Мої роботи

План самоосвіти

заступника директора з НВР

(3 рік)

Гуркової Тетяни Павлівни

Лежинського НВК  Запорізького району на 2015 – 2016 н.р

Тема самоосвіти:

"Взаємозв'язок творчих можливостей учителя і учня та результативність педагогічної діяльності щодо розвитку життєвої компетентності учнів"

Узагальнюючий, підсумковий (3 рік)

Наслідки роботи школи над науково-методичною проблемою

1.                       Узагальнення та аналіз роботи над проблемою, вироблення практичних рекомендацій.

2.                       Проведення творчих звітів шкільних МО про наслідки роботи над проблемою.

3.                       Проведення творчих майстерень кращих учителів школи за результатами роботи над проблемою.

4.                       Оформлення результатів дослідження у вигляді методичних порад.

5.                       Створення банку перспективного педагогічного досвіду.

6.                       Підготовка та проведення ярмарку педагогічних ідей „Сучасний урок – спільна творчість учителя і учнів”.

                      Проведення педради-панорами методичних знахідок „Взаємозв’язок творчих можливостей учителя і учня та результативність педагогічної діяльності щодо розвитку життєвої компетентності учня”.

Виховна:  «Соціально-педагогічні проблеми гуманізації виховання учнів у сучасних умовах.»

                  1.     Проведення підсумкової методичної конференції та педагогічної виставки за підсумками роботи над проблемою.

                  2.  Визначення форм стимулювання і популяризації кращого досвіду.

Очікувані результати

1.                Вироблення єдиного педагогічного кредо, позиції, загальних цінностей, ритуалів, традицій.

2.                Удосконалення змісту, форм і методів внутрішньо-шкільної методичної роботи.

3.                Підвищення професійної компетентності, творчого потенціалу педагогів.

4.                Використання набутого досвіду на практиці.

5.                Поширення за межами школи кращого досвіду, створеного у середині колективу.

6.                Підвищення рівня навчальних досягнень, вихованості, розвитку учнів.

          7.                 Підвищення рівня сформованості життєвих компетентностей  учнів, готовності їх до життя 

Підтема досвіду:
 
Створення умов для зростання професійної майстерності молодого педагога в умовах упровадження нових державних стандартів
 
Тематична номінація: Діяльність методичних служб у становленні сучасного вчителя як конкурентоспроможного фахівця.

Завдання: 

1.Сприяти підвищенню фахового рівня молодого педагога.
2.Ознайомити молодих педагогів із передовим педагогічним досвідом викладачів гімназій та закладів нового типу України.
3.Сприяти розвитку ініціативи, творчості молодого педагога, самореалізації.

Мета: допомогти становленню особистості, здатної орієнтуватися в розмаїтті протиріч сучасного світу, визначати свій шлях саморозвитку, самонавчання й самовизначення в професійній кар’єрі, навчити самостійно розв’язувати шкільні проблеми, приймати правильні рішення.

Актуальність: потреба вчителя нового типу, як за особистісними рисами, так і професійними якостями. Відсутність наукових посібників з питань адаптації молодого вчителя в сучасній школі.

