Урок для мене

Дата:    11.2012  року

Клас:  3

Урок:  Я  і  Україна  (Природознавство)

Тема:    Рослини — живі організми. Різноманітність рослин

Мета:    систематизувати знання учнів про рослини, як частину живої природи,            поглибити знання про істотні ознаки рослин, формувати поняття «дерева», «кущі», «трав’янисті рослини»; вчити розрізняти органи рослин; розвивати вміння класифікувати, порівнювати предмети, знаходити істотні ознаки та робити певні висновки, розширити та збагатити знання учнів про рослини своєї місцевості, спонукати до дослідницької діяльності, пробуджувати пізнавальний інтерес; виховувати любов до природи та дбайливе ставлення до рослин, естетичне сприймання рослин, моральну відповідальність за збереження рослинного світу.

Обладнання: дві  гілочки  заздалегідь  поставлені  в  чисту  і  зафарбовану  синькою  воду, завдання для домашнього опитування, завдання головоломки, презентація «Рослини – живі організми», гра «Де чий листочок?» «Де чий плід?»

ХІД УРОКУ

I.                  Організація класу до уроку

                                       Знов  лунає  шкільний  наш  дзвінок,

                                       кличе  усіх  на  цікавий  урок.

                                       У  класі  сьогодні  гостей  є  багато,

і  всі  ми  зібрались  неначе  на  свято.

-                     Здавна  в  українців  існує  чудовий  звичай: шановних гостей зустрічати з  радістю  і  миром,  а  також  вітатися  з ними. Тож давайте і ми привітаємося  з  нашими  гостями.  3-4 :

 (Діти  промовляють хором)

                                           Ми  вам  раді,  люди  добрі,

                                           і  вітаєм  щиро  вас.

                                           Всіх  запрошуєм  ласкаво

                                           на  урок  у  третій  клас.

-                     А  тепер  зручніше  сідайте,  починаємо наш урок із повідомлення синоптика. Синоптиком сьогодні буде __________________________________

Надворі зима. Сьогодні п’ятниця – 23 грудня.  День ____________, температура повітря _____ градусів. Вітер ________ - надворі ________, проте _______. За народним календарем грудень вважався місяцем відпочинку. За дослідженням демографів природний пік народжуваності впродовж року теж припадав на грудень.   23 грудня – день Святого  великомученика Мини. Він  був страчений за віру в Христа в 313 році. Святий Мина вважається цілителем очних хвороб, і йому призначається особлива молитва на ці випадки. Бажаю всім здоров’я та довголіття. З вами була Дудник Веста                                                                    

ІІ.  Повідомлення теми і завдань уроку  

       1.Вправа «Асоціативний кущ»

-                     Які асоціації виникають у вас, коли ви чуєте слово рослини?

                                                                     

Рослини

                                                                              

2. Оголошення  теми  і  мети  уроку

-                     Сьогодні на уроці ми дізнаємось, що спільного між усіма рослинами, переконаємося в тому, що рослини є дійсно живими організмами, а також поговоримо про їх значення для життя на Землі, ознайомимося із різноманітністю рослин.

ІV.  Вивчення нового матеріалу

1.   Перегляд відеоролика  «Рослини – живі організми»                                     

 Давайте подивимось на екран та  згадаємо:

-                     Які 5 царств ми відносимо до живої природи? (слайд 2)

-                                                                                                                                Що ж потрібно рослинам для життя? Давайте подивимося. (слайд 3)

-                     Отож, за допомогою органів відбувається живлення рослин. Як саме це відбувається, давайте ми глянемо на наступний слайд (слайд 4)     

   За допомогою коренів рослини міцно закріплюються в ґрунті. Корінь  всмоктує з ґрунту воду з розчиненими поживними речовинами. Від кореня вода з поживними

речовинами надходить до інших органів. Як це відбувається? Вода рухається по

стеблу. Давайте згадаємо, який дослід з гілочками ми робили вчора.

2.                Дослід.  Виступ Владислава

   Вчора ми взяли дві гілочки однієї рослини. Одну гілочку ми поклали у підфарбовану синькою воду, а другу – у звичайну. 

Пояснення вчителя

 Розрізаємо наші гілочки. Та гілочка, що стояла у підфарбованій воді стала такого самого кольору, як вода.         

 Висновок. Рослина вбирає не тільки воду, а й поживні речовини.

 Рослини живляться не тільки тими речовинами, що є у ґрунті, вони і самі утворюють поживні речовини.

         Де і як це відбувається? Вода до листків надходить від кореня, а вуглекислий газ – з повітря. Під дією сонячної енергії утворюється цукор і крохмаль.

       Частину цукру і крохмалю рослини використовують для росту, а  невикористану частину поживних речовин накопичують у коренях, стеблах, листках і плодах.

       Учені розгадали ще одну загадку: вдень на світлі в листках рослин    утворюється  кисень, який виділяється в повітря. А вночі самі рослини вбирають із повітря кисень, а виділяють вуглекислий газ.

   Відомо, що рослина, яка з’явилася, росте і розвивається. Погляньте на наступний слайд. (слайд 5)

   Хоча і рослини прикріплені корінням до ґрунту, проте вони рухаються. Це ви могли побачити на прикладі винограду, який в’ється. Давайте подивимося наступний слайд, на якому видно, як листки кімнатної рослини повертають свої листки до сонця. (слайд 6)                                                           

 Рухаємося далі. Усі рослини розмножуються. Плоди утворюються на місці квіток. У плодах знаходиться насіння.(слайд 7)

   Усі рослини відрізняться тривалістю життя. Одні живуть сотні, а то й тисячі років, інші декілька місяців. Усі вони відмирають. (слайд 8)

3.  Музична фізкультхвилинка (відеоролик)

Повертаємося до комп’ютерів.

-                     Усі рослини можна порівняти із трьохповерховим будинком. Найвищий  третій поверх – це дерева, другий поверх це - кущі, перший поверх – це трав’янисті рослини. Подивіться наступний слайд (слайд 10)

-                     Наступний слайд про те, що у трав’янистих рослин стебла м’які і соковиті.

(слайд 11)

-                     У дерев і кущів тверді і здерев’янілі. (слайд 12)

4.                Робота в зошиті.

