Вихователь + ДНЗ

Тема: Моя країна -  Україна (усний журнал)

Мета: Поглибити знання учнів про нашу державу Україну, продовжити ознайомлення учнів з національними символами України, формувати національну свідомість школярів, виховувати патріотів рідної держави, повагу до її символів; розвивати пізнавальні інтереси.

Обладнання: карта України, державні символи України, портрет Т. Шевченка, відіокліп, рушник.

Виростай, дитино, й пам`ятай,

Батьківщина – то найкращий край.

. Вступне слово вчителя.

Добрий день вам, добрі люди!

Хай вам щастя-доля буде,

Не на день і не на рік,

А на довгий-довгий вік. 

 Сьогодні на класі ми будемо:

Не просто слухати, а чути.

Не просто дивитися,а бачити.

Не просто відповідати, а міркувати,

Дружно і плідно працювати.

   Україна! Рідний край! Чарівна сторона! Скільки ніжних слів придумали люди, щоб висловити свою гарячу любов до землі, де народились і живуть. Сьогодні ми з вами поведемо розмову про найдорожче серцю кожної людини-Батьківщину. Ми часто вживаємо слова «рідна земля», «рідний край». Що вони означають? Чому вони для нас найдорожчі?

Відкриємо першу сторінку нашого завдання:  Що таке Батьківщина?

1 Що ж таке Батьківщина?

Під віконцем калина.

Тиха казка бабусі,

Ніжна пісня матусі.

2 Дужі руки у тата,

Під тополями хата

Під вербою криниця,

В чистім полі криниця.

 3 Серед лугу лелека,

І діброва далека

І веселка над лісом

І стрімкий обелісок. 

4 Зацвітає калина

Зеленіє ліщина

Степом котиться диво – луна

Це моя Україна,

Це моя Батьківщина

Що як тато і мама одна! 

5 Одна Батьківщина, і двох не буває.

Місця, де родились, завжди святі.

Хто рідну оселю свою забуває,

То й долі не знайде в житті. 

6 Моя Україна – найкраща у світі!

Ось небо блакитне і сонце в зеніті.

Моя Україна – це ліс і озерця,

Безмежні степи і чарівні джерельця. 

7 Моя Україна – це пісня весела,

Сади чарівні, мальовничі села!

Це щира, багата, як світ, її мова,

Крилата така, мелодійна, чудова.

 Друга сторінка – Державні символи України

Кожна держава має свої символи. Це візитна картка кожної країни, за якими пізнають нашу країну в світі. Давайте пригадаємо їх.

11 Прапор нашої країни

Має колір жовто-синій

І повинен кожен знати

Як два кольори єднати.

12 Синє небо – верхня смуга,

Жовте поле – смуга друга

Не забудь ніде ніколи

Україна – небо й поле.

А іще запам’ятай:

Україна - мирний край. 

13 В Гербі є аж три зубці!

Їх малюють молодці.

Молодцям сестричка Алла

Малювати помагала.

Вийшло гарно й просто:

Три зубці всі гострі!

Гімн – найголосніша пісня країни, яка надихає нас гордістю за свою країну. Гімн слухати потрібно стоячи,мовчки,з гордо піднятою головою.(Звучить Гімн України)

Відкриємо третю сторінку нашого завдання: Народні обереги.

 Крім державних символів, є символи рослини. Це – верба і калина. Правду каже прислів’я: «Без верби й калини нема України». Калина – найулюбленіший кущ в Україні. Про його походження розповідає народна легенда. Давно це було, коли на нашу країну напали турки і татари. Вони грабували, вбивали літніх людей, а дівчат й хлопців забирали у полон. Одного разу вони примітили гарну дівчину і захотіли спіймати її, але вона почала тікати. Вже була втекла, та зачепилася за кущ своїм червоним намистом. Воно розірвалося, а червоні намистини розсипалися по землі. Загинула зівчина на чужині, а з намистинок виросли прекрасні кущі з червоними кетягами. Назвали їх калиною. 

8 Найкраща у світі - моя Україна.

ЇЇ обереги – верба і калина

І нам найрідніші – Вітчизна і мати,

То як же нам щиро її не кохати.

 9 У рідному краї і серце співає.

Лелеки здалека нам весну несуть,

У рідному краї і небо безкрає

І ріки- потоки, мов струни течуть. 

10 Тут кожна травинка і кожна билинка

Вигойдують мрії на теплих вітрах.

Під вікнами мальви, в саду материнка

Оспівані щедро в піснях. 

Четверта сторінка – Столиця України. 

14 Місто Київ – це столиця,

Древня і квітуча.

Він розкинувся велично

На Дніпрових кручах.

П`ята сторінка – «Там, де звучить рідна мова, живе український народ»

 15 Українська мова –

 Давня й молода

Світить рідне слово

Як жива вода.

 16 Звідки воно взялось –

Діло не просте,

В душу засівалось

І з душі росте. 

17 Наша мова калинова

І ласкава, і медова,

І багата, і не бідна-

Бо то мова наша рідна! 

18 Розцвітай же слово!

І в родині, і у школі.

Й на заводі, і у полі

Пречудесно, пречудово –

Розцвітай же слово.

19 Красивий, щедрий рідний край,

І мова наша солов`їна.

Люби, шануй, оберігай

Усе, що зветься Україна.

Шоста сторінка – Народна скарбничка.Мудрість українського народу(народні ігри, забави,прислів’я, приказки) На цій сторінці потрібно доповнити прислів’я.

Людина без Вітчизни,( як соловей без пісні)

Всюди добре, (а вдома краще)

Рідна земля, (і в жмені мила)

Сьома сторінка – «Віночок українських народних пісень»

Відіокліп про Україну "Чим пишаються українці"

Восьма сторінка – Український гопак (розучування 2-3 колін: "голубець", "канаточка", присяд")

Ми відкрили всі сторінки. Що ми бачимо. Карту якої країни ми склали?.

20 Захисти нас, Боже, від лихої долі,

Уроди доволі житечка на полі,

Щоб сміялись дзвінко діти в кожній хаті,

Щоб були щасливі і багаті.

21 Я здійму до неба крильця – рученята,

Помолюсь за маму, помолюсь за тата,

За сестру, за брата,  за усю родину

І за рідну неньку - Україну.

Дев`ята сторінка. Українська гра "Подоляночка"

Заключне слово вчителя.

-          Любов до мами й тата, до рідних, любов до Батьківщини – це найсвітліші й найвищі почуття. Коли така любов є у серці, тоді людина добра, щира й відважна, тоді вона може зробити все для того, щоб Україна і надалі ставала квітучою державою, сильною і багатою. А для цього потрібно здобувати знання, багато знати, вміти, бо ж вам будувати майбутнє нашої держави. Тож старайтесь вчитися так, щоб вами гордилися ваші рідні, ваші друзі, вся Україна! В добрий час .

ІГРИ В ПРИМІЩЕННІ!

«Прищепки»

Участвует любое количество детей. Водящий просит отвернуться всех участников и посчитать до 30, а в это время цепляет прищепки к предметам домашнего обихода — к люстре, картинам, занавескам, мягким игрушкам, посуде (всего 20-30 штук). Тот, кому удалось собрать больше всех прищепок, получает приз и становится водящим

 «Титаник»

Налейте в ведро воду (не больше половины). Каждому ребенку дайте в руки одноразовый стаканчик. В роли «Титаника» тоже будет пластиковый стаканчик. Налейте в него немного воды (он должен держаться на плаву) и поставьте в центр ведра. Теперь дети должны встать в круг и по-очереди подливать в плавающий стаканчик воду. Тот, кто утопил «Титаник», выбывает, а игра продолжается до тех пор, пока не останется один участник. Он и становится Капитаном, а вся детская компания отправляется есть айсберги. Мороженое, конечно!

«Воздушный бой»

Надуйте 10 круглых воздушных шаров (по 5 штук двух разных цветов). Создайте две команды. Разделите помещение на 2-е равные части мелом, расставьте команды друг против друга. Каждой команде раздайте по 5 шаров. Задача: пока звучит музыка, нужно перебросить шары на сторону соперника. Это не так просто, ведь соперники возвращают  победные шары! Как только музыка останавливается, ребятишки замирают. Ведем подсчеты. Этот веселый конкурс для детей проводится в несколько этапов.

Побеждает та команда, на чьей стороне меньше шаров.

Расставьте пластиковые бутылки (по 5-6 для каждой команды) с водой на расстоянии 50-60 см в ряд. Это эстафета для двух команд, бежать надо «серпантином» между бутылками. Обратно — по прямой. «Узкую тропу» должны пройти все игроки команды на скорость.

Пещера злых духов

Капитан: «Мы оказались в пещере злых духов. По преданиям туземцев, пройти пещеру можно только в том случае, если вы нарисуете по 10 портретов этих духов и развесите на стенах пещеры… Одно условие! Все духи должны быть разными!»

Снова делим детей на 2 команды. Раздаете каждой команде по 10 одноразовых тарелок, краски (гуашь) и кисточки. На тарелках дети должны быстро нарисовать рожицы и повесить с помощью прищепок на веревки, натянутые между деревьями. У каждой команды получится смешная галерея портретов.

Капитан выбирает команду-победителя, награждает: Вот теперь мы можем идти дальше! Вы задобрили злых духов пещеры!

Живая вода  Продолжаем соревноваться командами. Теперь строим детей рядом друг с другом на расстоянии 50 см, боком друг к другу. Каждая команда создает собственную «цепочку». Каждый ребенок держит в руке одноразовый стаканчик.

Капитан: «В пути нам может понадобиться «живая вода». Добыть ее не просто… Целебной вода станет только в том случае, если каждый из вас будет быстрым и аккуратным!»

Первый игрок команды черпает воду в широкой миске свои стаканчиком, как можно аккуратнее переливает ее в стаканчик соседа. И так дальше по цепочке. Бежать никуда не надо, просто стоим на месте и переливаем воду. Самая сложная работа у того игрока, рядом с которым стоит пустая пластиковая бутылка. Ему нужно попасть в узкое горлышко и налить воду. Во время эстафеты теряется много воды, поэтому просто играем 3-4 минуты, потом сравниваем содержимое бутылок. Победителя видно сразу!

Строим крепость  Выбираем по одному участнику от каждой команды.

Капитан: «Я уже говорил о людоедах, которые живут в этих краях. Так вот! Нам нужно уметь быстро строить крепости, чтобы не стать их обедом!»

Раздаем двум игрокам по 15 больших картонных стаканчиков. Нужно на скорость сложить пирамиду: нижний этаж 5 штук, потом 4, 3, 2, 1. Если будут желающие посоревноваться еще, предоставляем такую возможность

Гра-змагання «Здоров'я  на 12»

      (Сценарій гри-змагання в початковій школі)

Мета: прищеплювати у дітей необхідність берегти і зміцнювати своє здоров'я. 

 Правила проведення гри-змагання:

1. Поділ класу на групи.

3. Вибір журі

             Хід гри: 

1.                Емоційний настрій:«Я здоров'я бережу - сам собі допоможу». (Слайд 1) 

2. Постановка мети заняття.

- У природи є закон - буде щасливий тільки той, хто збереже здоров'я.

Геть жени всі хворобы!

Поучись бути здоровим! (Слайд2) 

3. Поділ класу на групи: -Хлопці утворюють першу команду. Дівчата –другу. Займають свої місця за столами. Вболівальники – третя команда.

В е д у ч и й

Сьогодні ми не будемо навчатись,

А  будемо лише змагатись.

Ви всі з'явилися на свято

І, мабуть, вже слід розпочинати. 

У народі кажуть: «Немає щастя без здоров'я», «Здоров'я — найбільше багатство у світі»,

«Міцне здоров'я — найдорожчий скарб». 