№ п/п	Зміст роботи	Термін	Відміт- ки про викона-ння
1	Опрацювання законодавчих та нормативно – правових документів із питань  освіти. Відвідування районної  конференції вчителів	серпень
2	Ознайомлення з тижневим навантаженням на 2015 – 2016 н.р.	серпень
3	Опрацювання навчальних програм початкової школи	серпень
4	Опрацювання інструкцій та методичних рекомендацій щодо викладання навчальних предметів початкової школи та ведення документації	серпень
5	Календарне  планування з навчальних предметів у початковій школі	серпень, січень
6	Опрацювання методичного забезпечення викладання предметів варіативної складової навчального плану:      - ознайомлення з програмою спецкурсів      - ознайомлення з програмою факультативів   - ознайомлення з програмою курсів за вибором	серпень
7	Опрацювання вимог щодо тематичного, семестрового і річного оцінювання навчальних досягнень учнів  та ведення записів у журналах із предметів початкової школи Оволодівання новими формами, методами, прийомами навчання і виховання дітей	серпень   постійно
8	Планування самоосвітньої діяльності у відповідності до плану науково – методичної роботи школи, графіка атестації та курсової перепідготовки вчителів. Відвідування районних та обласних конференцій учителів	Вере-сень, згідно планів
9	Планування участі у  районних і шкільних формах методичної роботи. Робота з методичною літературою	Вере-сень, постійно
10	Участь у  районних методичних формах роботи.	згідно плану
11	Участь у шкільних методичних формах роботи.	згідно плану
12	Вивчення нових наукових ідей, найактуальніших педагогічних проблем у відповідності до науково – методичної проблеми школи " Розвиток творчих компетентностей учнів"( ІІІ етап, підсумковий)	постійно
13	Вивчення та впровадження в практику перспективного педагогічного досвіду, новітніх досягнень педагогічної, психологічної наук, нових педагогічних технологій	постійно
14	Робота над  індивідуальною методичною та  психолого – педагогічною проблемою (виховної роботи):  "Взаємозв'язок творчих можливостей учителя і учня та результативність педагогічної діяльності щодо розвитку життєвої компетентності учнів"	постійно
15	Курсова перепідготовка:  2011  рік	постійно
16	Відвідування методичних оперативок Розробка електронних уроків, посібників тощо	постійно
17	Контроль за організацією роботи по підготовці учнів до участі у олімпіадах, конкурсах, турнірах.	жовтень
18	Підготовка до атестації у 2016  році. Систематизація матеріалів у кабінеті. Відвідування уроків молодих  учителів школи Щур Г.Д., Ханчук А.В.	постійно
19	Опрацювання педагогічної періодичної преси Створення електронної бібліотеки матеріалів	постійно
20	Відкриті уроки для вчителів школи, району	за планом
21	Індивідуальні форми роботи:
	*Участь у виставці педагогічних ідей та знахідок.	Постій-но, січень, квітень
	*Відвідування семінарів та відкритих заходів, вивчення ППД учителів школи та району	постійно
	*Поповнення кабінету матеріалами про новітні методи навчання	на протязі року
	*Опрацювання методично – інструктивних матеріалів щодо проведення ДПА та ЗНО. *Робота в бібліотеці	квітень
	* Розробка навчальних проектів по методичній роботі	постійно
	*Відвідування районних конференцій та семінарів із метою підвищення професійного рівня	згідно плану
	*Керівництво роботою творчої групи молодих вчителів Запорізького району	постійно
22	*Поповнення кабінету дидактичними матеріалами та наочністю	червень
23	Система роботи по атестації у 2016-2017 н. р.
	Опрацювання Типового положення про атестацію педагогічних працівників
	Оформлення документації: заява, посвідчення про курсову перепідготовку
	Участь у методичній оперативці по питанню атестації
	Оформлення атестаційних матеріалів, опис досвіду роботи
	Вивчення адміністрацією системи роботи
	- Перевірка стану ведення календарних планів, поурочних планів, класних журналів, виховних планів
	- Відвідування адміністрацією уроків
	- Творчий звіт

  

Схема самоаналізу уроку в початкових класах

1. Загальна структура уроку.

Основна дидактична мета уроку: його місце в системі уроків з теми, основні 
моменти уроку, 
дозування часу, дотримання основних вимог до оформлення уроку, використання
 часу на уроці.

2. Реалізація основної дидактичної мети уроку.

Виконання вимог програми, співвідношення матеріалу, поясненого на уроці і 
даного на 
самостійну роботу, організація сприйняття, уваги, пізнавального інтересу,
 організація 
первинного закріплення матеріалу, перевірка якості знань, використання розділу
 і програм, 
вимоги до знань, опитування учнів.

3. Розвивальний аспект уроку.

Залучення учнів до здійснення основних розумових операцій, подолання 
посильних 
труднощів, розвиток пізнавальної самостійності й послідовності, науковості, 
міцність знань.

4. Дотримання основних принципів дидактики.

Принцип наочності, свідомості і активності в роботі вчителя і учнів,
 доступності і посильності, систематичності і послідовності, науковості, 
зв’язку теорії з практикою, міцності знань.

5. Методи навчання.

Методи введення нового матеріалу, закріплення і вироблення вмінь і навичок, 
контролю; 
відповідність методів загальної спрямованості навчання дидактичній меті;
 залежність
 вибору методів навчання від матеріального забезпечення навчального 
процесу.

6. Виховний аспект уроку.

Використання виховних можливостей змісту навчального матеріалу, 
формування світогляду,
 зв'язок із життям, виховання сумлінного ставлення до праці, навчання, 
використання 
виховної можливості оцінки, виховний вплив особистості вчителя.