Виконати завдання на ст. 30

5.                 Головоломка «Склади слова»

З’єднати за кольором склади і утворити слова.

Кожне слово починається з великої літери.

     Утворені слова

(Росте, Розвивається, Дихає, Живиться, Рухається, Відмирає)

                                                         

6.  Робота з підручником. Робота в групах

     1)  Прочитати текст  (с.77) .

     Знайти в підручнику відповідь на запитання і прочитати їх.

-   Які істотні ознаки рослин вашої групи? (дошка)

У кожної групи було завдання: підготувати щось цікаве про відомі вам дерева, кущі, трав’янисті рослини. Отож, будь ласка, поділіться цікавою інформацією з нами. Для початку сформуйте групи: ліворуч – група дерев, посередині – група кущів, справа – група трав’янистих рослин. Вам, любі діти слово, розкажіть нам, про які рослини ви готували.

-                     1 ряд – дерева,

-                     2 ряд – кущі

-                     3 ряд трав’янисті рослини

-                         8. Релаксаційна хвилинка

    Всім відомо, що рослини прикрашають наше життя. Своєю красою нас чарують різноманітні квіти. Зараз ми на хвилинку затамуємо подих і переглянемо відео – розцвітання квітів.

V. Закріплення та осмислення знань

•              Що нового на уроці ви дізналися?

•              Яке значення рослин на планеті Земля?

•              Як на вашу думку, чи змогли б тварини жити без рослин?

VІІІ. Підсумок уроку.

 1. Вправа  «Акваріум»

- Уявіть собі, що до нас прилетіли інопланетяни, де немає рослин. Що ви їм розповіли б про рослини.

 2. Оцінювання учнів

ІX.  Домашнє завдання

-                     Опрацювати (С. 81-83).

-                     Виконати завдання у зошиті (С.39)

-                     Гра «Де чий листочок?»,  «Де чий плід?»

 

Тема:  Письмове додавання трицифрових чисел без переходу через розряд  розпізнавання кола і круга за істотними ознаками. Творча робота над задачею.

Коротка анотація: Урок – подорож з математики вміщує матеріал для розвитку математичних вмінь і навичок учнів, цікавий природничий матеріал, елементи інтерактивного навчання з використанням інформаційних інноваційних технологій.

Мета: ознайомити учнів із прийомом письмового додавання трицифрових чисел без переходу через розряд; удосконалювати вміння учнів розв’язувати задачі, ; учити розпізнавати коло та круг за істотними ознаками; розвивати аналітичне мислення, техніку швидких обчислень; виховувати почуття відповідальності

Тип уроку: засвоєння нових знань, умінь і навичок.

Вид (форма) уроку: урок – подорож з елементами дослідження.

Завдання:

1.      викликати в учнів інтерес до вивчання математики;

2.      удосконалювати вміння розв’язувати задачі;

3. навчити додавати трицифрові числа без переходу через розряд письмово;
4. виховання почуття відповідальності.

Обладнання: ІКТ, маршрутна карта, магнітна дошка, картки з цифрами, картки з виразами, , підручник «Математика» 3 клас Ф. М. Рівкінд

Підготовка до навчально-виховної діяльності на уроці:

1. вивчити програмовий матеріал;
2. підібрати до уроку найбільш ефективні вправи, які б активізували розумову та пізнавальну діяльність учнів, допомогли засвоїти тему уроку;
3. організувати роботу в парах та групах (підібрати завдання, розподілити обов’язки);
4. продумати обговорення результатів виконаних завдань та їх перевірку.

Очікуваний результат: Післяцього уроку ви зможете:

1. розв’язувати вирази на додавання трицифрових чисел письмово;
2. розрізняти колоі круг за їх істотними ознаками
3. працювати в парі;
4. працювати в групі;
5. застосовувати знання про географічні поняття острів, півострів, гора в подальшому навчанні;
6. бути відповідальними за кінцевий результат.

                                                                      Хід уроку

І. Організація класу

Перевіримо, чи готові ви до уроку.

Гра «Так чи ні»

Клас готовий працювати?	(Так)
Додавати й віднімати?	(Так)
На розряди розкладати?	(Так)
Вчасно руку піднімати?	(Так)
Вміло в групах працювати?	(Так)
Вирази й задачі розв’зати?	(Так)

– Молодці діти! Я дуже рада, бо почула від вас усі позитивні відповіді. Я впевнена, що всі завдання ми успішно виконаємо.

ІІ. Контроль, корекція і закріплення знань

Перевірка домашнього завдання.

 «Мікрофон»

500, 320, 480, 600, 130, 990, 270…

• Як називаються числа, зображені на дошці? (Круглі)
• Чому вони так називаються? (Бо закінчуються нулем)
• Знайдіть найбільше числове значення виразу. (990)
• Знайдіть найменше числове значення виразу. (130).
• Поясніть спосіб обчислення.

990 – 130 = 860

Учень.

Я віднімав так:

(990 -100) – 30 = 890 – 30 = 800+(90 – 30) 800+60 = 860.

Який спосіб обчислення використав? (Послідовне віднімання)

Чи можна цей вираз обчислити способом порозрядного віднімання?

Учень. Так, (пояснює)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Учитель.

• Діти! Чи любите подорожувати?
• Цікаво вам вивчати математику?
• Де можна застосувати математичні знання у житті?

Сьогодні в нас буде незвичайний урок, а урок – подорож. Ми будемо не просто виконувати математичні завдання, а й досліджувати, порівнювати, аналізувати приховані особливості цих завдань. Здійснимо уявну математичну подорож.З нами будуть подорожувати три команди учнів «Туристи», «Мандрівники», «Дослідники».Подивимося на маршрутну карту який шлях нам треба подолати. Це карта нашої математичної подорожі.(слайд 3) Ми побуваємо: на півострові Швидких обчислень, на острові Новий, в гаю Відпочинку, на горі Наполегливих, на притоці Швидкого мислення та озері Підсумкове.

Швидше в путь:
Уважним, старанним будь.
Другу завжди допомагай,
Знання, ерудицію використай.

Учитель.