Приємно бути здоровим, тільки необхідно знати, ЯК здоровим стати. Сьогодні в нас урочистий момент. Ми звітуємо перед собою, друзями, гостями, як ми навчилися берегти і зміцнювати своє здоров'я, ми ще раз доведемо, що здоров'я кожної людини залежить від неї самої. 

Щоб рости і гартуватись,

І міцніти, як броня,

Треба, друзі, піклуватись

Про здоров'я вам щодня.

Отже, вашій увазі пропонуємо гру – подоріж на тему «Здоров'я на 12»

 1. Добрий день, малята,

Любі хлопчики й дівчата.

Вас зібралося багато —

Ви, мабуть, прийшли на свято. 

Команда 1. . Ми — команда «Нехворійко».

З сонечком ми дружимо,

Ніколи не хворіємо.

На повітрі більше ми буваємо,

Вітамінчики вживаємо.

2.     Не боїмося водички,

Вмиваєм своє личко,

Гартуємось, купаємось,

Водою обливаємось.

3.      На сонечку засмагаємо,

Панамкою голівку прикриваємо.

Фрукти, овочі збираємо,

Мити їх не забуваємо. 

4.. Є три вірних друга в нас:

Сонце, повітря, вода повсякчас.

Будете з ними ви міцно дружити,

Більше ніколи не будете хворіти 

В е д у ч и й . Запрошуємо команду «Здоров'ятко». 

1. Ми — команда «Здоров'ятко».

Хто здоровий, той сміється,

Усе йому в житті вдається,

Він долає всі вершини, —

Це ж чудово для людини. 

2. Хто здоровий, той не плаче,

Жде його в житті удача.

Він  уміє працювати,

Вчитись і відпочивати. 

1.     Хто здоровий — не сумує,

Над загадками мудрує. Він

сміливо в світ іде

Й за собою всіх веде. 

4. Бо здоров'я — це прекрасно,

Здорово, чудово, ясно!

І доступні для людини Всі дороги і стежки. 

Учень:  Здоров'я — це сила!

Здоров'я — це клас!

Хай буде здоров'я

У вас і у нас

   Вед у ч и й. Просимо журі оцінити виступи команд! — Дякуємо шановному журі. 

І так, наша гра – подоріж буде проходити 7 секторів. Кожен сектор має своє завдання. Команди будуть змагатися. Вболівальники – підтримувати команди. А журі – стежити і оцінювати їх виступи. Всі взяли із собою в дорогу – усмішку, удачу, спритність, дружбу, увагу..і обов’язково – здоров’я. Я бажаю вам перемоги. В путь! 

Визначення ходу гри.

⇒ Синій сектор – «Жива вода». В кожному поході, навіть віртуальному необхідно мати свій запас питної води. Ось ми й наповнимо наші похідні пляшечки, щоб спрага нас не здолала.

Дві команди по 5 учасників. У кожного в руках пластиковий стаканчик. Перший гравець набирає воду із відра. Переливає наступному і так до 5 гравця. Останній  переливає у пляшку. Необхідно менше води розлити. (Час – 2 хвилини)

Перемога – у кого в пляшці більше води і менше розлито.

⇒ Червоний сектор – «Яка команда швидше відгадає загадки» (необхідно вклеїти малюнок – відгадку у віконце до загадки.) (Час 2-3 хв)

Хвостик з кістки, На спині - щетина...	місце для картинки «гребінець»
Гладко, духмяно, миє чисто, Вислизає, як живе, Але не випущу його я. Білою піною піниться, Руки мити не лінується...	місце для картинки «мило»
Ліг в кишеню і чатує реву, плаксу і нечепуру, їм втре потоки сліз, не забуде він про ніс ...	місце для картинки «носовичок»
Я мовчки дивлюся на всіх, і всі дивляться на мене. Веселі бачать сміх, з сумними плачу я. Глибоке, як ріка, я вдома на стіні. Побачить старий старого, дитина - дитини в мені ...	місце для картинки «дзеркало»

⇒ Жовтий сектор - «Розминка». Гра «Вітамінка».

Із букв утвори слово: В,І,Т,А,М,І,Н,К,А. діти в руках тримають букви і утворюють «Живе» слово»

Питання для гравців:

·        КІТ

·        МАНКА

·        ВІТА

·        ВІКНА

·        ТАНК

⇒ Зелений сектор – багато перешкод на нашому шляху. І «Повітряна битва» - не минуча»

10 повітряних кульок (5+5). Команда в дві шеренги – обличчям один до одного.  Кожній команді раздано по 5 кульок одного кольору. Задача: доки звучит музика, необхідно перекинути  кульку на бік суперника.. Як тільки музика зупиняється, гравці завмирають. Ведеться підрахунок.

Перемагає та команда, на чиєму боці  менше кульок.

⇒ Коричневий сектор -  Підкріпитися нам допоможе – придбаний запас харчів. («Прищепки»)

Приймає учать – вся команда. 30 прищепок розкладаються по всій залі. Та команда, яка за сигналом, поки гратиме музика, назбирає найбільшу кількість прищепок – виграє.

⇒ Жовтий сектор «Профілактика лікування в нескінченності руху» - займайтеся фізкультурою і спортом!

Завдання в конверті: зберіть «пазл» на спортивну тему, визначте, який вид спорту зображений. Візьміть картку з правильною назвою. (Футбол, хокей, плавання, фігурне катання.)

⇒ Помаранчевий  сектор -  «Смачно та корисно»

Завдання в конверті: використовуючи картинки продуктів харчування «зваріть» страву до обіду, яке буде не тільки смачним, але і корисним. У каструлю покладіть тільки ті продукти, з яких складатиметься ваша страва. Аргументуйте свій вибір продуктів і дайте назву страві. (Картинки овочів, м'яса, молочних продуктів, фруктів, круп.)

6. Підведення підсумків підпис  грамот.

 Конкурс  «Вболівальників»

3. Загадки «Що корисне для здоров'я?»

1. Жовте, кисле, на дереві висне. (Лимон) 

2. Корисний дуже я продукт. Ведмідь мені найкращий друг.

(Мед) 

3. Росту я глибоко в землі, Там зручно, дуже жить мені.

Коли мене на терці труть.

То завжди гіркі сльози ллють. (Хрін) 

4. Я — ягідка червона, На кущику росту. При грипі я

корисна — Хворобу прожену. (Малина)

5. Як не віриш — перевір:

На мені дванадцять шкір.

Хто гризне — в сльозах покине.

Як я звуся?.. (Цибулина). 

6. Я — рідний братик цибулі.

Я ходжу і білій кожушині.

Мене вживають, коли грип,

І називаюсь Я... (часник). 

7. Рефлексія: «Смайлики». Визначте ваш настрій наприкінці гри.

 8. Заключне слово вчителя.

, 1-й в е д у ч и й

Всі Чуковського читали

І його вже упізнали.

Він великий умивальник,

Від відомий Мий до дір,

Умивальників начальник

І мочалок командир. 

А ось і лікар Айболить,

 Що лікує завжди всіх.

У журі він теж сидить.

Та сьогодні не лікує,

А за конкурсом слідкує. 

Хто дружити з нею буде,

Той хвороби всі забуде.

Виросте міцним, здоровим,

І відгонить всі хвороби.

Здогадались, хто вона? (Королева Чистота). 

Підійшла до кінця наша зустріч. Хочеться, щоб вона виявилася для вас корисною, викликала роздуми, бажання вести здоровий спосіб життя. Не забувайте - жити треба на 12.

  

Учимося спілкуватися:

Уникнення конфліктів з іншими людьми

Мета: допомогти учням з'ясувати причини кон­фліктів між людьми та способи їх уникнення; форму­вати навички культурної поведінки, сприяти налаго­дженню дружніх стосунків у колективі; розвивати мовлення учнів; виховувати навички культури спілкування.

Обладнання: презентація, мультимедійний центр, малюнки, плакат з епіграфом,   аудіозапис пісні про дружбу.

Хід заняття

І. Вступна частина

  На дошці епіграф:        Перш ніж сказати – порахуй до десяти,

                                         Перш ніж образити – порахуй до ста,

                                         Перш ніж ударити – порахуй до тисячі.

                                                                                                Народна мудрість

   Скільки людей — стільки характерів. У кожного з нас є своє світобачення, світосприйняття, інтереси, уподобання, плюси і мінуси у характері. Сьогодні на занятті ми з’ясуємо причини конфліктів між людьми та спробуємо зрозуміти, як можна їх уникнути.

ІІ. Основна частина

1. Вправа «Мікрофон»

    Прочитайте ряд слів, знайдіть серед них «зайве» слово:

Мир, дружба, конфлікт, друзі.

2. Бесіда

- Що таке, на вашу думку, конфлікт? (Суперечність, що виникає між людьми.)

- Конфлікт дає користь чи шкодить?

3.  Складання списку причин конфліктів

·              особиста неприязнь;

·              різні думки, характери;

·              небажання вислухати один одного;

·              зіткнення інтересів;

·              невміння слухати;

·              знущання над слабшими;

·              невміння прощати;

·              невміння товаришувати.

4. Довідкове бюро

- Послухайте, як пояснює значення слова «конфлікт» тлумачний словник:

Конфлікт – зіткнення протилежних інтересів, думок, поглядів; серйозні розбіжності, гострі суперечки між людьми.

— Що таке культура поведінки? (Це уміння поводитися так, щоб бути приємним для всіх.)

—   Чи завжди ви ввічливо поводитесь?

5. Доповніть висловлювання

Якщо ти добра людина, то ти повинен:

-              допомагати друзям в біді;

-               шанувати працю інших людей;

-               захищати слабших;

-               поважати старших;

-               розуміти оточуючих …

6. Впишіть пропушені слова:

Взаємини людей – велика ___________, їх треба всіляко __________й ____________. Слід учитися розуміти стан іншої людини, ____________ її почуття, _____________ з  її  інтересами.

(Цінність, підтримувати, збагачувати, поважати, рахуватися.)

7. Робота в парах. Технологія «2 – 4 – всі разом»

- Які риси характеру людини, на вашу думку, призводять до конфлікту?

Подорож у минуле

- Пригадай. Чи виникали у тебе конфлікти з одноклассниками?

- Як ти поводився під час суперечки? (Відповіді учнів.)

- Хто виграв суперечку?

- Чи могло бути по-іншому?

- За ким, на вашу думку, завжди перемога в суперечці?

- Послухайте вірш:

Хлопчик цей – велика злюка.

Шарпнув він мене за руку,

Обізвав: «Всезнайка, соня

І бабусина тихоня,

Мала, чапля із поліна

І зануда, як Мальвіна».

Я сказала: «Ти на вроду,

Мов опудало з городу».

Він сказав і я сказала.

Він замовк і я змовчала.

Ми мовчали і сопіли…

Яблука уже доспіли.

Хлопчик яблуко зірвав

І мені подарував.  М.Людкевич

- Чим закінчилася сварка? (Миром)

8. Правила поводження в колективі, які б допомогли вам уникати конфліктів з товаришами:

— будь стриманим;

— гаси в собі спалахи гніву;

— контролюй свою поведінку та мову;

— будь доброзичливим;

— допоможи товаришам уникнути конфлікту.

9. Технологія «Крісло автора»

 Кілька учнів висловлюють свої думки «Як запобігти конфліктам?»

10. Якщо ви не можете втриматися від відповіді опонентові, дотримуйтесь таких правил:

1. Стримуйте своє роздратування.

2. Будьте впевнені в собі.

3. Не давайте протилежній стороні негативних оцінок.

4. Ясно формулюйте, чого ви хочете.

5. Запропонуйте висловитися насамперед опонентові.