7. Вчитель на уроці.

Підготовка до уроку, роль конспекту, види діяльності на уроці, контакт 
із класом,
 індивідуальний підхід до учнів, значення предмета, захопленість ним, 
зовнішній вигляд 
учителя.

8. Робота учнів на уроці.

Підготовка учнів до уроку, активність на різних етапах уроку, види
 діяльності, культура
 мови, дисципліна, ставлення до предмета, динаміка працездатності, 
моменти найвищої
 активності, зниження працездатності, їхні причини, рівень сформованості 
вміння вчитися.

9. Гігієнічні умови уроку.

Приміщення, його основна оснащеність, меблі, дотримання принципу 
розташування, 
розклад на день, вплив гігієнічних умов на динаміку працездатності 
на уроці.

Самоаналіз уроку

1. Яке місце даного уроку в темі, розділі, курсі? Як він пов’язаний з попереднім,
 на що в них 
спирається? Як цей урок працює на наступні уроки, теми, розділи? В
 чому специфіка цього
 уроку? Який його тип: – урок подачі нового матеріалу; – урок закріплення 
нань, умінь та 
навичок; – урок перевірки знань, умінь та навичок; – комбінований урок

2. Дайте характеристику реальних можливостей учнів . Які особливості 
були враховані при 
плануванні уроку?

3. Які завдання розв’язувались на уроці: - навчальні; - виховні, - розвиваючі. 
Чи був 
забезпечений їх комплекс, взаємозв’язок? Які завдання були головними, стержневими? 
Як враховані в завданнях класу його особливості, особливості окремих груп
 школярів?

4. Чому вибрана структура уроку була раціональною для розв’язання цих 
завдань? Чи 
раціонально виділене місце на уроці для опитування , вивчення нового 
матеріалу, 
закріплення вивченого тощо? Чи раціонально розподілено час, відведений 
на всі етапи 
уроку? Чи були логічними зв’язки між етапами уроку?

5. На чому (на яких поняттях, питаннях, фактах) акцентувалася увага і чому
 виділено 
головне, суттєве?

6. Чи здійснювався диференційований (особистісно зорієнтований) 
підхід до учнів? 
Як він здійснювався, чому саме так?

7. Яке поєднання методів, принципів навчання вибрано для розкриття 
нового матеріалу?
 Обґрунтуйте вибір

методів навчання:

- монологічний,

- демонстративний,

- діалогічний,

- евристичний,

- пошуковий,

- алгоритмічний,

- програмовий

методів викладання

- інформаційно-повідомляючий

- пояснювальний

- спонукаючий

- інструктивний

методів роботи учнів

- виконавський

- реконструктивний

- частково-пошуковий

- пошуковий

- творчий

принципів навчання

- науковість

- доступність

- наочність

- проблемність

- самостійність і активність учнів

- системність і послідовність

- врахування індивідуальних особливостей учнів

- диференціація

- інтеграція

- стійкість засвоєння знань, умінь і навичок

- зв’язок навчання з життям

- єдність освітніх, розвиваючих, виховних функцій навчання

методи опитування учнів

- біля дошки

- з місця

- за картками

- розв’язування задач

- виконання вправ

форми опитування учнів:

- індивідуальні

- групові

- фронтальні

- письмові

- усні

8. Як було організовано контроль за засвоєнням знань, умінь, навичок? У яких формах і якими методами здійснювався? Чому?

9. Як використовувався навчальний кабінет? Які засоби навчання:

- об’єкти навколишнього середовища,

- таблиці,

- картки,

- ілюстрації,

- ТЗН,

- комп’ютерні презентації,

- мультимедійні засоби мавчання,

- книги,

- підручники,

- записи на дошці,

- інше.

10. За рахунок чого забезпечувалась висока (низька) працездатність школярів протягом уроку?

11. За рахунок чого на уроці підтримувалась хороша психологічна атмосфера спілкування? Як було реалізовано виховний вплив особи вчителя?

12. Як і за рахунок чого забезпечувалось на уроці (і в домашній роботі школярів ) раціональне використання часу, попередження перевтоми учнів?

13. Які були продумані «запасні методичні ходи» на випадок непередбачуваної ситуації?

14. Чи вдалося повністю реалізувати всі поставлені завдання? Якщо не вдалося, то які і чому? Коли вчитель планує виконати нереалізоване?