В подорожі нам допоможуть наші знання. Головне триматися разом, не відставати, допомагати один одному.

Щоб не забути дату подорожі, ми запишемо її в зошит. Відкрийте зошити і запишіть.

ІV. Актуалізація опорних знань

Інтерактивна технологія колективно – групове навчання.

1. Усні обчислення

Зараз ми перебуваємо на півострові Швидкі обчислення (півострів – це частина суші з трьох сторін омита водою).

Математику називають Царицею наук. Щоб дізнатися для чого потрібно вчити математику, ви повинні прочитати прислів’я, яке закодоване. Ви розкодуєте, коли правильно складете стрічку – розсипанку. А для цього обчисліть кругові приклади. Починати від першого приклада.

а) Кругові приклади

• В якому значенні, вжито слово гострити? ( В переносному)
• Що можна гострити? (Ніж, ножиці)
• А що означає розум гострити? (Точно і швидко відповідати, швидко запам’ятовувати)

б) Гра «Мозкова атака».

Вчитель вказує на завдання, а учні самостійно складають вираз і називають тільки відповідь. (КАРТКИ)

Сума	Збільшити у 3 рази
400 і 300   (700)	8 і 3      (24)
Різниця	Зменшити у 4 рази
800 і 500   (300)	32 і 4    (8)
Збільшити на	Відняти 1
430 і 70     (500)	500 і 1    (499)
Зменшити на	Додати 1
670 і 80 (590)	399 і 1 (400)

2. Каліграфічна хвилинка

На дошці написані числа:

1 2 2 3 3 3 3 3

Запишіть каліграфічно числа в такій самій послідовності і кількості.

Визначіть чергове число:

кількість одиничок – це сотні;

кількість двійок – це десятки;

кількість трійок – це одиниці. (125)

Запишіть чергове число.

Характеристика числа: 125 – це число трицифрове, записуємо у трьох клітинках;

воно складається з однієї сотні, двох десятків, п’яти одиниць;

у ньому є одна одиниця (ІІІ розряду), дві одиниці (ІІ розряду), п’ять оди-ниць (І розряду); всіх десятків 12; це число непарне;

сусіди числа: 124 – попереднє число; 126 – наступне число;

Із цифр чергового числа складіть найбільше трицифрове число (переставте числа)

Утвориться число 521.

Розкладіть ці числа на розрядні доданки.

125 = 100 + 20 +5

521 = 500 + 20+ 1

3. Постановка проблеми.

Чи змогли б ви знайти суму цих чисел?

125 + 521 = 646   (100 + 500 = 600, 20 + 20 = 40, 5 + 1 = 6, 600 + 40 +6 = 646)

Ось ми підійшли до острова «Новий».

V. Вивчення нового матеріалу

Учитель повідомляє тему і мету уроку.

Тема уроку. Письмове додавання трицифрових чисел без переходу через розряд.

Набуті знання будемо застосовувати при розв’язуванні виразів та задач.

1. Підготовча робота

Зараз наш маршрут продовжується і ми попадаємо на острів «Новий». (Будьте уважні, бо це частина суші з усіх сторін омита водою. Щоб звідси вибратися, треба навчитися письмово додавати трицифрові числа без переходу через розряд).

• Які числа ми вміємо додавати письмово? (Двоцифрові)
• Хто з вас пригадає алгоритм письмового додавання двоцифрових чисел без переходу через розряд?
• Обчислити вираз 25 + 21 письмово.

Учень пояснює алгоритм письмового додавання двоцифрових чисел.

25

+

21

46

Аналогічно складаємо алгоритм письмового додавання трицифрових чисел без переходу через розряд.

Учень самостійно обчислює вираз, дає пояснення.

125

+

521

646

2. Фіксування нового алгоритму в мовленні. Читання правила в підручнику (с.64)

3. Робота з підручником.

«Метод ПРЕС» застосовуємо для № 412  Один учень коментує з поясненням – інші записують. (2 стовбчики біля дошки з поясненням, 3 – 1 варіант, 4 – 2 варіант)

Інтерактивна технологія кооперативне навчання

4. Робота в парах.

На партах лежать картки  із завданням. Обчисліть суми чисел письмово.

132 + 523

644 + 235

745 + 34

Учні самостійно виконують завдання, обмінюються зошитами, перевіряють, обговорюють. Вчитель запитує, чи всі правильно виконали. В разі знаходження помилок – колективна робота по їх виправленню. Відповіді на дошці.

Ми підходимо до гори  Наполегливих. А це важка справа. Тому зупинимось в гаю Відпочинку.

VI. Фізкультхвилинка. Відеоролик «Райдуга»

VII. Закріплення та узагальнення вивченого

Щоб піднятися на гору Наполегливих потрібно розв’язати задачі.

1. Робота в групах

Група «Туристи» - № 413(1)

Група «Мандрівники» - №413(2)

Учні керуються планом розв’язування задач, який показаний на слайді .

План роботи над задачею.

1. Уважно прочитати умову.
2. З’ясувати, про що йдеться в задачі.
3. Назвати опорні слова.
4. Назвати числові дані.
5. Визначити, якою дією розв’язується задача.
6. Розв’язати задачу.

Група «Дослідники» № 413 (3) з вчителем

Творче завдання.

Після роботи у групах обов’язково провести рефлексію:

• Як вам працювалось у групі?
• Що було важко виконати?
• Хто доводив правильність свого міркування?

Ось ми на вершині гори Наполегливих.

Чи знаєте ви , як називаються наші гори? (Карпати)

Яка найвища гора Карпат? (Говерла – 2061км)

А найвища гора світу? (Джомолунгма або Еверест – 8848км)

VIII. Розвиток математичних знань

Учитель. Біля підніжжя гори поєднаємо корисне з красивим. Посадимо гай ялинок і берізок, щоб прикрасити наш край зеленими насадженнями.

Виховний момент

Складання «Асоціативного куща»

Яку користь приносять дерева?

1. Диференційована робота  над задачами

Скласти задачу  за коротким записом. Розв’язати її. (Учні з початковим рівнем знань працюють під керівництвом учителя).

Задача 1 Дослідники

	Дерев в одному ряді	Кількість рядів	Посадили дерев
Ялини	однакова	8	16
Берези		4	?

