати їхні потреби та інтереси.
3. Мати високий рівень інтелектуального розвитку.
4. Мати широке коло інтересів.
5. Бути готовим до виконання різноманітних обов’язків, пов’язаних з навчанням обдарованих дітей.
6. Мати педагогічну і спеціальну освіту.
7. Мати живий та активний характер.
8. Володіти почуттям гумору.
9. Виявляти гнучкість, бути готовим до перегляду свої поглядів і до постійного самовдосконалення.
10. Мати творчий, можливо, нетрадиційний особистий світогляд.
11. Бути цілеспрямованим і наполегливим.
12. Володіти емоційною стабільністю.
13. Уміти переконувати.
14. Мати схильність до самоаналізу.

Як розвивати творчі здібності обдарованих дітей

1. Підхоплюй думки учнів і оцінюй їх зразу, підкреслюючи їх оригінальність, важливість тощо.
2. Підкреслюй інтерес дітей до нового.
3. Заохочуй оперування предметами, матеріалами, ідеями. Дитина практично вирішує дослідницькі завдання.
4. Вчи дітей систематичній самооцінці кожної думки. Ніколи не відкидай її.
5. Виробляй у дітей терпиме ставлення до нових понять, думок.
6. Не вимагай запам'ятовування схем, таблиць, формул, одностороннього рішення, де є багатоваріативні способи.
7. Культивуй творчу атмосферу - учні повинні знати, що творчі пропозиції, думки клас зустрічає з визнанням, приймає їх, використовує.
8. Вчи дітей цінувати власні та чужі думки. Важливо фіксувати їх в блокноті.
9. Іноді ровесники ставляться до здібних дітей агресивно, це необхідно попередити. Найкращим засобом є пояснення здібному, що це характерно, і розвивати у нього терпимість і впевненість. 
10. Пропонуй цікаві факти, випадки, технічні та наукові ідеї.
11. Розсіюй страх у талановитих дітей.
12. Стимулюй і підтримуй ініціативу учнів, самостійність. Підкидай проекти, які можуть захоплювати.
13. Створюй проблемні ситуації, що вимагають альтернативи, прогнозування, уяви.
14. Створюй в школі періоди творчої активності, адже багатого геніальних рішень з'являється в такий момент.
15. Допомагай оволодівати технічними засобами для записів.
16. Розвивай критичне сприйняття дійсності.
17. Вчи доводити починання до логічного завершення.
18. Впливай особистим прикладом.
19. Під час занять чітко контролюй досягнуті результати та давай завдання підвищеної складності, створюй ситуації самоаналізу, самооцінки, самопізнання.
20. Залучай до роботи з розробки та впровадження власних творчих задумів та ініціатив, створюй ситуації вільного вибору і відповідальності за обране рішення.
21. Використовуй творчу діяльність вихованців при проведенні різних
видів масових заходів, відкритих та семінарських занять, свят.
22. Під час опрацювання програмового матеріалу залучай до творчої пошукової роботи з використанням випереджувальних завдань, створюй розвиваючі ситуації.
23. Активно залучай до участі в районних, обласних, Всеукраїнських конкурсах, змаганнях, виставках.
24. Відзначай досягнення вихованців, підтримуй та стимулюй активність, ініціативу, пошук.
25. Пам'ятай, що учень "...це не посудина, яку потрібно наповнити, а факел, який треба запалити" (К.Д.Ушинський).
  

2.    Критерії за якими можна визначити обдарованість дитини

Обдарованими можна вважати дітей, якщо вони:
- часто "перескакують” через послідовні етапи свого розвитку;
- у них чудова пам’ять, яка базується на ранньому мовленні;
- рано починають класифікувати і категорувати інформацію, що надходить до них;
- Із задоволенням віддаються колекціонуванню. При цьому їхня мета – не приведення колекції в ідеальний і досить постійний порядок, а реорганізація, систематизація її на нових підстановках;
- мають великий словниковий запас, із задоволенням читають словники та енциклопедії, придумують нові слова і поняття;
- можуть займатися кількома справами відразу, наприклад, стежити за двома чи більше подіями, що відбуваються навколо них;
- дуже допитливі, активно досліджують навколишній світ і не терплять будь-яких обмежень свої досліджень;
- у ранньому віці здатні простежувати причинно-наслідкові зв’язки, робити правильні висновки;
- можуть тривалий час концентрувати свою увагу на одній справі, вони буквально "занурюються” в своє заняття, якщо воно їм цікаве;
- мають сильно розвинуте почуття гумору;
- постійно намагаються вирішувати проблеми, які їм поки що не під силу;
- визначаються різноманітністю інтересів, що породжує схильність починати кілька справ одночасно;
- часто роздратовують ровесників звичкою поправляти інших і вважають себе такими, що завжди мають рацію;
- їм бракує емоціонального балансу, вони часто нетерпеливі та
поривчасті;

       У своїй діяльності я використовую творчі методи, які сприяють ефективній роботі з обдарованими дітьми:
- повага до бажання учнів працювати самостійно;
- вміння утримуватись в процесі творчої діяльності;
- надання дитині свободи вибору галузі застосування свої здібностей, методів досягнення мети;
- індивідуальне застосування навчальної програми залежно від особливостей учня;
- заохочення роботи над проектами, запропонованими самими учням;
- виключення будь-якого тиску на дітей, створення розкріпаченої
  схвалення результатів діяльності дітей в одній галузі метою спонукати бажання випробувати себе в інших галузях діяльності;
- підкреслювання позитивного значення індивідуальних відмінностей;
- надання авторитетної допомоги дітям, які висловлюють відмінну від інших точку зору і у зв’язку з цим відчувають тиск з боку ровесників;
- добування максимальної користі з хобі, конкретних захоплень та індивідуальних нахилів;
- терпиме ставлення до можливого безладдя;
- заохочення максимальної захопленості у спільній діяльності;
- переконання учнів, що вчитель є їхнім однодумцем, а не ворогом.