11. Хочеш змінити світ – почни з себе

   Поясніть прислів’я:

Найважче – самого себе побороти.

   Важливо вміти зробити перший крок до примирення. Зробити це вам допоможуть мирилки. (Слухання мирилок.)

12. Добрі вчинки роблять нас щирішими!

                                Правила спілкування:

ввічливість,        інтерес до справ інших,         спільні справи.

-       Чому з’явилися мирилки?

-       А  чому люди сваряться?

-       Як ви вважаєте, яку людину можна назвати конфліктною?

13. Правила розв’язання конфлікту:

1. Краще вирішити проблему за допомогою переговорів, аніж не помічати її чи сваритися.

2. Домовтесь про час і місце для переговорів.

3. Обговоріть правила проведення переговорів, наголосіть на тому, що вони мають відбутися в спокійному тоні.

4. Намагайтеся вирішувати проблему, а не стати переможцем за будь-яку ціну.

5. Дотримуйтеся принципів ведення переговорів.

Правила ведення переговорів:

- обговорюйте проблему, а не людей;

- з’ясуйте глибинні причини виникнення конфлікту;

- запропонуйте якнайбільше ідей щодо розв’язання конфлікту;

- розгляньте, наскільки ці ідеї відповідають вашим інтересам.

6. Прийміть рішення, яке влаштовує всіх, і домовтеся його виконувати.

ІІІ. Підсумок заняття

  1. Прочитайте прислів’я, поясніть їх.

·        Немає болота без жаби, так і немає людини без вади.

·        Де згода, там перемога.

2. Технологія «Мікрофон»

 - Що нового для себе ви відкрили на сьогоднішньому уроці?

 - Чому виникають конфлікти?

 - Як уникнути їх?

3. Гра «Комплімент»

       Мир, мир, миром,
       Пироги з сиром,
       Вареники з маслом,
       А ми друзі красні.

   Діти стають в коло, по черзі, повертаючись один до одного, говорять компліменти.

 - Давайте посміхнемось один одному і скажемо приємні слова.

 (Звучить пісня про дружбу.)

ПОШТА дитячого садка

Четвертий урок

Знання і навички з безпеки життєдіяльності,  

яких мають набути діти дошкільного віку 
 

Молодша група ( 3 - 4 роки) 

- поняття про користь та небезпеку вогню;

- елементарні заборонні правила з пожежної безпеки;

- елементарні правила поведінки на дорозі, уявлення про дію світлофора;

- початкові правила поводження з незнайомцями;

- початкові знання про правила поводження з домашніми тваринами;

- знання про існування отруйних грибів та ягід;

- заборонні правила поведінки біля водойми в літній та зимово-весняний період;

 - знання про небезпеку користування гострими, ріжучими, дрібними предметами;

- знання про небезпеку від гарячого;

 - знання про поводження біля відчиненого вікна та балкону;

- вміння бігати, стрибати, падати без травм

Середня група ( 4-5 років)

- поняття про корисний вогонь, причини виникнення пожежі, елементарні рятувальні дії під час пожежі;

- поняття про різні види переходів, дорожні знаки для пішоходів, правила поведінки в транспорті та біля дороги, катання на санчатах, лижах, ковзанах;

- знання правил поводження з незнайомцями та уявлення про наслідок забав у небезпечних місцях;

- розширені знання про небезпеку від користування гострими, ріжучими та вибухонебезпечними предметами;

- елементарні знання про небезпеку самостійного користування ліками та термометром;

- більш глибокі знання про отруйні гриби, ягоди, рослини;

- взаємовідносини з чужими та домашніми тваринами;

- поводження на водоймі у різні пори року  

 Старша група ( 5- 6 років) 

- уміти запобігати виникненню пожежі, знати правила пожежної безпеки вдома, уміти діяти при виникненні пожежі;

- знати частини вулиці, орієнтуватись за світлофором та деякими дорожніми знаками, мати уявлення про роботу ДАІ;

- знати правила поведінки в транспорті та поряд з ним;

- мати уяву про власну поведінку, якщо загубився в незнайомому місці;

- мати навички безпечної гри з м'ячем, катання на санчатах, лижах, ковзанах;

- відрізняти найвідоміші отруйні гриби від їстивних, засвоїти правила контакту з домашніми, дикими і безпритульними тваринами, мати уявлення про небезпеку і захист від комах, знати про поведінку у лісі та водоймі, в полі;

- уміти обережно користуватись ножем, ножицями, голкою, виделкою;

- мати уявлення про вибухонебезпечні предмети;

- мати уявлення про наслідки користування ліками і термометром;

- знати про небезпеку користування електричними і газовими приладами;

- мати уявлення про поведінку під час стихійного лиха (ураган, гроза, повінь, землетрус);

- знати про шкідливий вплив радіації;

- мати елементарні практичні навички надання першої медичної допомоги та самодопомоги при незначних пошкодженнях;

- володіти навичками особистої гігієни з метою запобігання респіраторним, шкірним, кишковим захворюванням;

- уміти чинити опір пропозиції запалити цигарку чи спробувати алкогольні напої, наркотичну речовину;

- знати про профілактику гельмінтозу та педикульозу.

  

Фрагмент з книги «5 шляхів до серця дитини»

Іноді діти розмовляють мовою, яку нам, дорослим, важко зрозуміти. Це може бути їм лише зрозумілий сленг, але i нас – дорослих – також не завжди розуміють діти, тому що, розмовляючи з ними, ми не завжди можемо висловити свої думки. Але ще гipше, коли ми не завжди можемо виразити дитині свої почуття i любов на зрозумілій їй мові.

Чи вмієте ви говорити на мові любові?

Кожній дитині властиво розуміти любов батьків по-своєму. I якщо батьки знають цю «мову», дитина краще зрозуміє їx.

Любов потрібна кожній дитині, інакше їй ніколи не стати повноцінною дорослою людиною. Любов – це найнадійніший фундамент спокійного дитинства. Якщо це розуміють дорослі, дитина виростає доброю i щедрою людиною.

Основне батьківське завдання – виростити зрілу та відповідальну людину. Але які б якості ви не розвивали в дитині, головне – будувати виховання на любові.

Впевненість у любові оточуючих.

Коли дитина впевнена у любові оточуючих, вона стає більш слухняною, допитливою. 3 цієї впевненості малюк бере сили, щоб протистояти труднощам, з якими зустрічається. Ця впевненість для нього – як бензобак для автомобіля! Дитина зуміє реалізувати свої здібності лише за умови, якщо дорослі регулярно наповнюють цією впевненістю її серце. Як цього досягти? Звичайно, любов’ю. Проявляти саме той спосіб прояву любові, який є найбільш зрозумілим для дитини, знайти для неї індивідуальний, особливий шлях вираження почуттів.

Батьківська любов повинна бути безумовною,

адже справжня любов умов не виставляє. Безумовна любов – це найвища форма любові! Адже ми любимо дитину просто за те, що вона є, незалежно від того, як  вона поводить себе. Ми всі це розуміємо, але іноді не відаємо собі звіту в тому, що нашу (батьківську) любов дітям доводиться завойовувати. Батьки люблять дитину, але з поправкою: вона повинна добре навчатися i гарно себе поводити. I лише у цьому випадку вона отримує подарунки, привілеї та схвалення. Звичайно, ми повинні навчати i виховувати дитинуад.

Але спочатку необхідно наповнити серце дитини впевненістю у нашій безумовній любові! 

I робити це треба регулярно, щоб ця впевненість не випарувалась. Тоді у дитини не виникає страху, провини, вона буде відчувати, що потрібна. Безумовну любов ніщо не може похитнути. Ми любимо дитину, навіть якщо вона некрасива i зірок з неба не дістає. Ми любимо її, якщо вона не виправдовує наших надій. I найважче – ми любимо її, щоб вона не зробила. Це не означає, що будь-який вчинок дитини ми виправдовуємо. Це означає, що ми любимо дитину i показуємо їй це, навіть якщо її поведінка не найкраща.

Спілкуючись з дітьми, необхідно частіше нагадувати собі:

1. Перед нами діти.

2. Вони поводять себе як діти.

3. Буває, що їхня поведінка діє нам на нерви.

4. Якщо ми виконуємо свої  батьківські обов’язки i любимо дітей, незважаючи на їx витівки, вони, подорослішавши, виправляються.

5. Якщо вони повинні догодити мені, щоб заслужити любов, якщо моя любов умовна, діти її не відчують. Тоді вони гублять впевненість у собі й не здатні правильно оцінювати власні вчинки, а значить, не можуть контролювати їx, поводитись більш зріло.

6. Якщо перш, ніж заслужити любов, вони повинні стати такими, якими ми хочемо їx бачити, вони стануть невпевненими у собі: «скільки не намагайся – вимоги надто високі». А в результаті – невпевненість, тривожність, занижена самооцінка та озлобленість.

7. Якщо ми любимо їx, не дивлячись ні на що, вони завжди зможуть контролювати свою поведінку й не піддаватися тривозі.

Найголовніше – ЛЮБИТИ!

Перші роки. Для немовляти молоко i ніжність – синоніми. Воно не розрізняють такі речі, як їжа та любов. Без їжі дитина не виживе, i без любові також. Якщо дитина не знає прихильності, вона помирає емоційно, вона не здатна жити повноцінним життям. Майже усі дослідження доводять, що емоційний фундамент закладається протягом перших півтора років. Особливо вагому роль тут відіграють взаємини дитини з матір’ю. Їжа, яка забезпечує майбутнє емоційне здоров’я, це:

• дотик;

• ласкаві слова;

• ніжна опіка.

Та дитина росте. Вчиться ходити, говорити, вона все більше усвідомлює себе як особистість. Вона відокремлює себе від інших – є вона, є інші. Вона, як i раніше, залежить від матері, але тепер розуміє, що вона i мама – це не одне й теж саме.

Дитина стає старшою i тепер може любити більш активно. Тепер вона не просто отримує любов, вона може на неї відповісти! Дитина ще не готова до самовіддачі. Вона по-дитячому егоїстична. Але протягом наступних років її здатність виражати любов зросте. I якщо дитина, як i раніше, відчуває любов старших, все частіше вона буде ділитися своєю.

Підлітковий вік. Перехідний вік сам по собі не загрозливий, але дитина, яка вступає в нього без впевненості у любові оточуючих, особливо вразлива. Вона не готова зустрітися з такою кількістю проблем. Діти, які не знали безумовної любові, самотужки привчаються давати любов «по бартеру» – в обмін на щось. Вони дорослішають, стають підлітками, в ідеалі оволодіваючи до того часу мистецтвом маніпулювання батьками. Доки такій дитині догоджають, вона мила й привітна, любить батьків, але як тільки щось не по її норову, вона перестає любити їх. У відповідь на це батьки, які також не вміють любити безумовно, позбавляють дитину любові взагалі. Погодьтеся – це порочне коло, у результаті якого підліток стає озлобленим i розчарованим.

Щоб дитина відчула вашу любов, ви повинні знайти особливий шлях до її серця i навчитися проявляти свою любов, виходячи з цього. Діти по-різному відчувають любов, але кожна дитина потребує її. Існує 5 способів (основних), якими діти виражають любов:

1)   дотик;

2)   слова заохочення;

3)   час;

4)   подарунки;

5)   допомога.

Якщо в сім’ї декілька дітей, то навряд мови їхньої любові співпадають. У дітей різні характери, i любов вони сприймають по-різному. 3 кожною дитиною необхідно говорити на її рідній мові любові. Але для того, щоб успішно впровадити даний шлях, нам необхідно ще раз підкреслити необхідність безумовної любові до дитини. I важливо пам’ятати, що до п’яти років у дитини неможливо встановити лише один шлях до його серця.