Учень

16 саджанців ялин учні посадили у 8 рядів. Скільки берізок посадять у 4 ряди, якщо кількість  дерев в одному ряді однакова?

Дослідники із схемами:

Яка схема є розв’язком до задачі?

Розв’язати ускладнену задачу на зведення до одиниці.( Сильніші учні працюють самостійно).

Задача 2  Мандрівники та Туристи

16 саджанців ялин учні посадили у 8 рядів. Скільки берізок посадять у 4 ряди, якщо у кожному на одну берізку більше, ніж ялин?

Аналіз задачі

• Чи можна дізнатися скільки беріз посадять учні? (Не можна, бо не знаємо скільки в одному ряді)
• То давайте дізнаємося скільки беріз в одному ряді? (Теж не можемо, бо сказано, що на одну берізку більше, ніж ялин)
• А чи можемо дізнатися скільки ялин в одному ряді? (Так)
• Якою дією? (Дією ділення)

Синтез задачі

• Що дізнаємося за числами 16 і 8? (Скільки ялин в одному ряді)
• Якщо відомо, що берізок на одну більше, то що можна знайти за цими даними? (Скільки беріз в одному ряді)
• Якою дією? (Додавання)
• Знаючи, скільки беріз в одному ряді , про що ми можемо дізнатися? (Скільки їх посадили в 4 рядах)
• Якою дією? (Множення)

Прямуємо до притоки Швидкого мислення.

2. Розпізнавання Кола і круга.Підручник № 417 стор. 65

Заплановані завдання виконані успішно. На горизонті з’явилося озеро Підсумкове.

IX. Підсумкова частина

1. Підсумок уроку

Під час підбиття підсумків учитель звертає увагу на очікувані результати  і, передаючи уявний мікрофон запитує:

а) «Мікрофон»

• Що нового навчилися на уроці?
• Чи сподобалось вам письмово додавати трицифрові числа?
• Який алгоритм цього додавання?
• Де нам знадобляться ці знання?
• Чи цікаво було виконувати завдання? Які?
• Чи досягли ви особисто очікуваних результатів? Чому ви так вважаєте?
• Над якими навичками, вміннями ще треба працювати?

Продовжіть думку: «На уроці я: вчився…
	зрозумів…
	дізнався…
	хотів би…»

Мені було приємно працювати з такими здібними учнями. Ви всі –молодці! Дякую вам за співпрацю.

2. Оцінювання

3. Домашнє завдання

Загальні висновки учителя про ефективність проведеного уроку

Даний урок з математики проведений з учнями 3 класу  у формі – урок – подорож з елементами дослідження. На уроці використані інтерактивні та сучасні інформаційні технології навчання, які сприяли підвищенню зацікавленості, активізували навчальну та пізнавальну діяльність учнів. Дітям було цікаво подорожувати, виконувати завдання, працювати в парах, групах та індивідуально, що допомогло розвинути в учнів комунікативні вміння і навички. Я вважаю, що завдяки таким формам і методам роботи, мети уроку досягнуто. Учні досягли запланованих очікуваних результатів, добре засвоїли новий навчальний матеріал з даної теми, який використовуватимуть в подальшому навчанні та житті.

Урок:  українська мова

Клас: 3

Вчитель: Гуркова Т.П.

Тема:   Корінь слова   Спільнокореневі слова.

Мета: сприяти усвідомленню учнями поняття про спільнокореневі слова на основі дослідження спорідненості слів; навчати визначати корінь у ряді спільнокореневих слів; розвивати мовне чуття; виховувати любов до людей праці.

Хід уроку

І. Організаційний момент. Створення емоційного стану.

- Доброго дня, діти!

- Дзвоник вже для нас лунає,

  Тож урок розпочинаєм.

- Я дарую вам добро, ви даруєте мені добро, ми даруємо всім добро.

ІІ. Очікування від уроку.

·                     Я сподіваюся, що сьогоднішній урок наш буде уроком добра, творчості, здобуття нових знань та вмінь.

-         А чого ви очікуєте від уроку ?

-         Щоб ваші і мої очікування збулися, наш урок ми проведемо під гаслом

«Уважно слухаємо, швидко сприймаємо,

нові знання ми здобуваємо!»

ІІІ. Робота над помилками.

-                     Аналізуючи роботи, можна зробити висновок: Найбільше помилок на правило яке ви можете розпізнати поглянувши на табло… Знайдіть у записі помилку.

-                     Так, це правило переносу слів

-                     Розгляньте таблицю. Повторіть правила переносу слів.

-                     Поділіть слова для переносу із гасла сьогоднішнього уроку.

ІV. Мотивація навчальної діяльності.

1.                  Каліграфічна хвилинка

Ж ж Жж жж

Жити вам поживати та добра наживати

— Визначте закінчення у слові добра

2.                  Метод «Мозковий штурм».

·                     Яка частина слова є змінною?

·                     Що потрібно зробити, щоб визначити закінчення у слові?

·                     Що називається основою слова?

3.                  Диференційована робота. 

3.1.             Картка 1

1)                 Познач у виділених словах основу та закінчення.

Провідати хворого товариша, допомагати товаришеві, кататися на лижах, купувати нові лижі

2)                 Зміни слово НЕБО за питаннями:

Дивитися (на що?) ________________________________________

Не видно (чого?) _________________________________________

Милуватися (чим?) ______________________________________

Картка 2.

1)                 Познач у виділених словах основу та закінчення.

Дізнатися з книжки, захопитися цікавою книжкою, кататися на ковзанах, зрадіти новим ковзанам

2)                 Зміни слово ОЗЕРО за питаннями:

Дивитися (на що?) ________________________________________

Не має  (чого?) _________________________________________

Милуватися (чим?) ______________________________________

3/2.  Колективно – фронтальна робота Визначення закінчень та основи

Джерело (джерела), водяний (водяна), набережний (набережна) , біленький (біленька), берег (берега), дощовий (дощова) , заморозки (заморозків) , водичка (водички), трава (траву)

Проблема.

—Як ви вважаєте:  Без якої частини основи не буває слова? 