       При складанні індивідуальних програм потрібно врахувати проблеми обдарованих дітей:
- неприязнь у школі часто з’являється тому, що навчальна програма нудна і нецікава для обдарованої дитини;
- ігрові інтереси – обдарованим дітям подобаються складні ігри і нецікаві ті, якими захоплюються їхні ровесники. Як наслідок – дитина опиняється в золяції;
- заглиблення у філософські проблеми – для обдарованих дітей є характерним замислюватися над такими явищами, як смерть, потойбічне життя, релігійні вірування набагато частіше, ніж для інших дітей;
- невідповідність між фізичним, інтелектуальним та соціальним розвитком – обдаровані діти частіше віддають перевагу спілкуванню із дітьми старшого віку. Через це їм важко бути лідерами, бо вони поступаються фізичним розвитком;
- прагнення до досконалості – для обдарованих дітей характерна внутрішня потреба досконалості – вони не заспокоюються, доки не досягнуть бажаного;
- почуття незадоволеності – вони критично ставляться до своїх досягнень, мають низьку самооцінку;

3. Перелік орієнтовних  заходів щодо планування роботи з обдарованими дітьми:

1. Створити інформаційні банки даних "Обдарованість".
2. Взяти участь в обласному конкурсі авторських програм та методичних розробок, спрямованих на виявлення та розвиток обдарованих дітей.
3. Розробити систему адресної підтримки обдарованих дітей, які є переможцями всеукраїнських олімпіад, конкурсів, турнірів.
4. Систематизація матеріалів періодичних видань з проблеми дитячої обдарованості.                                                                                                         
5. Проведення проблемних та навчальних семінарів з метою систематичного підвищення майстерності вчителів, які працюють з обдарованими дітьми.
6. Удосконалення структури учнівських наукових товариств.
7. Організація відкритого захисту власних проектів із організації роботи з обдарованими дітьми
8. Проведення учнівських науково-практичних конференції, конкурсів.
9. Організація і проведення предметних олімпіад.
10. Розробка авторських програм спецкурсів у системі факультативних занять із врахуванням індивідуальних здібностей обдарованих дітей.
11. Формування груп для сумісного навчання обдарованих дітей на базі однієї паралелі.
12. Підготовка до друку методичних вказівок, розроблених вчителями, які працюють з обдарованими дітьми в системі факультативних занять.
13. Організація і проведення творчих звітів за результатами роботи факультативів, предметних гуртків, студій.
14. Введення нових розвивальних курсів.
15. Здійснення моніторингу стану здоров'я обдарованих дітей.
16. Організація постійно діючого семінару для класних керівників "Обдаровані діти в умовах масової школи" із залученням лікаря, психолога, спеціалістів управління освіти.
17. Забезпечення участі обдарованих дітей у міських, районних, республіканських конкурсах різного напряму.
18. Удосконалення діяльності шкільного театру.
19. Розробка системи діагностики рівня професійної компетенції вчителів, якіпрацюють з обдарованими дітьми
20. Розробка системи стимулювання вчителів, які працюють з обдарованими дітьми.
21. Забезпечення психолого-педагогічної допомоги батькам обдарованих дітей.
22. Організація роботи з виявлення професійних нахилів обдарованих дітей – учнів 9-их класів.
23. Обговорення проблем організації роботи з обдарованими дітьми і визначення подальших перспектив на педраді (засіданні науково-методичної ради, засіданнях методичних об'єднань.
24. Розробка пам'яток. алгоритмів для обдарованих дітей, методик самостійної дослідницької діяльності.
25. Створення в навчальних кабінетах картотеки матеріалів підвищеного
 рівня складності.
26. Оформлення стенду "Організація роботи з обдарованими дітьми":
•психолого-педагогічні основи змісту роботи з обдарованими дітьми;
•що таке обдарованість;
• інформаційний бюлетень про новинки психолого-педагогічної
літератури з даної проблеми;
•перспективи роботи з обдарованими дітьми.
27. Організація творчих звітів учителів, які працюють з обдарованими дітьми за напрямами:
• гуманітарним;
•фізико-математичним;
•природничо-науковим;
• художньо-естетичним.
28. Організація семінару для молодих спеціалістів, які працюють з обдарованими дітьми.
29. Ознайомлення педагогічних колективів з міською і районною програмами "Обдарована дитина".

 
4. Поради Девіда Льюїса щодо розвитку обдарованої дитини

1. Відповідайте на запитання дитини якомога терпляче і чесно. серйозні запитання дитини сприймайте серйозно.
2. Створіть у квартирі місце-вітрину, де дитина може виставляти свої роботи. Не сваріть дитину за безлад у кімнаті під час її творчої роботи.
3. Відведіть дитині кімнату чи куточок винятково для творчих занять.
4. Показуйте дитині, що ви любите її такою, якою вона є, а не за її досягнення.
5. Надавайте дитині можливість у виявленні турботи.
6. Допомагайте дитині будувати її плани та приймати рішення.
7. Показуйте дитині цікаві місця.
8. Допомагайте дитині нормально спілкуватися з дітьми, запрошуйте дітей до своєї  оселі.
9. Ніколи не кажіть дитині, що вона гірша за інших дітей.
10.Ніколи не карайте дитину приниженням.
11.Купуйте дитині книжки за її інтересами.
12.Привчайте дитину самостійно мислити.
13.Регулярно читайте дитині чи разом з нею.
14.Пробуджуйте уяву та фантазію дитини.
15.уважно ставтеся до потреб дитини.
16.Щодня знаходьте час, щоб побути з дитиною наодинці.
17.Дозволяйте дитині брати участь у плануванні сімейного бюджету.
18.Ніколи не сваріть дитину за невміння та помилки.
19.Хваліть дитину за навчальну ініціативу.
20.Учіть дитину вільно спілкуватися з дорослими.
21.У заняттях дитини знаходьте гідне похвали.
22.Спонукайте дитину вчитися вирішувати проблеми самостійно.
23.Допомагайте дитині бути особистістю.
24.Розвивайте в дитині позитивне сприйняття її здібностей.
25.Ніколи не відмахуйтесь від невдач дитини.
26.Заохочуйте в дитині максимальну незалежність від дорослих.
27. Довіряйте дитині, майте віру в її здоровий глузд._

       Н.С. Лейтес виділяє три категорії обдарованих дітей: учні з ранньою розумовою реалізацією; учні з прискореним розумовим розвитком; учні з окремими ознаками нестандартних здібностей.
       Розвиток творчих здібностей слід розпочинати з ранніх років, використовуючи наявний нахил дитини до праці, саме цей нахил, на думку Н. Лейтеса, є дитячої обдарованості.
       Для оцінки соціального розвитку дитини, творчих здібностей, інтелекту практичні психологи повинні використовувати різні психодіагностичні методи, що доповнюються відомостями батьків, даними спостережень за дитиною.
       Існує багато методик, які допомагають пізнати творчу, обдаровану дитину з креативністю її мислення.
Зокрема:
*        Методика Векслера допоможе визначити рівень інтелектуальних здібностей.
*        Методика Кетелла допоможе оцінити інтелектуальні можливості
 дитини.
*        Методика Айзенка допоможе визначити рівень інтелекту.
*        Методика "Неіснуюча тварина" допоможе визначити, наскільки в дитини розвинена творча уява, оригінальність мислення, емоційний стан.
*        Методика "Прогресивні матриці Равена" допоможе визначити рівень аналітико-синтетичних умінь.
*        Анкета з визначення здібностей учнів за методикою американських вчених Хаана і Кафа допоможе визначити на основі співставлення з інтересами одноліток особливості спрямованості даної особистості.