15.Чи мала місце мотивація оцінок за роботу на уроці.

16. Місце домашнього завдання в реалізації мети уроку. Обґрунтування і пояснення домашнього завдання.

17. Чи вдалося організувати роботу дітей з оцінки власної діяльності на уроці з позицій досягнення цільової установки.

18. Рівень досягнення мети уроку.

«Готовність дитини до навчання у школі». Із скриньки народної мудрості. У вихованні все головне: і урок, і розвиток різнобічних інтересів дітей поза уроком, і взаємовідносини вихованців у колективі. В.О. Сухомлинський Школа — духовна колиска народу. В.О. Сухомлинський Школа — це майстерня, де формується думка молодого покоління. Треба міцно тримати її в руках, якщо не хочеш випустити з рук майбутнє. А .Барбюс Освіта може і повинна починатися з першого проблиску думки в дитини. Д.Писарєв Дати дітям радість праці, радість успіху в навчанні, пробудити в їхніх серцях почуття гордості, власної гідності — це перша заповідь виховання. В. О. Сухомлинський Що ми розуміємо під поняттям "готовність до школи"? * Емоційно - вольова готовність * Фізична готовність * Мовленнєво-комунікативна готовність * Позитивна мотивація * Інтелектуальна готовність * Соціальна зрілість * Психічний розвиток. — Дитина пішла в перший клас... Відбувається зміна провідних видів діяльності: місце гри поступово займає навчання. Яким воно буде? Чи буде воно упішним для вашої дитини? Адже нові обов'язки вимагають від дитини зібраності, затрат духовних і фізичних сил. Ось чому так важливо розпорядок дня школяра продумати до найдрібніших деталей. Відомий фізіолог І.П. Павлов вважав, що дотримуючись певного розпорядку дня, ми допомагаємо роботі нервових клітин, запобігаємо виснаженню нервової системи, перевтомі. Розглянемо робочий день першокласника. Підйом. Школяр має вставати о 7 годині ранку. Наступні 50 хвилин витрачаються на ранкову гімнастику, водні процедури, сніданок. Зарядка тонізує нервову систему, поліпшує роботу серця, легень, сприяє гарній поставі. Сніданок дитині потрібен легкий, оскільки попереду об 10 годині 30 хвилин її чекає другий гарячий сніданок у школі. Нехай вдома дитина вип'є чай, з'їсть печиво, фрукти. Дорога до школи. Батьки повинні показати дитині найбезпечніший шлях до школи, постійно нагадувати про дотримання правил вуличного руху. Заняття у школі тривають до 12 год 30 хв. Перерва між шкільними заняттями і домашніми має становити 3 - 3,5 години. Цей час витрачається на обід, післяобідній відпочинок, заняття за інтересами, прогулянку на свіжому повітрі. Для першокласників важливий денний сон протягом години. Для відновлення зниженої на кінець першої половини дня працездатності доцільний активний відпочинок. Молодшим школярам рекомендують перебувати на свіжому повітрі не менше трьох годин в день. Це необхідно для того, щоб дитина росла здоровою. Виконання домашніх завдань. Близько 16 години учень приступає до виконання домашніх завдань. Раціонально обладнаний робочий куточок сприяє зосередженості, а звичка підтримувати в ньому порядок виховує почуття відповідальності.Світло на столі має падати зліва. Меблі — відповідати зросту школяра. Висота стільця має бути такою, щоб нога всією ступнею торкалася до підлоги. Батьки мають стежити за правильною поставою під час письма та читання. Голова — у вертикальному положенні або трохи нахилена вперед (під кутом не більше 15°). Тулуб теж трохи нахилений уперед, передпліччя вільно лежать на столі. Відстань від очей до предметів має становити 30 - 35см. Заняття тривають ЗО хвилин. Перерви між ними — 5-10 хвилин. Вечірній відпочинок. Цей час використовується відповідно до особистих нахилів і інтересів дитини. Вона завжди має бути впевненою, що в неї знай¬деться час для спілкування з батьками і друзями, для читання улюблених книжок, малювання, конструювання, заняття спортом, перегляду телепередач. Лікарі та психологи радять дивитися телепередачі не частіше трьох разів на тиждень, причому сумарна тривалість не повинна перевищувати 6-7 годин. Вечеря має бути легкою і становити не більше 20 % денного раціону. Перед сном дитина має скласти в ранець все, що необхідно для занять, підготувати одяг, взуття до наступного