V. Повідомлення теми й мети уроку

1.                  — Сьогодні на уроці ви вправлятиметеся у визначенні кореня слова та згадаєте, як називаються слова з однаковим коренем.

2.                  С приймання й усвідомлення нового матеріалу

Проблемна ситуація

— Чи можна від одного і того самого слова утворити кілька інших? (Припущення учнів.)

— Поміркуймо разом.

садок

Сад                      садити

садівник

садовий

— Чи є щось спільне у значеннях цих слів? Покличемо на допомогу тлумачний словник!

Садок —  молоденький сад;

садити — класти в землю для росту і плодоносіння;

садівник — людина, яка доглядає сад;

садовий (інвентар) — лопата та інші інструменти для роботиу саду.

— Чим об’єднані ці слова? (Спільним коренем)

— Вони так і називаються — спільнокореневі, або споріднені.

— Назвіть спільну частину в цих словах. (-сад-)

— Чи правильне моє твердження: «Корінь — це спільна частина споріднених слів»? Доведіть.

VІ. Фізкультхвилинка 

1.                  У загальнення й систематизація знань

2.                  Робота з підручником Сторінка 55. Правило.

3.                  Робота над загадкою.

І великий, і малий
Одягнувсь в маленький бриль.
І дощу цей одноніжка

Не боїться ані трішки.  (Гриб)

·                     Як назвемо маленький гриб? (Грибочок)

·                     Як називають людину, що збирає гриби? (Грибник)

·                     Як називається суп, зварений з грибів? (Грибний)

·                     Запишіть дібрані нами слова.

·                     Поміркуйте, від якого слова утворилися слова грибочок, грибник, грибний? (Гриб)

·                     Як ви гадаєте, чи можна ці слова назвати «родичами», «рідними» словами?  Чому? ( Вони утворилися від одного слова)

·                     Раз вони рідні,  їх  і назвали спорідненими словами.

·                     Знайдіть у записаних словах  спільну частину. Позначте її дужкою.

·                     Запам’ятайте,  ця спільна частина і робить їх спорідненими. Саме  її називають коренем слова.

    4 . Хвилина ерудита.

- А чи знаєте ви, що слово корінь – це багатозначне слово. Подумайте, що воно може означати?

Корінь - основна, значуща частина слова.

Корінь – це орган рослини, без якого вона не зможе жити.

Зуб також має корінь.

На уроках математики ви будете знаходити корінь рівняння.

Корінь – це початок чого-небудь. Наприклад, кожен людський рід має свої корені – дідуся та бабусю.

   VІІ. Узагальнення  знань. Робота в парах.

1.       Тренажер «Розпізнай споріднені слова, вилучи зайве»                                 

Гуска, гусак, густий, гусеня, гусочка.

Малинка, малина, малюнок, малиновий, малинник.

Вода, водичка, водяний, проводити, водяник.

2.       Гра «Чарівники». Від поданих слів утворити спільнокореневі слова. Один учень добирає слова, що позначають ознаку предмета і відповідають на питання який? Інший учень – слова, що позначають дію предмета та відповідають на питання що робити?  

         Старість  -    старий                старіти

         Розум   -        розумний           розуміти 

         Риба  -           рибний,              рибалити

- Позначте дужкою корінь. Як називаються ці слова? Чому?

3. Робота в групах

Гра «Слово — тільки корінь»

— Запишіть за 1 хв якнайбільше слів, що мають лише корінь.

Наприклад: гриб, кущ, ніч, сніг, хліб, степ, дуб, зуб, рот, стіл, рак, грак, суп, борщ, ніж, вуж, вал, бал, кол, чиж, біль, бук, куб, торт, пуск, жук… За кожне слово зараховують бал, за помилку — знімають 2 бали.

4.      Фронтальна робота .Складання алгоритму визначення кореня

Для  знаходження кореня в слові ми користуємося Алгоритмом.

Алгоритм визначення кореня

·                     Прочитай слово.

·                     Добери спільнокореневі слова.

·                     Порівняй їх. Визнач спільну частину. Це — корінь.

·                     Виділи корінь умовною позначкою.

5.       Гра «Відгадай слово». Коментовано біля дошки та в зошитах

·                     Слово відповідає на питання що?. Спільнокореневе до нього —вишневий. (Вишня)

·                     Слово відповідає на питання хто?. Спільнокореневе до нього —комбайн. (Комбайнер)

·                     Слово відповідає на питання яка?. Спільнокореневе до нього —червона. (Червоненька)

·                     Слово відповідає на питання який?. Спільнокореневе до нього —малеча. (Маленький)

·                     Слово відповідає на питання що зробив?. Спільнокореневе донього — спів. (Заспівав)

·                     Слово відповідає на питання хто?. Спільнокореневе до нього —лікувати. (Лікар)

6.                  Творча самостійна робота.

1.                  Визнач, де слова синоніми _1  , де спільнокореневі_ 2:

·                     Спритний, меткий, швидкий, прудкий_____

·                     Море, моряк, морячка, морський_____

·                     Ліс, лісок, лісовик, лісник_____

·                     Мерзнути, холонути, стигнути, дубіти_____

2.                  Прочитай і доповни словом

Той, хто працює в шахті, називається______________________

Той, хто працює на комбайні, називається______________________

Той, хто лікує людей, називається______________________

Той, хто виховує дітей, називається______________________

3.             До кожного слова добери споріднене, спільнокореневе слово:

Сад_________________________________________________

Дуб_________________________________________________

Липа________________________________________________

Квіти_______________________________________________

VІІІ. Підсумок уроку

1. Метод «Мікрофон».  Продовжіть речення: «Тепер я знаю: …»

- Що корінь – це (спільна частина споріднених слів)

- Споріднені слова ще називають  …  ( спільнокореневими )

- Щоб правильно виділити корінь, треба … (дібрати споріднені слова)

2. Рефлексія.

- Чи справдилися ваші очікування від уроку?

- Які нові знання ви здобули?

- Які завдання були для вас складними у виконанні?

- Які завдання ви б виконали наступного уроку?

ІХ.  Домашнє завдання.

1.Правило стор. 55, вправа 118 стор 56

2.      Дібрати  завдання для удосконалення вміння добирати спільнокореневі      

Додаток до уроку

Тлумачний словник!