 

5. Поради батькам щодо виховання обдарованої дитини в сім’ї

       Розвиток творчих здібностей особистості - це одвічний гуманістичний принцип. Ще стародавні греки вважали, що самостійна, а отже, і творча особистість здатна самовіддано служити своєму народу і державі. Кожна держава зацікавлена у вихованні такого могутнього інтелектуального потенціалу, як обдаровані, талановиті діти.
       З цією метою в Україні за участю Президії АН України, МОН України й ряду інших міністерств та відомств, створена комплексна програма пошуку, навчання і виховання обдарованих дітей і молоді "Творча обдарованість".
       Мета програми - створення оптимальної соціально та економічно обґрунтованої мережі установ, закладів для обдарованих дітей, підготовка навчальних планів, підручників, науково-методичної продукції, підготовка кадрів до роботи з обдарованими дітьми.
       Обдарованість - це високий рівень здібностей людини, що дозволяє їй досягти особливих успіхів у певній галузі діяльності. Розрізняють загальну і спеціальну обдарованість. Загальна розумова обдарованість виявляється в оволодінні всіма видами діяльності, для успішного здійснення яких необхідні певні розумові якості. Спеціальна обдарованість пов'язана з певними видами діяльності, в яких вона найбільше розвивається.

 Розрізняють обдарованість:
•    соціальну - лідерську; 
•    художню - музичну, образотворчу, сценічну; 
•    психомоторну - спортивні здібності;
•    інтелектуальну - здатність аналізувати, мислити, зіставляти факти (серед інтелектуальних дітей є такі, які навчаються відмінно з 1-2 предметів і не встигають з інших); 
•    академічну - надзвичайна здатність до навчання взагалі, стають відмінними спеціалістами; 
•    творчу - нестандартне бачення світу й нешаблонне мислення (але такі діти часто не досягають поставленої мети і є невдахами. З дитинства вони всіх дратують. Важливо таку дитину побачити і допомогти їй). 
       Усі обдаровані діти мають потребу в знаннях, яскраво виражений інтерес до певної галузі знань. Немає потреби примушувати їх вчитися, вони самі шукають собі роботу, частіше складну інтелектуальну, із задоволенням
 нею займаються, присвячуючи їй увесь свій вільний час. Обдаровані діти вільно і швидко оволодівають відповідними вміннями і навичками. Вони показують високий рівень досягнень.
       Обдарована дитина шукає спілкування з дорослими, бо ті розуміють її краще, ніж однолітки, які часто насміхаються, дають прізвиська. Обдаровані діти часто перебільшено емоційні, вони запальні, легко збуджуються через дрібниці, але це не вередування, а виявлення багатства їх натури.
       Творчі діти рідко бувають спокійними, вони страждають від своєї винятковості, але багатьох рятує тонке відчуття гумору, вони цінують його. У них особлива мова, особливе сприйняття. Тому такі якості обдарованих дітей вимагають особливого підходу до них, і не випадково за рішенням Всесвітньої організації охорони здоров'я входять до "групи ризику". Вони потребують особливого виховання, спеціальних, індивідуальних навчальних програм, спеціально підготовлених вчителів, шкіл.
       Фахівці давно відмітили, що обдаровані діти часто виростають в інтелігентних сім'ях, і справа тут зовсім не в особливих генах геніальності, а справа в сімейній атмосфері, в системі сімейних цінностей.
       Взагалі батьки заохочують і бажали б розвивати в своїй дитині пізнавальні потреби та різні здібності, але роблять вони це по-різному. Деякі батьки прагнуть до того, щоб дитина запам'ятала більше фактів, назв, подій, відчувала гордість за свої знання.
       Психологічні дослідження показують, що пізнавальна мотивація виявляється у формі дослідницької, пошукової активності, чутливості до нового, новизни ситуацій, знаходження нового у звичайному.
       Для виявлення обдарованості використовують різні методи: від найпростішого батьківського спостереження до спеціально розроблених стандартизованих та тестових завдань.
Батьки використовують виховні стратегії: стратегія прямого виховного впливу, де вони постійно пропонують дітям якісь розвиваючі ігри, вправи. Інколи ця стратегія дає результати, але дуже часто в дитини виникає внутрішня протидія. Друга категорія батьків вважає, що вивчати та розвивати їхню дитину повинні фахівці. Але не потрібно повністю перекладати всі турботи на плечі інших, а самим знаходитись осторонь.
Третя стратегія - коли батьки дають вибір своїй дитині й намагаються підібрати гарну школу, не контролюючи розвиток здібностей.
Найголовніше в таких сім'ях - атмосфера пізнавальних інтересів самих батьків (самі читають, ходять на виставки, не нав'язуючи свого інтересу).
       Така стратегія саморозвитку виявилась найефективнішою.
       Властивістю таланту є свідомий, поглиблений, всебічний розвиток обдарованості. У кожній дитині закладені певні здібності, тільки в одних вони виявляються дуже яскраво й виразно, а інших залишаються дрімати всередині. Здібності можуть виявлятися і в ранньому дитинстві, і в зрілому віці. Від народження всі діти здібні, однак такі рівні здібностей, як обдарування, талант і геніальність притаманні далеко не кожному.  Батьки повинні добре знати, що обдаровані діти швидше за інших виконують завдання, прагнуть до самостійності, до розв'язання завдань проблемного характеру або таких, які вимагають кмітливості, різних способів розв'язання, творчості.
       Розвиток здібностей нерозривно пов'язаний із формуванням інтересу. Обдарованість і талант не люблять тиску. Більшість дітей конфліктують з учителями, батьками в разі нетактовного ставлення, відсутності уваги або належного розумового навантаження. Ці діти відрізняються гарною пам'яттю, багатим словниковим запасом, вони надзвичайно гостро переживають невдачі, часто перебувають у стресовому стані, впертість і прагнення довести розпочату справу до кінця, що нерідко сприймається дорослими як вередливість, а допитливість може оцінюватися як порушення норми. Батькам потрібен індивідуальний підхід до вирішення проблемних питань з дитиною. Вони повинні здійснювати контроль над читанням дитини, захопленнями, але спрямувати свою діяльність на організацію допомоги дитині, збільшити ступінь самостійності, здатність до ефективного вирішення різного роду проблем, створити умови для забезпечення позитивного емоційного стану обдарованої дитини, позитивно-стійкого ставлення до життя, творчої діяльності. Стосунки батьків повинні будуватися на довір'ї. Допомога не може мати форму наказу, батьки повинні формувати в дітей стійкість у тихотравмуючих ситуаціях, навчати навичкам саморегуляції, набуття вміння щодо адаптації у соціально значущому середовищі без зниження потреби в реалізації обдарованості.
       Батьки повинні особливу увагу приділяти розвиткові пізнавальних інтересів дитини, адже завдяки їм формуються основні інтелектуальні вміння, необхідні для засвоєння знань, закладається основа для дальшого успішного оволодіння знаннями. Василь Сухомлинський зазначав, що до кожної дитини треба підхід. Тому батьки повинні розвивати у своїх дітей активну пізнавальну діяльність, зацікавлювати дитину різними видами завдань (пошукових, логічних, ігрових).
       Дитина не тільки повинна засвоїти певну суму знань, а й навчитися спостерігати, порівнювати, виявляти взаємозв'язок між поняттями й міркувати. А добитися це можливо лише засобами, що активізують пізнавальну діяльність.
Робота над розвитком пізнавальних інтересів дитини, активізує її діяльність, підвищує продуктивність праці. Звичайно, батьки не повинні залишати дитину наодинці зі своїми проблемами. Батьківська допомога має бути обережною, зваженою, вона має наштовхувати дитину на власні розв'язки, а не насаджувати свої. Головне завдання батьків - прагнути, щоб навчальна праця їх дитини приносила їй радість, а не муки й гіркоту невдач. Дитина, яка захоплена справою, яка їй до вподоби, виявляє наполегливість, силу волі, критичне ставлення до загальновідомого. В творчості дитина може реалізувати всі наявні в неї знання, уміння та здібності. Батькам потрібно знати, що обдарована дитина прагне довірливого спілкування.        Вона хоче бачити у батьках мудру дорослу людину, яка збагатить її уявлення про світ і про саму себе, допоможе подолати труднощі. Дітям дуже хочеться, щоб батьки сприймали їх як рівноправних в особистісному плані партнерів. Їм не хочеться, щоб їх повчали, вони прагнуть рівноправного спілкування, щоб їх сприймали як особистості й реагували на них як на особистість. Звичайно, перед батьками стоїть проблема формування й плекання не просто особистості, а особистості обдарованої, особистості свідомого українського громадянина.
       Педагоги мають навчити батьків розвиткові творчих здібностей і обдарованості у їхніх дітях. Тут важливе значення мають відкриті запитання, творчі дискусії, глибоке знання батьками психологічної сутності творчого процесу, віра в інтелектуальні сили дитини. Для дитини батьки повинні створити умови, щоб обдарована дитина мала змогу самостійно здійснювати свою індивідуальну діяльність. Завдання батьків полягає в максимальному сприянні, стимулюванні активності та розвитку в дитини винахідливості, ініціативи, творчого підходу до навчання. Бажано , щоб у дитини був улюблений затишний куточок, де вона може повністю усамітнитися і спокійно подумати. У кімнаті дитина повинна відчувати атмосферу творчості, розкутості на уміння знаходити розв'язок нестандартних ситуацій, як націленість на відкриття нового.
       Розвиваючи творчі здібності дитини, батьки виконують суспільний запит щодо формування особистості, здатної самостійно мислити, приймати сміливі й нестандартні рішення, творчо ставитись до праці. Саме такі творчі особистості мають високий рівень національної самосвідомості, що виявляє причетність їх до споконвічних духовних цінностей українського народу. А допоможуть їм такими стати їх перші порадники - батьки.