Дотик - один із найважливіших проявів любові людини. У перші роки життя дитини необхідно, щоб дорослі брали її на руки, обнімали, гладили по голівці, цілували, садовили її на коліна тощо. Тактильна ласка однаково важлива як для хлопчиків, так i для дівчаток. Тому, коли ви виражаєте свою любов за допомогою ніжних дотиків, поцілунків, цим можна сказати набагато більше, ніж словами «Я тебе люблю».

Слова заохочення. Коли ми хвалимо дитину, ми дякуємо їй за те, що вона зробила, чого досягла сама. Проте не треба хвалити дитину надто часто тому, що слова втратять усю силу i сенс. Пам’ятайте, що кожна похвала має бути обґрунтованою та щирою. У спілкуванні з дитиною намагайтеся говорити спокійно i м’яко, навіть тоді, коли ви незадоволені. Слід менше вимагати від дитини i частіше просити її: «Ти не міг би…», «Може зробиш…», «Мені було б приємно, коли ти…». Якщо у вас вирвалося грубе зауваження, слід вибачитися перед дитиною. Пам’ятайте, що постійна критика шкодить їй; бо вона аж ніяк не є доказом батьківської любові Кожного дня даруйте дитині приємні слова підтримки, заохочення, схвалення, ласки, які свідчитимуть про любов до неї.

Час - це ваш подарунок дитині. Ви ніби говорите: «Ти потрібна мені, мені подобається бути з тобою». Іноді діти роблять погані вчинки саме з метою, щоб батьки звернули на них увагу: бути наказаним все ж краще, ніж бути забутим. Проводити час разом – значить віддати дитині свою увагу сповна. Форми сумісного проведення часу в кожній сім’ї різні: читання казок, бесіда за сімейною вечерею, гра у футбол, ремонт машини, допомога на дачі тощо. I як би ви не були зайняті, хоча б кілька годин на тиждень подаруйте не лише хатнім справам, телевізору, іншим власним уподобанням, а в першу чергу – своїй дитині.

Подарунок - це символ любові тоді, коли дитина відчуває, що батьки дійсно турбуються про неї Багато батьків використовують подарунки, щоб відкупитися від дитини. Діти, які одержують такі подарунки, починають думати, ніби любов можна замінити різними речами. Тому пам’ятайте, що справа не в кількості. Не намагайтеся вразити дитину ціною, розмірами i кількістю подарунків. Якщо ви хочете віддячити дитині за послугу – це плата, якщо намагаєтеся підкупити її – хабар. Справжній подарунок дається не в обмін на щось, а просто так. Сюрпризами можуть бути тільки різдвяні подарунки та подарунки до дня народження. Інші подарунки краще вибирати з дітьми, особливо якщо це одяг. Подарунки не обов’язково купувати. Їх можна знаходити, робити самим. Подарунком може стати все, що завгодно: польові квіти, камінчики, чудернацької форми гілочки, пір’ячка, горішок тощо. Головне – придумати, як його подарувати.

Допомога. Материнство та батьківство багато в чому подібні до професій, i дуже нелегких. Можна сказати, що кожний з батьків несе відповідальність за виконання довгострокового (принаймні до досягнення дитиною 18 років) контракту, що передбачає ненормований робочий день. Кожного дня діти звертаються до вас із різноманітними запитаннями, проханнями. Завдання батьків – почути їx i відповісти на них. Якщо ми допомагаємо дитині й робимо це з радістю, то душа її наповнюється любов’ю. Якщо батьки буркотять i сварять дитину, така допомога її не радує.

Допомагати дітям – не означає повністю обслуговувати їx. Спочатку ми дійсно багато робимо за них. Проте потім, коли вони підростуть, ми мусимо навчити їх всьому, щоб i вони допомагали нам.

На кожному етапі розвитку дитини ми використовуємо різні «мови» нашої любові Тому для батьків важливо обрати саме ту «мову» (дотик, слова заохочення, час, подарунки, допомога), яка веде до серця дитини.

10 «золотих правил» виховання щасливих дітей

Правило1. Не марнуйте часу дитини. У ранньому дитинстві мозок найкраще сприймає нове, накопичує знання. Пізніше їх засвоїти набагато важче 

Правило 2. Формуйте самоповагу. Необхідно розвивати в дитини такі здібності, прищеплювати такі навички, котрі б вирізняли її з-поміж інших, викликали б повагу ровесників і дорослих. Діти мають знати, що успіх, майбутній добробут залежить від них самих. І ще: у кожної дитини має бути хороший друг. Батьки спрямовують цю дружбу і зміцнюють її.

Правило 3. Навчіть дитину спілкуватися. Є шість умов, за яких у дитини виробляються корисні навички: щира любов до батьків ( дає відчуття захищеності); приязне ставлення до навколишніх ( не лише до близьких та рідних); зовнішня привабливість ( одяг, манери); можливість спостерігати правильне спілкування ( поведінка батьків, учителів, ровесників); висока самооцінка, а звідси – впевненість у собі; середній ( як мінімум) запас слів; вміння підтримувати розмову. 

Правило 4. Пильнуйте, щоб дитина не стала теле або комп’ютереманом. Бо ці види діяльності гальмують в дітей розвиток лівої півкулі головного мозку. А нею визначається розвиток мови. Отже з часом у дитини можуть виникнути проблеми у спілкуванні.

Правило 5. Виховуйте відповідальність, порядність. Не лише повсякчас пояснюйте «що таке добре, а що – погано», а й закріплюйте гарні навички, карайте за негідні вчинки. Прикладом повинні бути ви самі. 

Правило 6. Навчіть дитину шанувати сім’ю . Щоб виростити ніжних і люблячих дітей, оточіть їх піклуванням, ласкою з перших днів життя. Діти мають бачити, що йдучи на роботу чи повертаючись додому, тато – мама цілуються – це сімейний ритуал. 

Правило 7. Живіть у хорошому оточенні. Друзі, яких виберуть собі ваші діти, впливатимуть на їхні моральні орієнтири, поведінку. Якщо ви живете на соціально – психологічному смітнику, дітям важко бути вийти з нього, розповсюджуючи пахощі троянд. 

Правило 8. Будьте вимогливими. Але не будьте тиранами. Розумними і слухняними діти стають не відразу, на це треба витратити роки. 

Правили 9. Привчайте дитину до праці. Але без примусу. Подбайте, щоб вони набули трудових навичок, подбайте, щоб їхнє життя було заповнене цікавими і корисними справами.

Правило 10. Не робіть за дітей те, що вони можуть зробити самі. Нехай все перепробують, нехай навчаться на власних помилках.

Поради батькам:

«Поведінка батьків в адаптаційний період»

ЯК  ТРЕБА ПОВОДИТИСЯ  батькам з дитиною, коли вона уперше почала відвідувати дитячий садок.

1.       Не залишати його в дошкільній установі на цілий день, якомога раніше  забирати його додому.

2.      Створити спокійний безконфліктний клімат для нього в родині.

3.      Щадити його ослаблену нервову систему.

4.      Не збільшувати, а зменшувати навантаження на нервову систему.

5.      Якомога раніше  повідомити медсестрі й вихователеві про особистісні особливості дитини.

6.       Не кутати дитини, а одягати його так, як необхідно відповідно до  температури.

7.      Створювати у вихідні дні будинку для нього режим такої ж, як і в дитячому саду.

8.      Не реагувати на витівки дитини й не карати його за капризи.

9.      При виявленій зміні у звичайному поводженні дитини якомога раніше  звернутися до лікаря.

10.  При вираженні невротичної реакції залишити маля на кілька днів вдома й виконувати приписання лікаря.         

     ЯК НЕ ТРЕБА ПОВОДИТИСЯ  батькам з дитиною, коли вона уперше почала відвідувати дитячий сад.

1.      У присутності дитини погано говорити про дитячий садок.

2.      "Карати" дитини  садком і пізно забирати її додому.

3.      Заважати її контактам з дітьми в групі.

4.      Увесь час кутати дитини, одягати не по сезоні.

5.      Конфліктувати із нею вдома.

6.      Карати за капризи.

7.      У вихідні дні різко міняти режим дня дитини.

8.      Увесь час обговорювати в її присутності проблеми, пов'язані з дитячим садком.

9.      Не звертати увагу на відхилення у звичайному поводженні дитини.

10.  Не виконувати всі приписання лікаря.

Рекомендації батькам

 Якомога частіше спостерігайте за поведінкою дитини під час спілкування з іншими дітьми, спільних ігор.

 Розмовляйте з дитиною про її перебування в дитячому садку, на подвір'ї (із ким гралась? хто є твоїм другом? чому? про що роз­мовляє з іншими дітьми?). Будьте уважним співрозмовником, разом із дитиною з'ясуйте причини та правильність її поведін­ки щодо інших дітей.

 Проводьте бесіди з дитиною про її однолітків із групи, сусідських дітей. Спонукайте, щоб дитина сказала щось позитивне про них, про риси характеру, таланти, вміння, а не про зовнішність.

 Разом із дитиною намалюйте її друзів, виготовте подарунки для них до дня народження, інших свят.

 Привчайте дитину бути відповідальною перед іншими, дотри­муватись правил поведінки, завжди замислюватись над своїми вчинками та вчинками інших дітей, дорослих, знаходити пра­вильне розв'язання складної ситуації.

 Пограйтесь у гру «Добре — погано» (дорослий запитує — дити­на відповідає, пояснює свою відповідь), у рольові ігри: «Сім'я», «Дитячий садок», доручайте дитині різні доручення, стимулюй­те їх самостійність.

 Підтримуйте та підбадьорюйте дитину, радійте за неї, хваліть за хорошу поведінку. Станьте прикладом для наслідування, де­монструйте бажану поведінку, пояснюйте свої вчинки.

    

Формуємо мовні навички:

Використовуйте кожну вільну хвилину для бесіди з дитиною.

Пам'ятайте, що основні співрозмовники для дитини в сім'ї - мама, тато, бабуся чи дідусь.

Доручайте старшим дітям якомога більше розмовляти з дитиною у вільний час.

Купуйте репродукції художніх картин, альбоми, картинки, розглядайте їх з дітьми.

Запропонуйте дитині змагання «Чия казка краще», «Чий розповідь цікавіше» за участю всіх членів сім'ї.

Записуйте в зошит або на магнітофон оповідання і казки вашого дитини.

Через 2-3-місяці прослухайте їх разом з дитиною, проаналізуйте, запишіть нові.

ЦІКАВА МАТЕМАТИКА

Поради батькам щодо розвитку логіко-математичного мислення дітей

Велику роль у залученні малюка до світу математики відіграють батьки. Звичайно, вихователь під час занять , індивідуальної роботи, спостережень, екскурсій, дидактичних та сюжетно-рольових ігор формує у дитини елементарні логіко-математичні знання, уявлення, вміння та навички, однак спонукати дитину до пізнання – це завдання найближчих їй людей, а до того ж чудова можливість поспілкуватися зі своїм малям.Навчання дошкільника математики – це передусім не накопичення у нього математичних знань та елементарних уявлень про число, множину, геометричні фігури, лічбу, класифікацію, вимірювання, орієнтування у просторі і часі, а формування логіко-математичної компетентності – тобто вміння застосовувати ці знання у повсякденному житті. Процес цей має бути неперервним, цілісним і наскрізним, тобто здійснюватися не лише на відповідних заняттях чи під час перебування дитини у дошкільному закладі, а повсякчас: вдома, на прогулянці, на відпочинку. Адже «математика» оточує нас повсюди, це і має показати та пояснити дорослий малюку, зацікавлюючи його та підтримуючи стійкий інтерес до цієї захопливої науки.