Садок —  молоденький сад;

садити — класти в землю для росту і плодоносіння;

садівник — людина, яка доглядає сад;

садовий (інвентар) — лопата та інші інструменти для роботиу саду.

  

БАГАТОЗНАЧНІСТЬ

Корінь - основна, значуща частина слова.

Корінь – це орган рослини, без якого вона не зможе жити.

Зуб також має корінь.

На уроках математики ви будете знаходити корінь рівняння.

Корінь – це початок чого-небудь. Наприклад, кожен людський рід має свої корені – дідуся та бабусю

____________________________________________________________.

Тлумачний словник!

Садок —  молоденький сад;

садити — класти в землю для росту і плодоносіння;

садівник — людина, яка доглядає сад;

садовий (інвентар) — лопата та інші інструменти для роботиу саду.

____________________________________________________________

БАГАТОЗНАЧНІСТЬ

Корінь - основна, значуща частина слова.

Корінь – це орган рослини, без якого вона не зможе жити.

Зуб також має корінь.

На уроках математики ви будете знаходити корінь рівняння.

Корінь – це початок чого-небудь. Наприклад, кожен людський рід має свої корені – дідуся та бабусю

ТРЕНАЖЕР

3.       «Розпізнай споріднені слова, вилучи зайве»                                 

Гуска, гусак, густий, гусеня, гусочка.

Малинка, малина, малюнок, малиновий, малинник.

Вода, водичка, водяний, проводити, водяник.

4.       Гра «Чарівники». Від поданих слів утворити спільнокореневі слова. Один учень добирає слова, що позначають ознаку предмета і відповідають на питання який? Інший учень – слова, що позначають дію предмета та відповідають на питання що робити?  

         Старість  - ______________________,     _________________________   

         Розум         ______________________,       _________________________   

         Риба  -       ______________________,      _________________________        

Алгоритм визначення кореня

·                     Прочитай слово.

·                     Добери спільнокореневі слова.

·                     Порівняй їх. Визнач спільну частину. Це — корінь.

·                     Виділи корінь умовною позначкою.

Картка 1

3)                Познач у виділених словах основу та закінчення.

Провідати хворого товариша, допомагати товаришеві, кататися на лижах, купувати нові лижі

4)                Зміни слово НЕБО за питаннями:

Дивитися (на що?) ________________________________________

Не видно (чого?) _________________________________________

Милуватися (чим?) ______________________________________

Картка 2.

3)                Познач у виділених словах основу та закінчення.

Дізнатися з книжки, захопитися цікавою книжкою, кататися на ковзанах, зрадіти новим ковзанам

4)                Зміни слово ОЗЕРО за питаннями:

Дивитися (на що?) ________________________________________

Не має  (чого?) _________________________________________

Милуватися (чим?) ______________________________________

Картка 1

5)                Познач у виділених словах основу та закінчення.

Провідати хворого товариша, допомагати товаришеві, кататися на лижах, купувати нові лижі

6)                Зміни слово НЕБО за питаннями:

Дивитися (на що?) ________________________________________

Не видно (чого?) _________________________________________

Милуватися (чим?) ____________________________________

     

ТЕСТ

1.                Визнач, де слова синоніми _1  , де спільнокореневі_ 2:

·                     Спритний, меткий, швидкий, прудкий_____

·                     Море, моряк, морячка, морський_____

·                     Ліс, лісок, лісовик, лісник_____

·                     Мерзнути, холонути, стигнути, дубіти_____

2.                Прочитай і доповни словом

Той, хто працює в шахті, називається______________________

Той, хто працює на комбайні, називається______________________

Той, хто лікує людей, називається______________________

Той, хто виховує дітей, називається______________________

3.            До кожного слова добери споріднене, спільнокореневе слово:

Сад_________________________________________________

Дуб_________________________________________________

Липа________________________________________________

Квіти_______________________________________________

ТЕСТ

4.                Визнач, де слова синоніми _1  , де спільнокореневі_ 2:

·                     Спритний, меткий, швидкий, прудкий_____

·                     Море, моряк, морячка, морський_____

·                     Ліс, лісок, лісовик, лісник_____

·                     Мерзнути, холонути, стигнути, дубіти_____

5.                Прочитай і доповни словом

Той, хто працює в шахті, називається______________________

Той, хто працює на комбайні, називається______________________

Той, хто лікує людей, називається______________________

Той, хто виховує дітей, називається______________________

6.            До кожного слова добери споріднене, спільнокореневе слово:

Сад_________________________________________________

Дуб_________________________________________________

Липа________________________________________________

Квіти_______________________________________________

Тема: Апостроф. Перенос слів з апострофом.

Мета: вчити дітей правильно вимовляти та писати  слова з апострофом; формувати вміння ставити апостроф у словах; вчити правильно переносити слова з апострофом із рядка в рядок; розвивати зв'язне мовлення, навички свідомого, виразного читання, вміння спостерігати, порівнювати; поповнювати словниковий запас; прищеплювати інтерес до усної народної творчості; виховувати охайність, працелюбність, інтерес до вивчення ук­раїнської мови.

Обладнання: презентація до уроку, картки з словами, таблиця «Вживання апострофа»

ХІД УРОКУ

I.                   ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.                АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1.     Каліграфічна хвилинка

1) Письмо буквосполучень з апострофом: м’я, в’ю, п’є, в’ї

2) Письмо слів з апострофом: сім’я, любов’ю, солов’ї, п’єдестал

3) Ворона проворонила вороненя.

- Яка спільна частина у цих словах? Це корінь. Підкресліть олівцем.

2.     Зоровий диктант

Ми посадили липи, ясени і клени.

Розбитого глечика не склеїти.

3.      Повторення правил про вживання апострофа

-         Зараз перевіримо ваші знання про вживання апострофа у словах української мови.

— Що таке апостроф? (Це знак.)

— Наведіть приклади інших знаків мови. (Кома, крапка, тире, знак оклику, знак питання)

— З якою метою вживається апостроф у словах? (Щоб показати роздільну вимову приголосних звуків.)