6.Роль батьків у вихованні обдарованої дитини в сім'ї

 

Повага до бажання дітей самостійно працювати	Організація різноманітних ігор, вікторин, розгадування і складання кросвордів, чайнвордів, ребусів
Надання дитині свободи вибору	Надання авторитетної допомоги
Створення умов для конкретного втілення творчої ідеї	Терпимість до безладдя
Заохочення обдарованої дитини	Здібність до самоаналізу
Розвиток цікавості, допитливості, кмітливості, інтелекту й формування пізнавальних інтересів	Знання психологічних особливостей обдарованої дитини. Розуміння їхніх потреб та інтересів
Мати творчий особистий світогляд	Володіння почуттям гумору
Взаємозв'язок сім'ї і навчального закладу	Застосування форм і методів народної педагогіки
Виховання культури мовлення	Створення затишних і безпечних умов для розвитку

ІІ. Програма“ОБДАРОВАНА ДИТИНА”

1. Загальні положення
Програма “Обдарована дитина ” на 2011-2013 роки розроблена з метою створення у закладі пошуку, розвитку й педагогічної підтримки талановитих дітей та підлітків, стимулювання творчого самовдосконалення учнів, самореалізації у сучасному суспільстві.
2. Мета та основні завдання програми
Метою програми є визначення комплексу психолого-педагогічних, організаційних, науково-практичних заходів щодо розроблення і впровадження ефективних засобів та технологій пошуку,навчання, виховання й самовдосконалення обдарованих дітей, створення умов для творчого розвитку особистості, системи профільного навчання у закладі.

