Тема:  Очі завидющі, руки за­гребущі (В. Скомаровський «Чому в морі вода  солона»)

Мета: удосконалювати вміння чи­тати віршовані твори; формувати уміння працювати   над  текстом,     за­глиблюватися в його зміст; збагачу­вати активний словник; розвивати мовлення, мислення, уяву; вихову­вати негативне ставлення до про­явів жадібності і  заздрощів.

Обладнання:  енциклопедія «Про все на світі».

ХІД УРОКУ

I.  Організаційний момент

II.Перевірка домашнього завдання

1.       Тестування.

1)       Одуда звали:

а)       Ходитут;

б)       Ходитам.

2)       Птахів ловив:

а)       браконьєр;

б)       птахолов;

3)       Птахи скликали:

а)       пташину раду;

б)       Велику Раду.

4)       Свідком закляття була:

а)       гілочка;

б)       пір'їна.

2.       Розповідь дітей про те, як би   вони продовжили казки.

III.     Підготовка до сприймання тексту

1 Гра «Доповніть швидко і точно».

Дерево високе, а куш...(низький).

Цукор солодкий, а сіль...(солона).

Озеро мілке, а океан...(глибокий).

Річка прісна, а море...(солоне)

IV. Повідомлення теми і мети уроку

—   Чи замислювались ви коли-небудь, чому у морі вода солона, а у річці — прісна? У багатьох   наро­дів є казки з назвами «Чому у морі вода солона?», «Чому світить сон­це?», «Чому гримить грім?»,     «Чому птахи літають?» Давні люди не мо­гли пояснити того, що відбувалося навколо, і тому пояснювали все за допомогою казок.

Сьогодні ми прочитаємо, як український письменник Вадим Скамаровсий пояснює, чому в   морі вода солона. Навчимося читати виразно, інтонаційно віршований твір та бу­демо характеризувати   його героїв.

V. Робота над новим матеріалом

1.Словникова робота.

1)     Читання «сходинок слів».

сіті                   скелі                         брат

жорна             дрібка                    базар

доволі            млинці              бідняк

умовний      мудрість             байдужа

неповторна   загуркотіли                     молодий

2)     Тлумачення незрозумілих слів.

Гожі — гарні, вродливі.

Баклан — водоплавний птах із чор­ним оперенням.

Фелюга — невелике парусне судно.

Баркас — велике судно з веслами.

Барак — дерев'яний будинок для тимчасового житла.

2.       Слухання казки. Перевірка первинного сприйманням.

—Хто головні дійові особи казки? Де вони жили?

—Чому в морі вода солона?

3.      Самостійне читання твору мовчки.

—     Що сталося зі старшим братом?

4.       Робота над технікою читання.

·                    Читання «буксиром» до слів «...і вигнав меншого з оселі»;

·                    Читання «ланцюжком» до слів «... живе собі та поживає...»

·                    читання за особами до слів «...ну хоч три ложки»;

·                    читання мовчки до кінця тексту.

5. Відтворення змісту прочитаного. Вибіркове читання.

   - Якими були брати в дитинстві? Чим вони відрізнялися?

   - Яке горе спіткало братів? Як мо­лодший  сприймав  біду?  А  старший?

    - Як жив після смерті батька стар­ший син? А як жив молодший?

  - Чому молодший не зрадів жор­нам? Яку мудрість він згадав?                                                                                                                                                                                                  -  Як  почав використовувати жорна юнак?

    - Чому старший брат вирішив заві­тати до молодшого?

              - Прочитайте, як жорна працюва­ли у старшого брата.

              - Чому він їх не спинив?

6..      Складання усної характеристики  дійових  осіб.

—Яким змальовано в творі стар­шого брата? Яка риса була голов­ною у його ставленні  до  життя? Підтвердіть словами з тексту. (Ховав у скриньку мідяки; не випросиш узимку снігу; вигнав  меншого з оселі; не зга­дує сирітку; спідлоба глянув; жорна штовхнув ногою; а він волає: «Ще!»)

—А що можна сказати про меншо­го брата? (Лагідна душа; віддасть останні гроші; розділить радощі  і болі,      окраєць хліба, дрібку солі; виконував тяжку роботу; потерпав через злидні і бруд.)

Фізкультхвилинка.

7.Стислий переказ прочитаного своїми словами, «ланцюжком».

8.Гра «Дочитайте прислів'я».

—     У казці зустрічаються декілька прислів'їв. Я їх починаю, а ви зна­йдіть     їх у тексті і   прочитайте.

В  такого... (не випросиш снігу).

Нема  зерна...  ( навіщо  жорна)

Нежданна  вість... ( жадана  вість)

9.Гра  «Чи  зазначені  такі  речення  в  тексті?»

Літа  спливали  день  за  днем  за  чарівним  календарем. ( Ні)

Мовчить  байдужа  глибина,  віщує  лихо  таїна. ( Так.)

Міркуючи  і  так,  і  сяк,  на  базар  ішов  хлопчак. ( Ні)

А  жорна  слухались  наказу  і  мололи  сіль  одразу. (Так)

Вони  спокійно  загули  і  в  море  падать  почали. ( Ні).

До  моря  потім  завернули,  у  воду – плиг  і  потонули. ( Так)

VI. Підбиття підсумків уроку. Повідомлення домашнього за­вдання

1.                 Робота  в  парах  «  Хто  швидше?( На  картках)

Приріс,  немов... ( торішній  сніг)

Жив,  немов... ( жебрак)

Біліє  сіль,  як... ( сніг  серед  зимових  піль)

2.Фронтальна  бесіда.

-                      Що  в  казці  є  чарівним?

-                      Чого  вчить  ця  казка?

-                      Які  риси  людського  характеру  засуджуються?

2.                 Тестування:

1)  Старший  син  був?

а)  добрий;

б)   скупий;

2)   Жорна  знайшов?

а )  старший  син;

б )  молодший  син;

3)  Жорна  мололи:

а )  у  морі;

б )  в  океані

4. Самопервірка,  оцінювання.

5. Домашнє  завдання:  читати  казку,  відповідати  на  запитання,  придумати  продовження  казки

Лежинський  НВК

Урок  читання

Очі  завидющі,  руки  загребущі

( В. Скомаровський  « Чому  у  морі  вода  солона?)

3             клас

Вчитель:  Т.П. Гуркова