— Після яких приголосних букв пишеться апостроф? (Після букв («бе», «пе», «ве», «ем», «еф», «ер»)

— Які звуки вони позначають? (Тверді).

— Перед якими буквами пишеться апостроф? (Перед я, ю, є, ї)

— Які звуки вони позначають? (Два звуки [йа] [йу] [йе] [йї])

4.     Вправи на повторення (в парах)

-         Прочитайте слова. Чи подобається вам їхнє звучання? Зачитайте слова без помилок.

Буряк, ряд, бурян, подвіря, Рябко, піря. 

-         Чому в одних словах поставили апостроф, а в інших – ні?

-         Підкресліть букви, між якими стоїть апостроф.

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ

-         Сьогодні ми будемо вдосконалювати вимову слів з апострофом, навчимося переносити слова з цим знаком із рядка в рядок.

IV.            ВИВЧЕНЯ  НОВОГО МАТЕРІАЛУ 

1.     Робота зі слайдами

-         Подивіться на екран: - Що ви бачите? Назвіть слова. До якої частини мови належать ці слова (це іменники). Утворіть прикметники від цих іменників (усно).

-          Запишіть утворені  слова- прикметники, поділяючи їх на склади.

-         Подивіться на екран і порівняйте:

ка-м'я-ний, де-ре-в'я-ний, со-ло-м'я-ний, со-ло-в'ї-ний.

-         При переносі слів  апостроф не відокремлюється від попередньої букви (пояснення вчителя з опорою на таблицю).

 Декілька учнів демонструють перенос слів з апострофом біля дошки.

2.     Робота з підручником

– Працюємо з підручником. С. 56

   Вправа 2

-         Прочитайте. З'єднайте частини прислів’їв. Спишіть.

-         Поясніть, чому у слові п’ять є апостроф?

-         Виконаємо звукову схему слова зав'яже.

3.     Скласти речення з поданих слів

працює, Валер’ян, інженером.

ходить, клас, Льоня, у, дев’ятий.

-         1 варіант. Записати речення в якому розповідається про те, у який клас ходить Льоня

-         2 варіант – Речення, в якому говориться, ким працює Валер'ян.

( надписати іменники)

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

- Прочитайте текст на с. 56, вправа 3. Читаємо вголос, уставляючи пропущені букви.

- Як ви думаєте, це розповідь чи опис?

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

-         Після яких приголосних ставлять апостроф?

-         Скільки звуків позначають букви я, ю, є, ї перед апострофом?

-         Що слід пам’ятати при переносі слів з апострофом?

Тема. Рушники ви мої, рушники. Тамара Коломієць «Біле поле полотняне»

Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання;

поглиблювати знання учнів про рушник;

розвивати зв'язне мовлення учнів;

виховувати інтерес до культурної спадщини, народних традицій.

                                                             Хід уроку

I.                  Організаційний момент

1.Звучить пісня «Пісня про рушник» (сл.А. Малишка, муз. П. Майбороди).

 в супроводі презентації

2. Бесіда

-                     Чи чули ви цю пісню?

-                     Про що співає артист?

-                     Яке почуття у вас викликала ця пісня?

-                     Ви, мабуть, помітили як оздоблено сьогодні  нашу «світлицю» - класну кімнату? Що привернуло ваші погляди?

IІ. Мотивація навчальної діяльності.

— Сьогоднішній Урок буде присвячений українському рушнику.

ІІІ.  Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1. Вступне слово вчителя

— Український рушник. Оздоблений квітами, зірками, птахами, скільки він промовляє кожному з нас!

Від сивої давнини і до сьогодні, в радості і в горі — невід’ємна частка нашого побуту — рушник, його можна порівняти хіба що з піснею.

2. Опрацювання вірша Т. Коломієць «Біле поле полотняне» (с. 98)

1) Виразне читання вірша вчителем.

БІЛЕ ПОЛЕ ПОЛОТНЯНЕ 

Біле поле полотняне,

рівно ткане, чисто пране.

А по ньому голка ходить,

за собою нитку водить.

Покрутнеться так і сяк —

зацвіте червоний мак.

Зазирне і там і тут —

василечки зацвітуть.

Застрибає навпрошки —

зажовтіють колоски.

А як пройдеться поволі —

заряхтять листочки в полі.

Біле поле полотняне

рушником барвистим стане.

— Чому присвятила свій вірш Т. Коломієць?

2) Словникова робота.

а) Читання стовпчиків слів «буксиром» за вчителем.

 Ткане                                    пране                                      полотняне

 Поволі                              покрутнеться                    зазирне

 Василечки                          навпрошки            пройдеться

 Заряхтять            полотняне            Барвистим             застрибає

_- Зачитайте тільки червоним виділені слова. До якої частини мови вони належать? З якою метою автор їх вжив?

- Зачитайте лише синім кольором виділені слова. До якої частини мови вони належать? Що саме автор показала нам, вживаючи дієслова?

- Поясніть, що означають виділені слова.

б) Довідкове бюро.

Заряхтять — те саме, що замерехтять.

Навпрошки — те саме, що навпростець.

Пране – випране, чисте

Поволі - вільно

Фізкультхвилинка

ІV. Мовленнєва розминка

- Перш, ніж перейдемо до читання вірша підготуємо наш мовленнєвий апарат, виконуючи вправи для розминки.

1. «Гімнастика» читання

1) Артикуляційна вправа «Дмухання на пригорщу».

Імітуючи дмухання на гарячий чай, діти мають подути на руку, вимовляючи пошепки «ф-ф-ф-ф».

2) Вправа «Свисток».

Вдихнути носом, на повільному видиху відтворити тихий, подовжений, монотонний свист. Губи не напружувати. Економний видих.

2. Робота над чистомовкою

Че-че-че — влітку сонечко пече.

Чу-чу-чу — всім спечу по калачу.

Чі-чі-чі — не лежи на печі.

Ча-ча-ча — в мене немає м’яча.

Чі-чі-чі — у мене ключі.

З Іч-іч-іч — надворі ніч.

 Ча-ча-ча — в мене добра вдача.

Чу-чу-чу — на ракеті я лечу.

Чі-чі-чі — буду їсти калачі.

3. Робота над скоромовкою

Скочив котик,

Сів на плотик,

Миє ротик І животик.