Основні завдання :

•    розробка нових форм і методів роботи з обдарованими дітьми, складання програм навчання та розвитку обдарованих дітей;
•    створення системи цілеспрямованого виявлення інтелектуально й творчо обдарованих дітей на основі комплексної діагностики;
•     створення умов у закладі для роботи з обдарованими дітьми;
•    організація позакласної та позашкільної роботи з обдарованими дітьми;

Реалізація Програми передбачає здійснення наступних заходів:

№ з/п	Зміст роботи	Термін Відповідальний
І.	Організація науково-методичного та кадрового забезпечення
1.1.	Ознайомити педагогічний колектив з науково-теоретичними засадами та методичними рекомендаціями, існуючими програмами виявлення розвитку і підтримки обдарованих дітей.	Адміністрація
1.2.	Залучити творчих вчителів, психолога школи до складання авторських програм, спрямованих на виявлення та розвиток обдарованих дітей.	Адміністрація
1.3.	- Проводити підвищення кваліфікації усіх категорій педагогічних працівників закладу на методичних об’єднаннях, орієнтованих на роботу з обдарованими дітьми.	Адміністрація
1.4.	- Проводити науково - практичні конференції, семінари, присвячені проблемам розвитку творчого потенціалу педагогів та учнів закладу.	ЗДНВР
ІІ.	Впровадження у практику нових освітніх технологій
2.1.	-          Організовувати у закладі виставки-ярмарки нових технологічних і методичних засобів, презентації авторських програм творчих вчителів, психолога , спрямованих на виявлення і розвиток обдарованих дітей.	ЗДНВР
ІІІ.	Система пошуку обдарованих дітей
3.1.	Забезпечити проведення у закладі олімпіад, конкурсів, турнірів, фестивалів, конкурсів-оглядів творчих і наукових учнівських робіт, виставок, спрямованих на виявлення і самореалізацію обдарованих дітей .	ЗДНВР
3.2.	Розробити комплексну методику багатомірної оцінки рівня обдарованості й інтелекту дітей.	ЗДНВР
IV.	Навчання, виховання та розвиток обдарованих дітей
4.1.	Оптимізувати варіативну складову навчального плану для поглибленого та профільного навчання з метою організації та проведення роботи з обдарованими дітьми.	Адміністрація
4.2.	Організувати індивідуальну роботу з обдарованими дітьми. Розширити мережу гуртків, секцій та факультативів для роботи з обдарованими дітьми у позаурочний час.	ЗДНВР
4.3.	Залучити учнів закладу до роботи в МАН.	ЗДНВР
4.4.	Висвітлювати та популяризувати в засобах інформації (шкільних та позашкільних) інформацію про участь школи у районних, обласних, Всеукраїнських учнівських олімпіадах з базових дисциплін, конкурсах-захистах науково-дослідницьких робіт, турнірах, інших творчих конкурсах; пропагувати педагогічний досвід їх наставників.	ЗДНВР
4.5.80	Провести шкільні рейтинги: -          «Кращий учень школи»; -          «Краща двадцятка школи»; -          «Спортсмен року».	ЗДНВР
4.6.	Друк кращих робіт учнів та розповіді про переможців конкурсів, змагань у шкільному історико-літературному альманасі «Перевесло».	ЗДНВР

Планування роботи з обдарованими дітьми

1.  Створити інформаційні банки даних "Обдарованість".
2.  Взяти участь у районному  конкурсі-ярмарку    методичних розробок, спрямованих на виявлення та розвиток обдарованих дітей.
3.  Систематизація матеріалів періодичних видань з проблеми дитячої обдарованості.
4.  Проведення учнівських науково-практичних конференції, конкурсів.
5.  Організація і проведення предметних олімпіад.
6.  Розробка авторських програм спецкурсів у системі факультативних занять із врахуванням індивідуальних здібностей обдарованих дітей.
7. Організація і проведення творчих звітів за результатами роботи факультативів, предметних гуртків, творчих груп.
8.  Забезпечення участі обдарованих дітей у міських, районних, республіканських конкурсах різного напряму.
9. Удосконалення діяльності історико-етнографічного Клубу «Пошук».
10.  Розробка системи стимулювання вчителів, які працюють з обдарованими дітьми.
11. Організація роботи з виявлення професійних нахилів обдарованих дітей - учнів 9-их класів.
12. Обговорення проблем організації роботи з обдарованими дітьми і визначення подальших перспектив на педраді (засіданні науково-методичної ради, засіданнях методичних об'єднань.
13. Організація семінару для молодих спеціалістів, які працюють з обдарованими дітьми.
14. Ознайомлення педагогічних колективів з   районною програмою "Творча обдарованість".