Ось декілька порад батькам про те, як можна розвивати логіко-математичне мислення дитини у невимушеній «домашній» обстановці, під час повсякденного спілкування.

«Математичні» поради на щодень

На прогулянці

· На прогулянці не звертайте увагу дитини на цифри на будинках, машинах, рекламних щитах, вивісках. Називайте малюкові цифри, які бачите, і просіть, щоб він їх повторив. Для цього пограйте у гру «Відлуння»: нагадайте своєму маляті, що ви у горах чи у будинку чули, як луна «повторює» останні слова, і запропонуйте йому на певний час стати такою луною. Наприклад : «Я скажу чотири, а ти повториш за мною двічі (тричі…) «чотири», «чотири»… Така гра не лише допоможе дитині запам’ятати числа, а й сприятиме закріпленню навичок лічби, розвитку уваги.
У кімнаті  Коли дитина просить, щоб ви почитали їй улюблену казку, оповідання, віршик, перед тим, як задовольнити її прохання запропонуйте їй знайти відповідну сторінку за номером (від 1 до 10).

· Якщо ви зібралися пересадити кімнатні квіти, запропонуй дитині взяти участь у процесі, підібрати горщики відповідного розміру, полічити їх, можна розкласти перед нею пластмасові горщики різні за розміром і дати завдання скласти їх один на один за принципом мотрійки. Можна також пропонувати викладати з них аераційні ряди, групуючи за певними ознаками. Цей процес не лише захоплює малюка, а й розвиває у нього мисленнєві операції аналізу та серіації.

· Заохочуйте дитину самостійно організовувати свій ігровий простір. Наприклад, запропонуйте гру «Кафе». Нехай малюк сам підготує необхідні атрибути, обладнає дизайн приміщення, згрупує предмети, які будуть використовуватися у грі, за якістю (масою, формою, кольором, величиною), множинами (кондитерські вироби, напої, фрукти), виготовить та розклеїть цінники. А ви, відвідуючи «кафе» свого малюка, не забувайте хвалити його старанність.

На кухні

· Під час приготування обіду спонукайте малюка лічити овочі та фрукти. Наприклад, запитайте, скільки в кошику для приготування борщу моркви, буряка, картоплі, цибулі.

· Попросіть перебрати квасолю та горох у різні ємкості. Або висипте на тацю макарони різні за формою та розміром і запропонуйте розкласти їх за однією або двома ознаками. Це завдання розвиватиме вміння дитини класифікувати предмети, а також дрібну моторику та сенсорику.

· Коли варите кашу, запропонуйте малюкові умовною морквою відміряти крупу. Наприклад, попросіть у нього три склянки крупи для варки або скажіть, нехай визначить, скільки ще склянок крупи залишилося у мішечку чи посудині для її зберігання.

В природі

· Виїжджаючи з дітьми на природу (на берег річки, озера чи моря) можна зайняти їх пошуками «курячого бога». Це камінчики з діркою , які, за словами людей, приносять щастя тому, хто їх знаходить. Камінчики можна лічити, групувати за розміром, кольором, нанизати на нитку.

· Можна полічити, хто знайшов більше камінчиків, порівняти, чиє намисто найдовше шляхом накладання одне на одне.

· Цікаво буде оголосити конкурс на знаходження найменшого чи найбільшого камінчика.

· Камінчики, які мають незвичну форму, можна розфарбувати фарбами, восковими олівцями.

· З шишок, каштанів, камінців, листочків, гілочок попросіть дітей викласти якусь геометричну фігуру або інше зображення, порівняти, яких матеріалів використано більше.

· Під час спостережень за деревами спонукайте дитину лічити кроки до дерева (точний окомір), листочки на дереві, пташок, які прилетіли чи відлетіли. Для розвитку орієнтування у просторі запитуйте малюка, у який бік хиляться гілочки, коли дме вітер, - вправо чи вліво; хто живе на дереві, а хто під ним.

· Для розвитку вміння порівнювати за величиною пропонуйте такі завдання: знайти найвищий дуб; обійняти найтовстіше дерево; виміряти мотузкою товщину клена та прикласти до умовної мірки; викласти з листочків велике та маленьке коло, найдовшу, найкоротшу доріжку; підійти до найвищого дерева.

Ігри на упізнавання

· Запропонуйте дитині пошукати навколо себе предмети, що мають форму яких-небудь геометричних фігур, - їх навколо величезна кількість.

· Запропонуйте малюкові назвати геометричні фігури, які використовував художник для малюнків.

· Запропонуйте дитині на дотик дістати з мішечка предмет певної форми.

· Покажіть дитині декілька геометричних фігур. Попросіть її заплющити очі й заховайте одну з них. Запитайте, що саме заховане.

Мозаїка

Ця гра допоможе вашій дитині краще орієнтуватися в геометричних фігурах і навчитися їх називати. Грати в неї необхідно разом із дитиною, ніби допомагаючи їй. Для гри потрібно намалювати на аркуші паперу який-небудь візерунок або картинку, що складається з геометричних фігур і розфарбувати фігурки нарізані з кольорового паперу фігурки, які підходять за розміром, кольором і формою до фігур, на малюнку. Дитині необхідні називати, яка фігурка їй потрібна і якого кольору, а ви знаходитимете і подаватимете їй ці фігурки. Потім доречно помінятися з дитиною, щоб ви називали їй фігурки з малюнка, а вона їх шукала серед вирізаних.

Така гра дуже швидко навчить дитину правильно називати фігури, а крім того, допомагатиме їй розвивати мовлення.

Малюнки з фігур

Наступний етап гри складніший для дитини. Проте саме ця гра сприятиме розвитку навичок креслення малюнка і його аналізу.

Запропонуйте дитині самій, олівцем чи фломастерами, намалювати, використовуючи тільки геометричні фігури, різна картинки. Почати краще з будиночків, казкових веж і машинок. А далі надайте дитині можливість обирати самій.

Як бачите, розвивати логіко-математичне мислення вашого малюка –цікаво і цілком доступно у домашніх умовах. Крім того, всі наведені завдання сприяють формуванню не лише відповідних математичних вмінь, але й загальної життєвої компетентності дитини, розширюють її світогляд та закріплюють набуті знання з інших галузей.

Художня література в освітньому процесі :сучасні технології.

Актуальність проблеми оновлення методів роботи з літературними творами пояснюється місцем і роллю художнього слова як ключового засобу виховання, розвитку і навчання дітей, зокрема її вплив на морально-духовне становлення особистості.

Виховна цінність літературного мистецтва обумовлена специфікою засобів втілення в ньому художнього образу як спресованості типовості узагальнення життєвих явищ, створення художньої моделі реального світу. Ключовою для усвідомлення необхідності вдосконалення змісту й способів роботи з літературними творами є думка, що цей твір акумулює в собі величезні розвивальні й виховні можливості мистецтва, педагогіки і психології, які, проте можуть бути реалізовані лише за умови готовності дитини до його сприйняття й активної творчої співдії з персонажами твору чи середовищем, відображеним у ньому. Отже, виховний вплив літературного мистецтва стає важливим за умови забезпечення активного сприйняття твору, максимально-повного емоційного переживання й проживання подій, взаємин, почуттів, про які в ньому йдеться.

Літературні твори можуть сприйматися дітьми по-різному — як джерело інформації, забава, інтелектуальне завдання, витвір мистецтва, повчальна соціальна ситуація, моральне правило.

Говорячи про літературні твори, ми в жодному разі не мінімізуємо значення й місце творів усної народної творчості. Фольклор — живодайне джерело художньої літератури, а фольклорні твори супроводжують життя дитини від самого народження. Казка як класичний зразок фольклору з її яскравим, романтичним зображенням світу, ідеалізацією позитивних героїв, захоплює й водночас навчає дітей основних законів соціуму.. Колоритна, яскрава мова казок викликає в уяві чудові образи, пробуджує фантазію. Повною мірою особливості фольклору проявляються й у малих формах: прислів'ях, приказках, загадках, гуморі. Прості й невеличкі за обсягом, вони дивують оригінальною будовою, широким використанням мовних виразних засобів.

Організацією сучасного освітнього процесу передбачено збільшення часу в освітньому процесі на ознайомлення з художньою літературою. Тож для забезпечення максимального педагогічного впливу слід вибудувати специфічну партитуру заняття, добирати доцільні методи та прийоми саме з цим текстом.

Сучасна методика пропонує багатий спектр видів занять з ознайомлення з літературними творами. Їх можна типізувати за різними параметрами. Наприклад, за літературними жанрами. На окремих заняттях знайомимо дітей з малими фольклорними формами, представляємо ці твори дітям, як витвори мистецтва слова, коротко й доступно розповідаємо про їх виникнення, функціональне призначення, особливості побудови і т.п. На інших заняттях подаємо дітям казки. Заняття, на яких читаємо дошкільнятам оповідання, називаються живими історіями і супроводжуються здебільшого етичними бесідами. Особливе місце в ознайомленні з літературними творами посідають заняття з ознайомлення з поетичним словом.

Водночас літературні заняття розрізняються за основним видом художньо-мовленнєвої діяльності, який педагог застосовує на занятті. Так, літературний твір дітям читають чи розповідають, і художньо-естетичне сприймання тексту буде основним видом діяльності на такому занятті. Основним видом художньої діяльності на інших заняттях може бути художня комунікація , тобто розмова вихователя з дітьми на основі прочитаного раніше твору. Подобається дітям такий вид заняття, як літературні творчі ігри, на яких дошкільнята стають співавторами казки чи розповіді, реалізують власну словесну творчість. Підсумкові заняття у формі літературних вікторин мають велике значення, оскільки дають змогу систематизувати здобутий раніше літературний досвід.

Сучасна методика досить гнучко підходить до організації літературних занять, на перший план ставить інтереси дітей.

Методика ознайомлення дітей з малимифольклорними жанрами.

У повсякденному житті й у процесі роботи з художньою літературою вихователь постійно використовує малі фольклорні жанри: прислів'я, приказки примовляння, загадки, мирилки, а також фразеологізми. Найчастіше їх підбирають за тематичним принципом для найбільш вдалої характеристики образів героїв, точного висловлення головної думки твору. Проте сам фольклорний твір у такій ситуації виконує здебільшого допоміжну функцію і не усвідомлюється дітьми як самоцінний витвір мистецтва слова.

Прислів'я і приказки . Прислів'я доступні дітям усіх вікових груп. Заучують прислів'я індивідуально або з невеличкою групою дітей впродовж дня. Широко використовуються прислів'я і приказки під час режимних процесів, упродовж яких завжди можна знайти привід для застосування тієї чи іншої приказки. Так, наприклад, якщо хтось із дітей образив іншого, вихователь може використати прислів'я: “Слово може врятувати людину, слово може і вбити”. “Рана загоїться, а лихе слово — ні”.

Прислів'я моральної тематики використовуються після читання художніх творів. Наприклад, після читання творів про чесність і правдивість у бесіді можна використовувати такі прислів'я: “Правда і в морі не тоне”, “Краще гірка правда, ніж солодка брехня, “Правда кривду переважить”, “ на злодієві і шапка горить. Бесіду про сміливість і хоробрість супроводжують прислів'я: “Страху немає там, де його не бояться”, “Сміливого куля боїться”, “Вовків боятися — в ліс не ходити” та ін..

Праця дітей на ділянці дошкільного закладу, на городі супроводжується прислів'ями: “Добрий початок — половина діла”, “Як посієш, так і пожнеш”, “Щоб мати треба працювати”, “Не хитруй, не мудруй, а чесно працюй” тощо.