дня. Сон. Першокласника рекомендують вкладати спати не пізніше 21.00. Щоб забезпечити достатньо глибокий сон, необхідно привчити дитину лягати і вставати завжди в один і той самий час; практикувати перед сном 20 - 30 хвилинні прогулянки на свіжому повітрі, спати при відчиненій кватирці. Відхилення від режиму має бути розумним, індивідуальним для кожної дитини, але батьки завжди мають дбати про те, щоб сприяти дотриманню учнями основних режимних моментів: глибокий і міцний сон, повноцінне харчування,достатнє перебування на свіжому повітрі, забезпечення загального розвитку дитини тощо. Інтелектуальна готовність передбачає сформованість уваги, розвинену пам'ять, операції аналізу, синтезу, узагальнення. До 6 - 7 років дитина повинна знати свою адресу, назву міста (села), де мешкає, назву своєї країни та її столицю; ім'я та по батькові батьків, де вони працюють, розуміти, що бабуся — це мама батька чи матері. Повинна знати пори року, їх послідовність й основні ознаки, назви місяців, дні тижня; основні види дерев,квітів, розрізняти домашніх і диких тварин, тобто орієнтуватися в часі, просторі, найближчому оточенні. Мотиваційна готовність — це бажання школяра прийняти нову для нього соціальну роль. Для цього важливо, щоб школа подобалася своєю головною діяльністю — навчанням. Вольова готовність потребує від учня вміння поставити мету, прийняти рішення, намітити план дій, виконати його, виявити зусилля, оцінити результат свого вольового зусилля. Комунікативна готовність передбачає уміння увійти в дитяче товариство, діяти разом з іншими, поступатися, підкорятися. Тобто ті риси, які забезпечують безболісну адаптацію дитини, що сприяє й позитивному розвиткові. Краще адаптовані діти, які мають високе й адекватне самооцінювання, демонструють високий рівень комунікативної готовності. Психолого-фізіологічна готовність дитини до школи. З початком навчання у житті дитини відбувається дуже багато змін. Це нові умови життя та діяльності, нові контакти, нові стосунки, нові обов'язки. Змінюється соціальна позиція: був просто дитиною, тепер став школярем; соціальний інститут навчання і виховання: не садочок, а школа, де навчальна діяльність стає провідною. Усе підпорядковується навчанню, школі. Пристосування (адаптація) дитини до школи відбувається не одразу. Це досить тривалий процес, пов'язаний зі значним напруженням усіх систем організму. Лише через 5-6 тижнів поступово підвищуються та стають більш стійкими показники працездатності, у дитини спадають напруження та тривожність. Залежно від стану здоров'я, сімейної ситуації, відвідування чи не відвідування дитячого садочка адаптація до школи має різний перебіг. Легше проходить період пристосування до школи і краще справляються з розумовими та фізичними навантаженнями здорові діти. Та сьогодні лише 20—25 % дітей ідуть до школи здоровими. Решта мають різноманітні порушення та відхилення у стані здоров'я. Методичний міст –дебати Різновид дискусії, одна з інтерактивних форм методичної роботи. Проводиться з метою розвитку практичних навичок. Темою, як правило обираються проблеми розвитку, навчання й виховання дітей. Під час проведення «методичного моста» вихователі й вчителі вдосконалюють свої аналітичні вміння. Роль ведучого виконує методист або завідувач (директор) навчального закладу. Мета дебатів;навчити педагогів краще спілкуватися одне з одним, уникаючи конфліктної ситуації. Правила гри:у грі беруть участь дві команди по 6 осіб та експерти. Команди протягом гри, використовуючи логіку, об'єктивні докази та переконливі промови, повинні переконати експертів в перевагах саме своїх поглядів на проблему. Виголошуючи свою промову, учасники зобов'язані вставати. Переконливість аргументів тієї чи іншої команди й визначає переможця. Експерти:це, як правило, найкомпетентніші в тих чи інших питаннях медпрацівники, які в ході засідання педагогічної ради, уважно слухаючи доповідачів і виступаючих, нотують основні думки, висловлені ними пропозиції, при потребі відповідають по суті поставлених питань, включаються в дискусію в межах регламенту, уточнюють, обґрунтовують окремі положення, дають експертну оцінку запропонованому проекту рішення