Поради педагогам
	o        Рекомендації щодо формування мотивації до навчання. o        Поради щодо встановлення довіри між проблемним підлітком і класним керівником o        Рекомендації педагогам щодо спілкування з дітьми схильними до правопорушень o        Рекомендації вчителям із забезпечення засобів впливу на підлітка щодо поліпшення його поведінки o        Рекомендації учасникам педагогічного процесу щодо підвищення самооцінки у “важких” підлітків o        Правила роботи з агресивними дітьми o        Для підвищення мотивації учнів пропонується o        Як сприяти саморозвитку учнів
Рекомендації щодо формування мотивації до навчання. Найзначущішим, найдієвішим і найефективнішим внутрішнім стимулом є прагнення до пізнання нового, що ґрунтується винятково на інтересі до предмета пізнання. Якщо за можливості вибору певного навчального предмета дитина не обирає той предмет, який обрала більшість її друзів, а йде на урок, який їй самій цікавий, то таким чином вона демонструє яскравий приклад внутрішньо вмотивованої поведінки. Яка ж мотивація до навчання є кращою? Процес формування навчальної діяльності набуває ряду специфічних особливостей відповідно до певного вікового періоду. В початковій школі дитина може досить успішно вчитися, орієнтуючись на оцінку вчителя або думку батьків. Якщо домінуючим мотивом у цьому віці у більшості дітей є прагнення зробити приємність дорослому, що є авторитетним для дитини, порадувати його своїми успіхами або небажання вислуховувати докори, то в старших класах вплив такого мотиву втрачає свою актуальність. На перший план виходить прагнення бути кращим або хоча б не гіршим за інших. Звичайно, і такі мотиви мають місце, але вони не повинні бути основними, визначальними в навчальній діяльності дитини. Такі мотиви мають відігравати вторинні, допоміжні ролі, надаючи шкільному життю учня яскравості, привабливості. Умовою успішного навчання все ж є мотивація, котра спонукає дитину до певної діяльності з метою розширення й поглиблення своїх знань, підвищення впевненості та незалежності від зовнішніх факторів. Яким чином можна сприяти формуванню   внутрішньої мотивації в межах навчального процесу? Як уже зазначалося, внутрішня мотивація є важливою умовою успішного навчання. Але як бути, якщо вона відсутня, а єдиним привабливим моментом шкільного життя є довгоочікувана перерва або весела прогулянка? Багато хто з учителів вважає, що, сформувавши у дитини «необхідний» мотив, можна домогтися високих результатів і таким чином вирішити багато навчальних проблем. Важлива роль і вплив учителя в початковій школі є беззаперечними. І все ж уявлення про те, що можна ззовні сформувати мотив, є помилковим. «Мотив - складне психологічне утворення, яке має вибудувати сам суб'єкт» (Є.Ільїн). Учитель може лише сприяти цьому процесу. Для цього як вчителям, так і батькам необхідно дотримуватися таких вимог: 1. За можливості скасувати нагороди і призи за правильно виконанні завдання, обмежуючись лише оціюванням та похвалою. 2. Якомога менше використовувати на уроках ситуацію змагання. Краще привчати дитину до аналізу і порівняння своїх особистих результатів та досягнень. Ситуацію змагання можна переключити на ігрові види діяльності. 3. Намагатися не нав'язувати навчальної мети «зверху». Спільна робота з дитиною стосовно вироблення мети і завдань може виявитися значно ефективнішою. 4. Необхідно пам'ятати й пре те, що покарання за неправильне вирішення навчальних завдань є найостаннішим і найменш ефективним заходом, який завжди викликає негативні емоції й негативно впливає на ставлення дитини до навчання. 5. Намагатися уникати встановлення часових обмежень там, де це можливо, тому що це не лише пригнічує розвиток твор­чості, а й перешкоджає розвиту внутрішньої мотивації. 6. Стежити за тим, щоб навчальні завдання не лише відповідали віковим обмеженням, а й мали рівень оптимальної складності (посильні завдання), сприяли виявленню майстерності та компетентності дитини. Регулювати рівень складності завдань, щоразу підвищуючи її. (створення ситуації успіху) 7. Надавати дитині право вибору навчального завдання, не обмежуючи при цьому її свободи. 8. Бажано підбирати навчальні завдання з елементом новизни та непередбачуваності, що сприяє формуванню внутрішнього інтересу під час його виконання. 9. І на завершення хотілося б нагадати, що підвищення пізнавальної активності, успішне засвоєння навчальної програми, вищий рівень освоєння теоретичного матеріалу стає неможливим у ситуації, коли будь-які стимули, що не стосуються навчання, стають основними. 1. Навчання, яке ґрунтується на внутрішній зацікавленості, буде значно успішнішим, тому що при наявності такої зацікавленості дитина здатна працювати довше без будь-яких зовнішніх підкріплень. Водночас переважання зовнішньої мотивації сприяє зниженню пізнавальної активності. Тому досить часто при зникненні зовнішніх стимулів дитина втрачає інтерес до навчання. 2. Школярі, яких приваблює насамперед інтерес до самого процесу навчання, схильні обирати складніші завдання, що позитивно впливає на розвиток їхніх пізнавальних процесів. Учні із зовнішньою мотивацією, як правило, не одержують задоволення від подолання труднощів під час вирішення навчальних завдань. Тому такі діти обирають простіші завдання й виконують лише те, що необхідно для одержання підкріплення. В умовах школи таким підкріпленням найчастіше є оцінка вчителя, вдома - винагорода, подарунок, похвала.      3. Відсутність внутрішнього стимулу сприяє зростанню напруження, зменшенню спонтанності, що справляє пригнічуючу дію на креативність дитини, тоді як наявність внутрішніх мотивацій сприяє виявленню безпосередності, оригінальності, зростання креативності та творчості. Окрім того, перевагою внутрішніх навчальних мотивів є: *   - позитивний вплив на вирішення творчих завдань, що не мають чіткого алгоритму вирішення (евристичний метод); *   - емоційне задоволення від виконання завдання, подолання труднощів під час вирішення навчальних завдань, що викликають позитивні емоції і ґрунтуються насамперед на внутрішньому інтересі; *   - підвищення самоповаги дитини, її самооцінки. У результаті проведення ряду досліджень вчені дійшли висновку, що матеріальне заохочення зменшує внутрішню мотивацію. Виходячи з цього, можна припустити, що будь-які інші зовнішні стимули теж зменшуватимуть внутрішній інтерес до діяльності. Цей висновок було зроблено Е.ДІсі. Аналогічні дослідження проводили й інші автори, які вивчали вплив на внутрішню мотивацію таких факторів, як: уникання покарання; призначення терміну закінчення діяльності; нав'язування мети; ситуація змагання. Отже, можна дійти висновку: ті умови оточення, які наділяють людину свободою вибору, дозволяють їй почуватися самодостатньою, внаслідок чого формується внутрішня мотивація. Відповідно до теорії компетентності, важливою потребою є прагнення майстерності. Чим більше навчальне завдання дозволяє дитині почуватися компетентною та ефективною, тим вищою в неї буде внутрішня мотивація до певного виду діяльності. Важливе місце в цьому питанні належить характеру навчальної діяльності. Вона має бути оптимальною за рівнем складності. Якщо перед дитиною стоїть надто просте завдання, воно не викличе в неї інтересу і внутрішньої мотивації, тому що, якою б компетентною не почувалася дитина, надто просте навчальне завдання не дозволить реалізувати їй свою майстерність і не дасть змоги почуватися ефективною. В дослідженнях З.