Зі старшими дошкільниками можна провести заняття, цілком побудоване на народних прислів'ях і приказках на тему : “Чому так у народі говорять?” Для цього вихователь добирає прислів'я з кількох моральних тем, наприклад, про скромність, ввічливість, дружбу, чесність, правдивість, сміливість. Заняття починається з прислів'я, наприклад такого: “Хвалько - пустий чоловік”. Діти пояснюють зміст прислів'я, наводять конкретні приклади з художньої літератури про скромних та хвальків, аналізують поведінку літературних героїв, поведінку дітей своєї групи. Після цього пропонується інше прислів'я т.д.

Казки. Казки використовуються у всіх вікових групах. Оскільки казки різні за змістом, за сюжетом, різняться композиційною будовою, методика їх використання у різних вікових групах також специфічна. Казки повинні насамперед відповідати віковим особливостям дітей. Тут доречним буде застереження І.Я.Франка: “Гола, повна правда життя — то тяжка страва. Старші можуть заживати її , вона для них смачна і здорова. Але дітям не можна давати її так, як старшим, треба приготовлювати її в ріденькім стані, в образках, у байках. І вони так приймають її”.

Дітям раннього та молодшого дошкільного віку доступні казки “звіриного епосу”, про тварин, оскільки вони “ ...заставляють їх сміятися й думати, розбуджують їх цікавість та увагу до явищ природи. Дітям середнього дошкільного віку, крім казок “звіриного епосу”, доступні чарівні казки. А старші дошкільники вже спроможні зрозуміти та вислухати будь-яку казку. В.Сухомлинський дійшов висновку, що складовою частиною виховання дітей повинно бути розповідання, читання, слухання казок: “Казки виховують любов до рідної землі вже тому, що вони творіння народу”.Перш ніж прочитати чи розповісти дітям казку, потрібно добре підготуватися: кілька разів уголос її прочитати, дотримуючись засобів інтонаційної виразності. Робота над мистецтвом художнього читання, за словами Е. Фльоріної, має стати професійним обов'язком кожного вихователя. Народ склав казку, письменник її записав, а донести її зміст до свідомості дитини — обов'язок вихователя.

Для того, щоб вплинути на почуття дітей, їхні переживання, вихователь заздалегідь докладно аналізує казку, добирає найвдаліші засоби виразного читання або розповідання ( інтонації, розстановку пауз, логічні наголоси), виробляє чітку і правильну вимову кожного слова, фрази, речення. Вихователь готуючись до розповідання казки, має добре запам'ятати текст, щоб дослівно передати зачини, повтори, пісеньки, образні народні вирази. Слід визначити, які слова, фрази потребують унаочнення, пояснення, продумати прийоми, час і місце їх пояснення.

Структура заняття з використанням казки :

1. Вступна бесіда.

2. Розповідання казки. Унаочнення та пояснення окремих слів, виразів. Розглядання ілюстрацій.

3. Коротка бесіда за змістом казки.

4. Виведення морального правила. Прислів'я.

Структура заняття з використанням літературних творів.

1. Вступна бесіда морально-етичної спрямованості, пригадування прислів'їв, приказок.

2. Читання оповідання ( уточнення і пояснення слів). Розглядання ілюстрацій.

3. Повторне читання оповідання.

4. Бесіда морально-етичного змісту.

5. Ігрові ситуації, прислів'я, приказки. Виведення морального правила.

У старшому дошкільному віці проводять літературні ранки та вечори, присвячені творчості українських письменників. Мета їх — виховати любов до українського слова, повагу та інтерес до національної літератури, закріпити у дітей знання художніх творів, активізувати мовлення, викликати радісний настрій. Літературні ранки та вечори — це своєрідні свята національної свідомості.

Літературні ранки та вечори будуються за такою структурою:

- вступне слово вихователя;

- розглядання портрета, книг;

- бесіди про твори, літературна вікторина;

- читання дітьми віршів, розповідання казок;

- участь дорослих (читання віршів, співання пісень за текстом письменника);

- ігри дітей, театралізація чи драматизація творів;

- інсценізація творів письменника.

Ігрова діяльність є найдоступнішою для дитини дошкільного віку, оскільки відповідає її психічним і фізичним можливостям. Вона сприяє розвитку інтересів і здібностей дітей, вихованню позитивних якостей, допомагає розширити, поглибити й уточнити уявлення про навколишній світ, про явища природи, ознайомитися з різними властивостями предметів. Гра викликає радісні переживання, бадьорий настрій, що є запорукою доброго здоров’я. У процесі гри діти активно і творчо засвоюють правила та норми поведінки людей, їхнє ставлення до праці, одне до одного. Колективні ігри зближують дітей, зміцнюють їхню дружбу. Гра сприяє сильним емоційним та естетичним переживанням, тому є одним із засобів естетичного розвитку.

Зміст ігрової діяльності в дошкільних закладах визначається вимогами Базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Дитина», яка спрямована на збалансований розвиток дитини, формування елементарних форм її життєвої компетентності, реалізацію власного природного потенціалу, індивідуалізацію особистісного становлення.

Значущість гри визначено багато років тому, але більшість дорослих переконані, що гра не може стати предметом серйозної розмови тому, що в ній не можливо навчити чомусь розумному.

На відміну від дорослих, діти намагаються відстоювати своє право на вільний час для улюбленої гри. Кожен з нас, пригадуючи свої дитячі роки, пам'ятає, як було добре грати з друзями у дворі в різні цікаві ігри.

Звичайно, зараз інші часи, інший темп життя і усе це потребує від нас і наших дітей відповідності запитам сучасного суспільства. Протягом дитинства малюки повинні не лише набути знань, умінь та навичок, а й зберегти фізичне, психічне здоров'я, набути морального імунітету, щоб витримати шалений ритм сучасного життя.

На сучасному етапі відбуваються зміни процесу набуття ігрового досвіду, який раніше передавався від старших дітей молодшим у спільних іграх. Сьогодні дорослий відіграє провідну роль у процесі передачі ігрового досвіду дітям. Безсумнівно, треба всіляко підтримувати дитячі ігри, спрямовані на розвиток дитини, адже у грі розвивається все те, що буде потрібно їй у дорослому житті.

У таких іграх не лише проявляються та розвиваються новоутворення дошкільного дитинства, а й відбувається засвоєння форм спілкування з однолітками.

Відомо, що дитина, яка не грає, перестає бути дитиною. І якщо зробити екскурс у минуле й простежити на прикладі історію гри, ми зрозуміємо, що розвиток суспільства та новітніх технологій завжди був пов'язаний з ускладненням іграшки та появою нових форм дитячої гри. Що вище щабель розвитку цивілізації, то складніше іграшка й більш розгорнута ігрова діяльність дитини, яка завжди була джерелом культури.

І щоразу, коли під час спілкування з батьками стикаєшся з недооцінюванням ролі дитячої гри, виникає бажання поговорити про гру серйозно.

Ми постійно нав'язуємо дошкільнятам різні дидактичні вправи, купуємо корисні книги з розвитку логіки, мислення, мовлення, пам'яті тощо і навчаємо, навчаємо, навчаємо... Тим самим відбираємо у дітей право на вільну, самостійну гру, в якій розвиток дошкільняти відбувається природним шляхом. Наше бажання бачити свою дитину розвиненою зрозуміле, але не забувайте, що тільки в ігровій діяльності відбувається процес засвоєння досвіду попередніх поколінь 
У творчих іграх, соціальних за своєю природою, походженням і змістом, діти самостійно відтворюють світ дорослих. Ігрова ситуація дає змогу дитині в умовній формі ввійти у привабливий світ дорослих і діяти в ньому відповідно до своїх бажань. У процесі гри діти вступають у реальні та ігрові стосунки, поступово засвоюють правила партнерської взаємодії, морально-етичні норми поведінки, здобувають соціальний досвід Прояв необхідних ігрових якостей ( ввічливості, витримки, відповідальності тощо) сприяє формуванню якостей особистості.

Творча гра завжди виникає за бажанням дитини, але ми не завжди прислуховуємося до бажань наших дітей та не враховуємо їхніх інтересів У процесі гонитви за найкращим майбутнім забуваємо, що дитинство — найкраща пора в житті людини, бо тут царює гра.

А хіба сьогодні малюк не заслуговує на яскраві спогади про дитинство? Чи наші діти будуть згадувати своє дитинство як постійне навчання, заучування, переписування зошитів? Чи дадуть сьогоднішні — дбайливі, ніжні, лагідні, розумні, поважні батьки — своїй улюбленій малечі право на щасливе дитинство, у якому належне місце займатиме гра?

Ми намагаємося задовольнити запити батьків, учителів і не думаємо, чого хочуть діти, про що вони мріють, чим пишаються, з ким товаришують.

Уважно придивіться до дитини , коли вона зосереджено грає, і побачите, як гармонійно вплітаються в сюжет гри знання, які вона отримала в процесі навчання. У грі малюк без роздумів подає вам червону , зелену або жовту машинку, розрізняє легковий, вантажний, пожежний транспорт; знає його функціональні властивості: легкові машини перевозять пасажирів, вантажні авто — цеглу, зерно, меблі тощо. І всі ці знання й дії дитина отримала від вас, але відтворює самостійно без допомоги дорослого. Тепер зрозуміло, що для малюка гра зовсім не забава, він живе в грі, задовольняючи своє бажання бути як дорослий. Гра не має поняття часу та простору; її не можна виміряти, бо вона розгортається за своїми законами. І якщо дитина каже : “Хочу гратися!!!” - відкладіть усі свої важливі справи і пограйтеся разом з нею.

Дайте грі право на існування для успішного засвоєння дитиною соціально-рольового простору, розширення її соціальної компетентності; збереження “ морального імунітету” кожного дошкільника, що проявляється у вмінні адаптуватися в умовах постійного розвитку нових динамічних форм існування людства; розвитку кожної окремої особистості як носія соціальної культури. Розвиток особистості людини пов'язують із виникненням та формуванням таких видів діяльності , як гра, праця, навчання. За їх допомогою діти включаються у “Взаємовідносини з об'єктивною дійсністю”.Від народження дитина починає опановувати навколишній світ, засвоює культурно-історичні надбання суспільства, навчається активно діяти і відтворювати навколишнє середовище.

Відомо, що провідним видом діяльності в дошкільному віці є гра, адже в ній розвиваються та проявляються такі новоутворення дошкільного дитинства, як розвиток знаково - символічної функції, активної уяви ; засвоєння структури самостійного виду діяльності; привласнення суспільної поведінки та опанування норм партнерської взаємодії; становлення елементів довільної поведінки, у процесі поступового оволодіння вмінням підпорядковувати свої бажання логіці сюжету та вимогам ігрових правил. Усе це дає дитині змогу навчитися самостійно планувати, виконувати і контролювати власну діяльність.

У процесі ігрової діяльності дитина опановує ігрові навички, які спрямовані на досягнення результату — отримання емоційних пізнавальних та інших надбань. Малюка цікавить не стільки результат, скільки сам процес гри та спілкування з однолітками.

В іграх не лише проявляються та розвиваються новоутворення дошкільного дитинства, а й відбувається засвоєння форм спілкування з однолітками. Процес опанування навичок спілкування з іншими дітьми або допомагає засвоїти малюкам структуру творчої діяльності, або гальмує розвиток самодіяльної гри.

Отже, розвиток ігрової діяльності передбачає поетапну передачу дітям ігрових умінь та навичок партнерської взаємодії.

Так, становлення партнерської взаємодії в дошкільному дитинстві розуміється нами як процес розвитку нових форм спілкування, що характеризується переходом від дії до взаємодії, від відчуття до співчуття, від сприйняття до прийняття, від управління до спільного планування.