М. Підгірянка

3) Гра «Бджілки». Підготовка до виразного читання вголос

Самостійне напівголосне читання вірша учнями, кожен — у своєму темпі.

4) Виразне читання вірша учнями.

— Як ви розумієте виділені вислови?

— Чи справді голка вишивала рушник сама?

— Чому в неї все так вправно виходило?

— Які слова вживає поетеса, щоб ми уявили живі квіти, колоски, листочки?

5) Гра «Знайди риму».

Полотняне. {пране),навпрошки. (колоски);

ходить. (водить); поволі. (в полі);

сяк. (мак);полотняне. (стане).

тут. (зацвітуть);

3. Опрацювання тексту про рушник (с. 99) Відповіді на запитання до тексту.

1) Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання тексту учнями.

— Чим є рушник для нашого народу?

2) Читання тексту учнями «ланцюжком».

3) Аналіз тексту з елементами вибіркового читання.

— Що символізує смуга полотна?

— Яку роль грають рушники в житті українців?

— Які візерунки та кольори є на українському рушнику?

V. Підсумок уроку

— Чому був присвячений наш сьогоднішній урок?

— Що нового ви дізналися про український рушник?

VI Домашнє завдання

 1. Намалюй рушник, що виник у твоїй уяві, під час читання вірша. Порівняй його з малюнком художника. Який малюнок тобі подобається більше?

 2. Дізнайся, чим особливий вишитий рушник у твоєму краї? Чи має твоя родина такий рушник? Хто його вишивав?

Тема: Що таке природа. Якою буває природа. Охорона природи

Мета: закріпити поняття природа, нежива природа, жива природа; формувати уявлення про моральну, естетичну, пізнавальну, валеологічну, практичну цінність природи для людей; розвивати уміння розрізняти предмети неживої і живої природи та предмети, зроблені людьми; розширити уявлення про те, що загрожує природі, про шляхи збереження природних багатств і правила поведінки в природі; виховувати почуття відповідальності за природу рідного краю, країни, прагнення берегти, примножувати, охороняти приро¬ду. Обладнання: підручник, зошит. ЕНМК «Природознавство, 3 клас» Засоби навчання: дитячі нетбуки, вчительський ноутбук, Wifi.

                                                 ХіД УРОКУ

І. Організація класу до уроку.

Хвилинка спостережень

- Який зараз місяць?

 - Що ви можете сказати про тривалість дня? ночі?

 - Як змінився колір неба?

 - Чи є вітер? Опади?

 - Яка температура повітря?

 - Які зміни відбулися в житті рослин? Тварин?

 - Яку роботу виконують люди на полях, у садах, на городах?

ІІ. Вивчення нового матеріалу Використовуємо ЕНМК «Природознавство, 3 клас»

1. Що таке природа?

 - Ми живемо на квітучій планеті Земля.

 - Планета Земля, на якій ми живемо, освітлюється й обігрівається Сонцем. Без сонячного тепла і світла не було б життя. Вона весь час змінювалась. - Проте зміни на нашій планеті відбуваються й досі. На місці озер виникають болота. - Моря перетворюються на гори.

 - Лани, вкриті густою зеленню, перетворюються на пустелі

. - Зараз на нашій планеті майже скрізь ростуть різноманітні рослини. - Надзвичайно багатий і тваринний світ Землі

. - Проте не всі живі організми можна побачити неозброєним оком. - Отже, світло, повітря, вода, озера, річки, гори, моря, різноманітні бактерії – це природа.

 - А людина? Людина — теж частина природи. Але вона — істота розумна. Тільки вона здатна створювати те, чого ніколи не було у природі

. 2. Первинне закріплення побаченого та почутого. Робота в зошиті стор. 22. (Діти, яким ще важко відтворити можуть користуватися підручником стор. 74)

 3. Нежива та жива природа.

 - Природа буває жива і нежива. Усе живе народжується, рухається, живиться, дихає, росте, розмножується, відмирає

. - Перелічіть все, що належить до живої природи

. - Що ще належить до неживої природи?

1.     Робота з підручником (стор. 75) та зошитом (стор. 22)

 - Запишіть узагальнюючі слова для кожної групи малюнків. - Доведіть, що рослини, тварини. Люди, гриби, бактерії. Віруси належать до живої природи. - Природа дає людям усе, що потрібно для життя. - Отже, природознавство – це знання про природу. Природа відкриває свої таємниці тільки тим, хто добре знає і піклується про неї. Знання про природу допоможуть охороняти, дбати та примножувати багатства нашої чарівної України.

 5. Охорона природи. Самостійне вивчення питання за підручником стор.76 – 79.

 Немає в світі кращої землі, ніж наша Україна! Ми любимо її родючу землю, води Чорного моря, зелені верховини Карпат, розлогі ниви, тихі озера, бистрі ріки, темні діброви. Любимо тебе, Україно, наш ти¬хий земний рай! Сьогодні Україна — одна з екологічно забруднених країн. Трагедією в житті всього українського народу стала аварія на Чорнобильській АЕС. Велика кількість радіаційних продуктів потрапили у навколишнє середовище після аварії, згубно вплинули на все живе, на здоров'я людей. Значно підвищилася захворюваність, особливо серед дітей віком до 14 років. Збільшився ріст екологічних захворювань. Заводи і фабрики завдають великої шкоди навколишньому середовищу. Майбутнє землі у небезпеці! Людство стоїть на порозі екологічної катастрофи, виникла проблема чистої води, йдуть кислотні дощі, люди хворіють на рак... У пам'яті спливають слова Тараса Шевченка: «Схаменіться, будьте люде, бо лихо вам буде».

2.     Перегляд слайдів - пам′яток.

ІІІ. Узагальнення знань, умінь і навичок. Тести.

ІV. Підсумок уроку.

 Оцінювання учнів

- Який найдорожчий скарб у світі?

 - Хто повинен охороняти природу?

 - Які справи щодо охорони природи може виконувати кожен з вас?

 V. Домашнє завдання

Опрацювати статті підручника (С. 74—75).

 Вивчити правила поведінки в природі (С. 78—79).

Виконати завдання в зошиті (С. 23).