Шапіро було виявлено, що в умовах вільного вибору головоломок студенти віддають перевагу складним завданням, тоді як в умовах зовнішнього підкріплення вони обирають простіші, аби підвищити ймовірність отримання нагороди. Ф.Денер і Є.Лонкі зазначають, що за наявності вибору, діти віддають перевагу складним видам активності, які вимагають демонстрації своїх здібностей. Д.Мак-Маллін і Дж.Стефен виявили: якщо в роботі з головоломками щоразу підвищувати їхню складність, то випробувані демонструватимуть зростання внутрішньої мотивації за умови, що вони сприяють підвищенню почуття компетентності. Надто складні навчальні завдання, як і надто прості, негативно впливають на формування та зростання внутрішньої мотивації, оскільки не дають дитині змоги реалізуватися, виявити ефективність і майстерність у виконуваному, внаслідок чого руйнується почуття компетентності, знижується самооцінка й самоповага. Ще однією важливою умовою зростання внутрішньої мотивації є така характеристика навчальних завдань, як новизна і непередбачуваність, що, як правило, викликає внутрішній інтерес дитини. Поради щодо встановлення довіри між проблемним підлітком і класним керівником 1. Уважно вислухайте дитину, прагніть до того, щоб підліток зрозумів, що він вам не байдужий і ви готові зрозуміти і прийняти його. Не перебивайте і показуйте свого страху. Відносьтесь до нього серйозно, з повагою. 2. Запропонуйте свою підтримку і допомогу. Постарайтесь переконати, що даний стан (проблема) тимчасові і швидко пройдуть Проявіть співчуття і покажіть, що ви поділяєте і розумієте його почуття. 3. Зацікавтесь, що саме турбує підлітка. 4. Впевнено спілкуйтесь з підлітком .Саме це допоможе йому повірити у власні сили. Головне правило в роботі з дітьми – не нашкодь!   5. Використовуйте слова, речення, які будуть сприяти встановленню контактів: розумію, звичайно, відчуваю, хочу допомогти. 6. В розмові з підлітком дайте зрозуміти йому, що він необхідний і іншим і унікальний як особистість Кожна людина незалежно від віку, хоче мати позитивну оцінку своєї діяльності. 7. Недооцінка гірша ніж переоцінка, надихайте підлітка на високу самооцінку. Вмійте слухати, довіряйте і викликати довіру в нього. Рекомендації педагогам щодо спілкування з дітьми схильними до правопорушень 1. Проявляйте витримку під час спілкування з проблемними підлітками. 2. Терпляче і наполегливо пояснюйте неправильність їхніх поглядів і поведінки. 3. Намагайтесь переконувати і відкривати “важким” підліткам гідні та цікаві життєві перспективи. 4. Постійним повчанням не закріплюйте у підлітків, схильних до правопорушень, негативну оцінку своїх учинків. 5. Не перешкоджайте їхній участі у звичайних молодіжних об’єднаннях. 6. Уникайте надто наполегливо і безцеремонно втягувати таких підлітків в суспільні справи колективу учнів. 7. Сприяйте організації педагогами та батьками спільних масових заходів, що з’єднують підлітків з різною поведінкою, світосприйняттям, успішністю. 8. Втягуйте “важких” підлітків в суспільно корисні трудові справи, використовуючи притаманну їм завзятість в досягненні поставленої мети, прагнення до першості, частково усвідомлене почуття їхньої соціальної неповноцінності. 9. По можливості, з метою перевиховання підлітків, які вже зробили помилку в житті, змініть обставини та звичні їм форми поведінки, виказуйте їм довіру, схвалюйте їхні досягнення. 10. Виховуйте у таких підлітків вміння не тільки підкорятися, а й командувати, не принижуючи та не уражуючи інтереси однолітків. Рекомендації вчителям із забезпечення засобів впливу на підлітка щодо поліпшення його поведінки 1. Пошук і знаходження шляхів підвищення мотивації до навчання у слабких учнів: – винагорода дітей за досить незначний прогрес під час навчальної діяльності, а не за досконалість в ній; - активне заохочення в творчій діяльності, в спорті, в різних шкільних заходах тощо. 2. Виховання теплих почуттів до школи у слабких учнів: – дозволяти дітям брати участь у найважливіших справах школи, наділивши їх певною часткою відповідальності. 3. Не присвоювати дітям ніяких ярликів, спиратися на заохочення, підтримку, а не на покарання: – не бажано розділяти учнів (шляхом оголошень оцінок чи розподілу по групах), бо діти позбавляються необхідної мотивації; - корисно знаходити сильні сторони слабких учнів і хвалити їх за те, що їм вдається. 4. В роботу школи включати більше елементів, що задовольняють соціальні інтереси підлітків: - розширювати позашкільні форми діяльності підлітків; – залучати їх до організації такої діяльності; – прикладом, шляхом бесід виховувати у підлітків усвідомлення, прийняття шкільних цінностей та норм. Рекомендації учасникам педагогічного процесу щодо підвищення самооцінки у “важких” підлітків 1. Намагайтеся створити добрі стосунки у спілкуванні з підлітком, бо їх відсутність – це причина виникнення тривожності у дитини. 2. Поважайте індивідуалізм підлітка, бо його зневага веде до появи самотності дитини. 3. Стверджуйте загальнолюдські цінності – це стане на допомогу під час появи у підлітка думок про самотність або втрати друга (друзів). 4. Частіше нагадуйте “важким” підліткам про їхні позитивні якості – це допоможе уникнути в їхній свідомості закріплення негативних оцінок щодо них самих та формування низької самооцінки. 5. Навчайте підлітка поважати свою гідність, розуміти свої вчинки, виховувати самоповагу, позитивне ставлення, розуміння, терплячість до оточуючих, їхніх оцінок щодо самого підлітка. 6. Сприяйте розвитку процесу самореалізації – активній праці самого підлітка щодо розвитку своєї особистості. 7. Створюйте умови щодо формування у підлітків інтересу до того, якими вони стануть у майбутньому – це могутній фактор саморозвитку “важкого” учня. 8. Допомагайте “важким” підліткам знайти свої життєві цілі – це зможе усунути багато проблем під час їхнього виховання. Правила роботи з агресивними дітьми: 1. Бути уважним до потреб дитини. 2. Демонструвати модель неагресивної поведінки. 3. Бути послідовним у покаранні дитини, карати за конкретні вчинки. 4. Покарання не повинні принижувати дитину. 5. Навчати прийнятних способів вираження гніву. 6. Давати дитині можливість виявляти гнів безпосередньо після фрустрації. 7. Розвивати здатність до емпатії. 8. Розширювати поведінковий репертуар дитини. 9. Відпрацьовувати навички регулювання конфліктних ситуацій. 10. Учити брати відповідальність на себе. Прийоми, які можна використовувати під час роботи з агресивними дітьми 1. Якщо агресія є усвідомленим, контрольованим актом з боку дитини, то для дорослого важливо не піддатися на таку маніпуляцію. При цьому доречно досить різко присікати агресивні дії або (якщо це не завдасть серйозної шкоди самій дитині та оточенню) ігнорувати їх. 2. Якщо агресія є виявом садомазохістських схильностей, психолог має працювати спільно з психотерапевтом і психіатром. 