Становлення ігрової діяльності на кожному віковому етапі має свої закономірності. Відомо, що паспортний вік і вік “актуального розвитку” не обов'язково збігаються. Дитина може випереджати, відставати й відповідати паспортному віку. Кожна дитина має свй шлях розвитку, і це варто вважати її індивідуальною особливістю.

Процес зародження самодіяльних ігор починається в ранньому дитинстві, з ігор - “розваг” ( Сорока — ворона”, “Кую — кую ніжку” та інш.). У таких іграх дитина отримує позитивні емоції від взаємодії з близькими дорослими.

Продовжується у молодшому дошкільному віці і характеризується зародженням “відображувальних” ігор, у процесі яких малюк навчається “приміряти на себе” образи навколишнього предметного світу, вивчає характерні якості предметів.

Поступово дитина вчиться зосереджуватися на предметних діях з іграшками. На цьому етапі іграшка виконує важливу роль — визначає сюжет і характер дії.

Завдання дорослого на етапі зародження ігрової діяльності полягає в тому, щоб проявляти емоційну зацікавленість до спільних з з дітьми ігор, використовувати сюжетні іграшки залежно від віку дитини. У ранньому дитинстві дорослий виступає як організатор та ініціатор гри, навчає дитину діяти з предметами в процесі спільної діяльності. Так, роль дорослого полягає насамперед в організації предметно-ігрового середовища, у його зміні й відновленні, стимулюванні дітей до рольової поведінки.

Діти четвертого року життя вже готові грати разом з однолітками. Керування грою на цьому етапі розвитку спільної гри здійснюється через доповнення сюжетних іграшок рольовою атрибутикою, що полегшує вибір і прийняття ролі в спільній грі, збагачує ігрові образи, які складають зміст ролі; внесення дорослими в одноманітно повторюваний сюжет гри “ключових” іграшок, які провокують самостійну зміну сюжетних ліній. На цьому етапі дорослий допомагає у вирішенні конфліктних ситуацій з приводу об'єднання індивідуальних ігрових задумів.

Розвиток гри також залежить від того, чи сформовані в дітей навички спільної діяльності. Дитині потрібно не лише усвідомити свій задум, а й зрозуміти задум партнера. У спільній грі виникають ситуації, коли уявлення партнерів про розвиток сюжетної лінії розходиться або учасники гри прагнуть до реалізації ролей, за змістом не пов'язаних між собою. У цьому разі успіх продовження спільної гри залежить від уміння запропонувати партнерові сюжетну подію, що поєднає за змістом ці ролі, або ж добудувати, послідовно продовжити розвиток сюжетної події, що запропонував партнер.

Отже, розвиток ігрової діяльності передбачає поетапну передачу дітям ігрових умінь та навичок партнерської взаємодії, й на кожному етапі роль дорослого визначається потребами дитини. Дорослий повинен пам'ятати, що його допомога не може порушувати природності дитячої гри, має бути опосередк 

Середовище для творчості

Художньо - естетичний розвиток дитини — одне з головних завдань сучасної дошкільної освіти, оскільки є невід'ємною складовою формування самоцінної, творчої, активної особистості. Важливою умовою при цьому є створення сприятливого художньо-естетичного середовища. При цьому воно є не лише обов'язковою умовою творчого саморозвитку особистості дитини, а й показником професійної творчості педагогів.

Художньо-естетичне середовище може включати два міні-середовища : культурно-пізнавальне та індивідуально-творче.

Культурно-пізнавальне середовище — це простір, який поповнюється часто змінюваними залежно від навчальних цілей творами мистецтва чи їх репродукціями. Це орієнтує дитину у засобах виразності мистецтва та готує її до засвоєння культурно-сенсорних еталонів ( колір, лінія, світло, простір, звук та інш.), відображених у художньому образі.

Індивідуально-творче середовище забезпечує право на свободу вибору дитини. Дослідницький інтерес має підтримуватися створенням можливостей для малювання, експериментування з різним матеріалом, при створенні колективних робіт.

Необхідність предметно-просторової організації середовища

Правомірність предметно-просторового освоєння мистецтва в дошкільному віці обумовлена такими факторами.

• Різне реалістичне зображення в своїй основі має предметно-просторову форму розуміння дійсності, в якій відображено світогляд художника.(В.А.Фаворський)

• Мистецтво в дитячому віці має освоюватися в активних творчих діях, у відчутті навколишнього середовища і себе в ньому (А.В.Бакушинський)

• Предметно-перетворювальна діяльність в реальному середовищі є початковою формою всіх видів діяльності (В.В.Давидов)

КОРОТКО ПРО ІСТОРІЮ НАВЧАННЯ ДІТЕЙ РІДНОЇ МОВИ

Традиційно мету навчання рідної мови та розвитку мовлення науковці та практики вбачали в розвитку усного мовлення як засобу спілкування та пізнання довкілля.

Корифеї вітчизняної методики К.Д.Ушинський та С.Ф.Русова пов'язували реалізацію головної мети з формуваннямшляхом різноманітних вправ на найкращому літературно-художньому матеріалі «дару слова» - здатності самостійно, зв'язно, логічно, граматично правильно висловлювати свою думку.

Якщо загалом таке бачення мети залишалося майже незмінним, то її пріоритетні напрямки на певних етапах визначалмся щоразу по -іншому.

Так, для радянських часів на початку ХХ ст. характерним було спрямування на загальне функціональне застосування мовлення як засобу спілкування та пізнання довкілля. У програмах навчання та виховання дошкільників майже до середини семидесятих років робота з розвитку мовлення навіть не виокремлювалася в спеціальний розділ, а розглядалася як структкрний компонент загальної роботи з ознайомленням з довкіллям та явищами природи. Відсутність чіткості, конкретності у визначенні мовленнєвих завдань надавали такому навчанню мови формального характеру, не давали змоги максимально використовувати потенціал дошкільного віку щодо опанування мовленням. А отже, не було системи наукових досліджень з цієї проблеми.

Починаючи з середини сімдесятих років, під керівництвомвідомого психолінгвініста Ф.О. Сохіна проводилися системні дослідження з різних аспектів проблеми що дало змогу визначити ще один з пріоритетних напрямів, пов'язаний з формуванням у дітей елементарного усвідомлення явищ мови й мовлення, розвитком мовного чуття. Завдання розвитку мовлення та елементарного навчання дітей мови виокремилися у спеціальний розділ освітньої роботи з формування мовлення дошкільнят. Проте характерною ознакою методики тих часів було орієнтування на розвиток окремих мовленнєвих умінь та навичок, які співвідносилися з основними аспектами мовлення — фонетикою, лексикою, граматикою Головні завдання розвитку мовлення в дошкільних закладах того часу показує схема .

Виокремлення завдань розвитку мовлення має умовний характер, оскільки в роботі всі завдання взаємопов'язані, що зумовлюється об'єктивними зв'язками між різними одиницями мови. Саме тому ми розташували їх на схемі в колі. Розвиваючи словник, ми водночас прагнемо досягти правильної , чіткої звукослововимови, засвоєння різних граматичних форм, уміння сполучати слова в реченнях, речення в тексті. Саме тому комплексний підхід до розв'язання мовленнєвих завдань є одним із провідних у дошкільній лінгводидактиці.

Оскільки сучасна методика наповнює визначені на цій схемі основні змістовні лінії оновленим змістом, повернемося до їхньої характеристики пізніше.

Слід зазначити, що останні завдання дещо випадають із загальної низки завдань. Так, ознайомлення дітей із фольклорними та літературними творами визначає важливий напрям виховної та освітньої роботи дошкільного закладу, пов'язаний із застосуванням найефективнішого засобу — художнього слова. На найкращому літературному матеріалі ще з часів Я.А. Коменського вихователі та батьки прагнуть комплексно розвивати мовлення дітей : під впливом художнього слова збагачується словник, розвивається образність мовлення, поетичний слух, мовленнєвотворча діяльність, формуються естетичні та моральні поняття. Отже, якщо правильно сформулювати завдання розвитку мовлення засобами літератури і фольклору, то воно спрямрвуватиметься на формування культури мовлення, яка неможлива без виховання в дітей інтересу та любові до художнього слова.

Якщо всі попередні завдання стосувалися розвитку усного мовлення, то навчання дітей основ грамоти — це перехід від усного до писемного мовлення. Означений напрям теж є дуже важливим для мовленнєвого розвитку дошкільнят. Оволодіння основами грамотності стає можливим лише за умов освоєння дитиною усного мовлення, тобто має бути підготовленим усім попереднім її розвитком. Водночас занурення в знакову систему мови зумовлює її свідоме сприймання як об'єкта вивчення, позитивно впливає на якість усного мовлення, його адекватність і доречність.

У пострадянські часи, коли формування методики як науки відбувалося під впливом людиноцентристських державних освітянських документів, дошкільна лінгводидактика, концептуально інакше стала підходити до визначення завдань мовленнєвого розвитку дітей, розглядаючи їх уконтексті загального розвитку культури особистості.

ТРЕТІЙ УРОК

• Оформляємо куточок для батьків
• Організація чергування в ДНЗ 
• Виховання у дітей культурно-гігієнічних навичок під час вживання їжі
• Основні розміри столів і стільців для дітей ясельного і дошкільного віку
• Підбір і використання іграшок в ДНЗ
• Народна іграшка

ДРУГИЙ УРОК

РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ В ДОШКІЛЬНОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ
МОВЛЕННЄВІ ЗАНЯТТЯ В СИСТЕМІ СУЧАСНОЇ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ
Методи реалізації завдань із розвитку мовлення дітейМетодика проведення занять з мовленнєвого спілкування
Роль інтегрованих занять  у мовленнєвому розвитку дітей
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ХУДОЖНЬО-МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Форми організації
Художня діяльність і художня творчість у дошкільному віці 
Сутність і характеристика художньо-мовленнєвої діяльності
ЛІТЕРАТУРНО-МОВЛЕННЄВА ДІЯЛЬНІСТЬ
КОМУНІКАТИВНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ - ГОЛОВНА МЕТА

1. Мовленнєвий етикет
2. Комунікативна поведінка 

ПЕРШИЙ УРОК Нежива природа  http://dnz18.edu.vn.ua/uploads/tiger-1427460706.docx

        Оформлення національних куточків http://dnz18.edu.vn.ua/uploads/tiger-1427461443.docx

Мета: ознайомити учнів із поняттям "надзвичайні ситуації", з правилами безпеки під час аварійних ситуацій , розвивати увагу, мислення, вчити аналізувати, робити висновки, виховувати почуття  відповідальності за своє здоров’я та здоров’я навколишніх людей.

Обладнання: ілюстрації по темі, малюнки, схеми, пам’ятки правил безпеки, презентація.

                                                        Хід уроку

І. Організація класу. Привітання .

         В ході проведення обласного тижня БЖД «Захист людини в надзвичайних ситуаціях» ми проводимо виховну годину:

ІІ. Оголошення теми і мети виховної години.

- «Безпека у надзвичайних ситуаціях»
- Ми повторимо які є надзвичайні ситуації, що трапляються в житті і можуть призвести до загибелі або каліцтву людей  та розглянемо засоби їх усуненгня.

ІІІ. Бесіда. Слайд №2

Життя кожної людини безцінне. Основним правом людини є право на життя та право на особисту безпеку. Для того щоб виконувались ці права в нашій державі діють правоохоронні органи, служби спасіння та ін.. Але не все залежить від них. Ваше життя, діти, та безпека також залежить і від дотримання вами правил безпеки в вдома, в школі,  на вулиці.

Слайд №4

Формула безпечної життєдіяльності.

«Що таке безпека?»

Безпека- це такий стан довкілля, коли не існує загрози життю, здоров’ю та добробуту людини.

“Передбачати , уникати, діяти”- непорушні принципи поведінки в небезпечній ситуації.