3. Якщо агресія є виявом гніву, можливе використання різноманітних стратегій впливу: 1) навчати дітей контролювати свої емоції і способи регулювання негативних почуттів без шкоди для оточення (цю стратегію використовують, якщо агресія виявляється у прямій формі). Наприклад, треба вчити змінювати пряму агресію на непряму за допомогою предметів-замінників, позбуватися внутрішнього напруження через активні дії, заняття спортом, рухливі ігри, вияв символічної агресії; 2) розвивати в дитини вміння знижувати рівень емоційного напруження через фізичну релаксацію. Методи керування пасивно-агресивною поведінкою учнів 1. Зрозуміти, що пасивно-агресивна дитина може викликати в педагога у відповідь негативні почуття і неконструктивну поведінку. 2. Зрозуміти, що мета пасивно-агресивної дитини — вивести вчителя з рівноваги, домогтися, щоб він втратив контроль над собою. 3. Зрозуміти, що всі пасивно-агресивні тактики — це неприйнятні способи вираження гніву та злості. 4. Проаналізувати, як ви сприймаєте чиєсь роздратування і виражаєте свій гнів, щоб упевнитися, що ви самі не реалізуєте у своїй поведінці пасивно-агресивний стиль. Поради вчителям по роботі з дітьми агресивної поведінки • 3 агресивною дитиною не можна розмовляти на підвищених тонах — таким чином ви провокуєте посилення агресивних імпульсів. Послідовне використання спокійної, плавної мови дасть дитині змогу переключитися і почати слухати вас. При цьому особливо важливо визнати право дитини позбуватися своєї енергії різними способами, після чого вона почне прислухатися, у вас з'явиться шанс допомогти їй опанувати конструктивні методи виходу агресивних імпульсів. • Деякі діти під впливом дорослих довгий час здатні стримувати свої агресивні імпульси навіть тоді, коли інші зачіпають їхню особистість («Битися недобре! Не зважай!»). Щоправда, ніхто не вчить не чути образ на свою адресу. Наслідок — час від часу в такої витриманої дитини відбувається сильний вилив емоцій. І якщо вона вже вдарить кривдника у такому стані, то не дивно, що це може призвести до його травмування. Тому, як співають у пісні, «честь должна бьіть спасена мгновенно». Тоді буде набагато менше проблем. • Агресивні вияви можна знімати за допомогою спеціальних вправ. Наприклад, навчити дитину зосереджувати увагу в момент імпульсу на своїх руках і навмисне стискати кулаки з максимальним напруженням. Гіпернапруження обов'язково зміниться релаксацією м'язів. І якщо агресія не минає, то принаймні стає керованою. • Добре допомагає агресивним дітям і психофізичне тренування. Навички виконання вправи «Левітація рук» дозволяють зменшити загальний рівень агресивності й навчитися керувати собою в кризових ситуаціях. Правила покарання агресивних дітей та підлітків • Покарання не повинно шкодити здоров'ю дитини — ні фізичному, ні психічному. Понад те, воно має бути корисним. Якщо є сумніви, покарати чи ні, не карайте, навіть якщо вже зрозуміли, що надто м'які, довірливі й нерішучі. Жодної «профілактики», жодних покарань про всяк випадок». • За один раз — одне. Навіть якщо провин багато, покарання може бути суворим, але тільки одне за все відразу» а не по одному за кожну провину. Салат із покарань — страва не для дитячої душі! Не можна карати за рахунок любові. Хай там ідо трапилося, не обмежуйте дитину в схваленні й заохоченні, на які вона заслуговує. • Термін давності. Краще не карати, ніж карати із запізненням. Покарання із запізненням навіюють дитині минуле, не дають стати іншою. • Покараний — пробачений. Інцидент вичерпано. Сторінку перегорнуто. Про старі гріхи ні слова. Не заважайте починати життя спочатку! • Без приниження. Хай там що сталося, хай там якою є провина, покарання не повинно сприйматися дитиною як перемога нашої сили над її слабкістю, як приниження. Якщо дитина вважає, що ми несправедливі, покарання подіє тільки у зворотний бік. • Дитина має боятися не покарання, не гніву, а нашого засмучення. Слід розуміти, що, не будучи досконалою, вона не може не засмучувати тих, хто її любить. Для підвищення мотивації учнів пропонується: • забезпечити в учнів відчуття просування вперед, переживання успіху в діяльності, для чого необхідно правильно підбирати рівень складності завдань і заслужено оцінювати ре­зультат діяльності; • використовувати всі можливості навчаль­ного матеріалу для того, щоб зацікавити учнів, ставити проблеми, активізувати самостійне мис­лення; • організувати співробітництво учнів на уроці, взаємодопомогу, позитивне ставлення класу до предмета і навчання в цілому; • самому правильно формувати стосунки з учнями, бути зацікавленим у їхніх успіхах, мати авторитет; • бачити індивідуальність кожного учня, мотивувати кожного, спираючись на вже наявні в учня мотиви; • деяких учнів доводиться змушувати вчи­тися, постійно заохочувати чи карати, залучати батьків для спільного контролю. Умови формування навчальної мотивації учнів: • створення умов для самопізнання; • розвиток уміння вступати в діалог з навколишнім світом; • удосконалювання способів здобування знань; • створення активного пізнавального діяльного середовища; • оволодіння контрольно-оцінними діями; • застосування методів теоретичного й творчого мислення; • формування культури розумової праці. Як сприяти саморозвитку учнів Пам’ятка для педагогів 1.Оцінювати реальні можливості учнів, рівень їхньої підготовки. Здійснювати індивідуальний підхід у керівництві саморозвитком. 2. Кількісний та якісний аналіз рівня навчальних досягнень з кожної предметної теми допоможе дати за необхідності рекомен­дації кожному учневі щодо корекції знань, стимулювати так звану ближню мету саморозвитку - ліквідацію прогалин. 3. Учням, що мають утруднення в самостійному визначенні особистих про­блем, пропонувати чіткий алгоритм, ви­конання покрокових дій щодо корекції з наданням конкретних ре­комендацій: що саме потрібно вивчити, які джерела інформації при цьому можна використати, які практичні заняття, вправи, досліди, задачі, завдання виконати для розвитку вміння застосовувати набу­ті знання в стандартних і нестандартних ситуаціях. 4.Учням з низь­кою готовністю до здійснення саморозвитку пізнавальної діяльності необхідно надавати конкретнішу інформацію про можливості здій­снення діяльності, можливо, навіть вказувати на сторінки тих чи ін­ших джерел, які потрібно опрацювати. При цьому давати гімназистам можливість вибору завдань, способів діяльності з переліку запропо­нованих. 5. Саморозвиток виникає тоді, коли учень на основі знань і вмінь, отри­маних у процесі навчання та виховання виявляє недостатність наявних знань для вирішення певної проблеми. Отже, необхідно створювати саме такі ситуації, які спонукають учня до самостійного пошуку вирішення проблем, розви­вають його ініціативу звернення до додаткових джерел пізнавальної інформації, формують його самостійність. Діяльність школярів переходить на рівень самоорганізації і саморегуляції. 6. Проблему управління пізнавальною діяльністю учнів слід розв'язувати так, щоб школяр був не об'єктом, а суб'єктом навчання і виховання.