Слайд №5, 6

Як би ви розтлумачили вислів?

«Правила безпеки»

        Правила  безпеки — це  прості  правила,  дотримуючись  яких,  ви ніколи не потрапите в біду, а якщо й потрапите — то будете знати, як вийти з небезпечної ситуації, зберігши бадьорий дух та здоров’я. Для кожної небезпеки вони свої, але є спільні правила, які будуть  корисні за будь-якої ситуації.

Ось вони:

v                            - діяти спокійно й не панікувати (більшість нещасних випадків  під час аварій — результат необдуманих дій);

v                            - щонайшвидше зменшити дію небезпечних чинників;

v                            - вибрати найбільш безпечний шлях виходу з небезпечної ситуації, діяти чітко й швидко (зволікання виходу з небезпечної ситуації найчастіше призводить до її погіршення й подеколи робить неможливим безпечний вихід);

Небезпечні ситуації можуть виникнути скрізь, але якщо ви до них готові, то вони не завдадуть вам шкоди.  Запам’ятайте!  Небезпека стає справді небезпечною, якщо не знати, як діяти в небезпечній ситуації.

Слайд №7

Створена система захисту населення

По-перше: рятувальні служби які ви знаєте.

По-друге: система ЦЗ (цивільного захисту) населення. Комплексна робота якого спрямована на підготовку до захисту та захисту населення від небезпеки,  що з’являється під час воєнних дій , терактів,  а також ЧС природного та техногенного характерів.

 Працює заради збереження нашого життя і здоровя велика кількість співробітників.

Слайд №8 

Поясніть термін- НС.

порушення нормальних умов життя і діяльності людей  на об’єкті або території,  спричинене  аварією, катастрофою, стихійним лихом, великою пожежою, застосуванням засобів ураження, що призвели або можуть призвести до людських і матеріальних втрат.

        В сучасному світі життя, як бачимо не завжди протікає спокійно. Кожного дня ми слухаємо новини. Скільки серед них прикрих, про нещасні випадки, що відбуваються на сході країни. Як важливо у таких ситуаціях , щоб людина не розгубилася, взяла себе в руки і пригадала як поводитися за  певних обставин, як врятуватися самій і як допомогти іншим.

Слайд №9

 Соціально- політичні НС.

v                            Збройні напади.

v                            Захоплення заручників, встановлення вибухових присторїв.

v                            Виявлення застарілих боєприпасів.

Вибуховий пристрій може бути замаскований під будь-який предмет (ручка, коробка з під торта, іграшка, книжка). Торкатися предметів, що знаходяться без господаря торкатися заборонено.

Слайд №10

У разі знаходження вибухонебезпечного пристрою:

-Заборонено наближатися до предмету;
- Заборонено пересувати його або брати в руки;
- заборонено кидати, ударяти по ньому;
- заборонено  розпалювати поряд багаття або кидати в нього предмет;
-обхідно негайно повідомити міліцію або дорослих про знахідку.
- неможна приносити предмет до дому, у табір, школу.

   Пам'ятайте!

Розмінуванням, знешкодженням або знищенням вибухонебезпечних предметів займаються тільки підготовлені фахівці-сапери, допущені до цього виду робіт.

Підсумок уроку.

Віночок вити -  життя любити.

Віночок – не проста краса,

Йому підвладні небеса.

Про це відомо у нас зроду.

Він оберіг народу й роду.

Трохи історії

У народі кажуть: «Тримай хатиночку, як у віночку», «Хто вміє віночок вити, той уміє життя любити». Сягаю думкою в глибину століть. Ще у стародавньому Римі плетіння вінків не було пустою забавою, а справою вгодною Богам. Кожний з них полюбляв свій віночок: Юпітер – дубовий, Богиня мудрості Мінерва – маслиновий, Бог підземного царства Плутон – кипарисовий, Бахус – Бог веселощів – з хмелю. Вінками прикрашали статуї Богів і відзначали тих, хто перебував під егідо певного Бога.

Дубовим вінком віншували того, хто врятував громадянина, бо це схвалив би Юпітер, помаранчевим – наречених, з благородного лавра – видатних полководців, кипарисовим – небіжчика, бо він збирався до Плутона.

Як символ прихильності Богів, вінки прикрашали голови володарів і, зроблені з дорогоцінних металів, вони перетворювалися на корони.

Стрічки віночка

Про це, юний друже, повинен ти знати: 

Коричнева стрічка – земля, наша мати. 

Коричнева стрічка – вона найміцніша.

Ці жовті стрічки – наше сонечко миле. 

Воно дає світло, дарує тепло. 

Без сонця життя б на землі не було.

Це юність, краса. Це природи знамена. 

Зелена трава і зелені листочки – 

Дві стрічки зелені ми маєм в віночку.

Це небо і води. Хай будуть чистіші. 

Дай Боже, щоб ми вберегли їхню суть, 

Нам небо і води здоров’я дають.

Це й колос достиглого жита, пшениця. 

Дивись, як оранжева стрічечка сяє, 

Рум’яна, як хліб, й нам про хліб нагадає.

Що розум людський ще надій не втрачає 

На те, що послухаєм розум і Бога, 

На те, що щасливі ми будемо з того.

Про щедрість сказати своє хоче слово, 

Про те, що не можна усе тільки брати, 

Що траба навчитись і щедро давати.

Багатство пора вже нам мати за звичку. 

Достаток з рожевої стрічки всміхатись 

Нам буде, як праці не будем боятись.

То треба, щоб душу свою берегли. 

Перлини душі ви збирайте в намисто, 

Душа хай, як білі стрічки, вона буде чиста.

Який з дитинства пам’ятаю, як в садку, 

Так пахли чорнобривці, матіоли й незабудки, 

І запах лілії дурманив навкруги… 

Той час дитинства не вернути, 

Ті квіти, що під хатою росли, 

Посію, хай нагадують забуте, 

І знову мріями в дитинство віднесуть.

Вона в нас єдина, вона найрідніша 

Ми хочем, аби ви усі зрозуміли: 

Дві стрічки: зелена і темно-зелена – 

Дві стрічки : блакитна і синя, темніша – 

Оранжева стрічка – м’яка паляниця. 

А ця, фіолетова, те означає, 

Малинова стрічка або малинова 

Багатство й достаток – рожева ця стрічка. 

Якщо ви в вінок стрічки білі вплели, 

Вдихну повітря, що пахне тим духмяним цвітом, 

А що важить вінок у житті українського народу?Виявляється, надзвичайно багато. Це і елемент одягу, і оздоба, і символ. Символ нескінченності життя. Жодного звичаю, жодного обряду в нашого поетичного народу без віночка немає.Український віночок — не просто краса, а й оберіг, “знахар душі” , бо в ньому є така чаклунська сила, що болі знімає, волосся береже, від лихого ока боронить. Бо всього в традиційному українському віночку аж 12 квіточок, і кожна з них – лікар, оберіг.

У найперший віночок дівчатам вплітали чорнобривці, щоб гарними на вроду були, чорнобривими. Вірили в те, що ці квіти допомагають позбутися головного болю.

Деревій – символ нескореності. Діти називають цю квіточку рибкою, бо форма листячка в неї мас форму рибки, різьблена й приємна на дотик. Як символ нескореності, деревій посідає центральне місце у віночку.

Барвінок — символ життя.  П’ять пелюсток цієї квітки – то п’ять засад щасливого подружнього життя:

Перша пелюстка – то краса,

Друга пелюстка – ніжність,

Третя – незабутність,

Четверта – злагода,

П’ята – вірність. Будь щаслива.

Безсмертник у віночку дарує здоров'я, загоює найтяжчі рани. І назва у нього символічна: без смерті прожити.

Квіт вишні та яблуні — символ материнської любові.

А калина — символ краси та дівочої вроди, символ України вродливої нашої.

Любистку і волошок  у віночку є символом людської відданості, уміння бути корисними.

Ніжна пелюстка маку несе в собі пам'ять роду.

Наймолодша у нашому вінку ромашка. Люди уподобали її за ніжність, за те, що людей робить добрішими, здоров’я додає. Часто її вплітають разом з гроном калини або батіжка хмелю, що символізує гнучкість і розум.

А волошка – це квітка прозріння. Кажуть: «Де волошка росте, там верба гине».

Дівчинку завжди по віночку впізнають:

Хто вміє віночок вити – Той вміє життя любити.

Який вінок – такий голосок.

І сором був тій дівчині, у якої стрічки пов’язані недбайливо або не по порядку. В’язати стрічки треба теж уміти і символи їхні знати.

Скажімо, найпершу у віночку – посередині, в’яжуть світло-коричневу стрічку — символ землі-годувальниці. Пообіч від коричневої — жовті стрічки — символ сонця, за ними світло-зелені — символ краси і молодості. Потім голубі, сині – символи неба і води, що дають силу й здоров’я, далі в’яжуть жовтогарячу символ хліба, фіолетову — символ мудрості людини, малинову — символ душевності, щирості, рожеву – символ достатку. В’язали до строю й білу стрічечку, але тоді, коли кінці її були розшиті сріблом і золотом. На лівому кінці вишивали сонце, а на правому – місяць. Якщо стрічка не була вишита, то її не пов’язували, бо це символ пам’яті про померлих.

Дівчата, що вплітали у віночок мак, одночасно підв’язували до нього червону стрічку – символ печалі й магічності.

Люди вірили у силу стрічок.  Стрічки — обереги волосся од чужих очей; відмірювались вони по довжині дівочої коси і відрізались трохи нижче коси, щоб її сховати.

Коли дівчинка росла сиротою, то в косу вона вплітала голубі стрічки. І люди при зустрічі обдаровували таку дівчинку подарунками, хлібом, грошима, тканиною, одежою. Бажали їй стати щасливою та багатою.

Бездітні люди прохали бути їм за доньку. А дівчинка за повагу таку дарувала тим людям стрічку з віночка чи вишиту хустинку, в якій носила насіння любистку.

Вікові віночки

Починали носити віночок дівчатка – з трьох років.

Перший – для трирічної дівчинки плела мама, намочувала у росах, коли на небі сонце зійде. І купала його в росах сім днів, а тоді до скрині клала. У віночок вплітали чорнобривці, незабудки, барвінок, ромашки. Кожна квіточка лікувала дитину: чорнобривці допомагали позбутися головного болю, незабудки та барвінок зір розвивали, а ромашка серце заспокоювала.

У чотири рочки плівся  інший віночок.  Усі кінчики  пелюсток  були  вже розсічені, доплітався безсмертник, листочки багна чи яблуні.

А для шестирічної доньки у вінок вплітали мак, що давав сон та беріг думку; крім того вплітали й волошку.

Для семирічної дівчинки плели вінок з семи квіточок. І вперше квіт яблуні вплітали.

То був цілий ритуал, коли батько торкався вінком голівки і промовляв: “Мати-яблуне, дядино моя”… та прохав у неї здоров’я і долі дитини.

У центрі було гроно калини – символ краси дівочої, далі квітки незабудки (“Я  прийшла  до  тебе,  роде  мій!   Не   забудь  мене”);   барвінку,  любистку, чорнобривців чи нагідок, безсмертник. Крім “вікових” віночків, що плелися відповідно до віку дитини, на Україні існували ритуальні, звичаєві, магічні вінки. Усього 77 видів вінків!

Не баріться, та з майським сонечком, раненько-рано, у світлих росах, на луках, по берегах, пагорбках назбирайте квіту. Для ваших доньок-онуків…

Чистих вам рос!

Пречистої думки.

Вродливих дітей, як квіту у вінках.

Галя Посиденько

http://ukrajinciberlinu.wordpress.com/

http://klasnaocinka.com.ua/

http://teacher.at.ua/